Рішення

від 07.04.2014 по справі 910/3631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3631/14 07.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіс» про стягнення 12 475,40 грн., за участю представників позивача - Яценка В.С., довіреність №17/02/2014 від 17.02.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року до господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіс» про стягнення 9 474,00 грн. основного боргу, 1 302,21 грн. пені, 366,66 грн. 3% річних, 85,13 грн. інфляційних втрат та 1 247,40 грн. неустойки у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №04/10-2011-ЗС від 04.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.04.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 07.04.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кордіс» (покупець) було укладено договір поставки №04/10-2011-ЗС, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність покупця) рослини в порядку, визначеному цим договором, а покупець зобов'язується прийняти рослини і оплатити їх вартість в порядку та на умовах визначених цим договором (1.1. договору).

Розрахунок за цим договором здійснюється покупцем шляхом оплати вартості рослин протягом 55 календарних днів з дня отримання рослин за відповідними товаросупровідними документами на користь покупця (п. 2.3. договору).

Видатковою накладною №ВН-41114 від 19.09.2012 року на суму 26 474,00 грн., яка зазначена в позовній заяві та яка містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 26 474,00 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково у розмірі 17 000,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару у передбачений договором строк та має перед позивачем заборгованість у сумі 9 474,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 9 474,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 366,66 грн. 3% річних та 85,13 грн. інфляційних втрат у зв'язку з простроченням відповідачем виконання з оплати поставленого товару.

Позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.2. договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати рослин, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення оплати за весь період прострочення оплати.

Позовні вимоги в частині стягнення 1 302,21 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №04/10-2011-ЗС від 04.10.2011 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

П. 5.2.1 договору передбачена додаткова відповідальність: при порушенні покупцем строку оплати, покупець сплачує неустойку в розмірі 10% від суми, що підлягає оплаті за договором, тобто від загальної суми поставки рослин.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач просить стягнути неустойку і відповідно умов п. 5.2 і п. 5.2.1. за порушення умов цього договору у вигляді порушення строків оплати поставленого товару.

Таким чином, додаткова відповідальність щодо застосування до відповідача неустойки відповідно п. 5.2.1. договору є незаконною та необґрунтованою, а відповідно задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордіс» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.12; код 35467239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена садиба» (08552, Київська область, Фастівський район, с. Триліси, вул. Короленка, буд.7; код 34501857) 9 474 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. боргу, 1 302 (одна тисяча триста дві) грн. 21 коп. пені, 366 (триста шістдесят шість) грн. 66 коп. 3% річних, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 13 коп. інфляційних втрат та 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна