Постанова

від 16.04.2014 по справі 905/8263/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014р. справа №905/8263/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: Грановський І.Я. довіреність №б/н від 21.10.2013р. від відповідача 1:не прибув від відповідача 2:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. по справі№905/8263/13 (суддя Мирошниченко Я.С.) за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м. Донецьк до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ; 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк простягнення з відповідача-1 основного боргу у розмірі 42 783,17грн., 3% річних у розмірі 1174,03грн. та стягнення з відповідача-2 оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк про стягнення з відповідача-1 основного боргу у розмірі 42 783,17грн., 3% річних у розмірі 1174,03грн. та стягнення з відповідача-2 оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. у справі №905/8263/13 (суддя Мирошниченко Я.С.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач» суму основного боргу - 42 783,17грн., 3% річних - 594,27грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1681,45грн. Відмовлено у стягненні 3% річних у розмірі 579,76грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будпостач» суму оплати зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 16,58грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. по справі №905/8263/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2013р. є належним доказом по справі зменшення заборгованості перед позивачем і вказана заява є одностороннім чинним правочином, тобто на момент оголошення оспорюваного рішення вищевказаний односторонній правочин не був скасований. Зазначає, що відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 01.12.2013р. його заборгованість перед позивачем становить 39 391,15грн. Посилається на те, що позивач не довів суду момент порушення свого права та початок перебігу строку позовної давності, адже в силу п.6.1. договору строк оплати за поставлений товар закінчується у відповідача-1 через 30 календарних днів з моменту реалізації товару, тому нарахування 3%річних є неможливим.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, причини неприбуття не повідомили.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав відзив, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги та на виконання ухвали суду надав пояснення стосовно суми заборгованості, визначеній у акті звіряння розрахунків станом на 01.12.2013р. Проти розгляду справи за відсутністю представників відповідачів не заперечував.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників відповідачів за наявними матеріалами справи, оскільки їх було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", м. Київ (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будпостач", м.Донецьк (Постачальник), укладено договір поставки №NF 4600034268 (далі-договір).

Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними специфікації (додаток №1) разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем та підтвердженим постачальником замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари і оплачувати.

Відповідно до п. 2.1 договору встановлено, що ціни на товари, що поставляються, вказуються в специфікації і товарних накладних, які з моменту їх підписання, є невід'ємною частиною договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і поставки товарів постачальником у вказане в замовленні місце поставки.

Пунктом 9.1 договору встановив, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012.

Договір вважається пролонгованим на один календарний рік, якщо жодна із сторін не попередила іншу сторону про припинення його дії за один календарний місяць до закінчення зазначеного терміну.

22.12.2011р. між сторонами було укладено додаток до договору «Послуги зі стимулювання збуту товарів».

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими видатковими накладними на загальну суму 101 961,61грн.

Товар зі сторони відповідача, відповідно до штампу «НАКЛАДНІ ОТРИМАНІ» на видаткових накладних, було прийнято належним чином уповноваженим представником відповідача, оскільки цей штамп є підтвердженням факту отримання відповідачем-1 товару від позивача.

Доказів наявності заперечень, з боку відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки під час розгляду справи суду не надано.

Колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду стосовно того, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки від 22.12.2011р. №NF4600034268.

Згідно з пунктом 1 додатку до договору від 22.12.2011р. «Послуги зі стимулювання збуту товарів» покупець зобов'язується надати постачальникові комплекс послуг зі стимулювання збуту товарів поставлених за договором, у всіх торгових залах мережі супермаркетів покупця, далі - мережа, відкритих на дату підписання договору поставки, а також тих які відкриватимуться протягом дії договору, далі - послуги, а постачальник зобов'язується своєчасно оплачувати надані Послуги.

Позивачем під час розгляд справи було надано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 7760,89грн.

В матеріалах справи містяться накладні повернення, згідно з якими скаржником було здійснено повернення товару на суму 6417,55грн.

Крім того, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного та скріпленого печатками підприємств позивача та відповідача-1 станом на 30.06.2013р., скаржником 07.06.2013р. було здійснено повернення товару позивачу та підтверджується існування заборгованості перед позивачем у розмірі 42 783,17грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 грошове зобов'язання перед позивачем, в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково у розмірі 45000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 15.05.2012р. №89, від 02.08.2012р. №144 та від 03.09.2012р. №165. Тобто у відповідача -1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 42 783,17грн.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 01.12.2013р. його заборгованість перед позивачем становить 39 391,15грн.

Проте, з наданих позивачем письмових пояснень від 09.04.2014р. вбачається, що в акті звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2013р. було зроблено технічну помилку, яка призвела до невірного визначення кінцевого сальдо взаєморозрахунків у сумі 39391,15грн. замість 42783,17грн., оскільки на користь відповідача-1 був безпідставно зарахований зайвий оборот товару у сумі 3392,02грн.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Фудмережа» заборгованості, пов'язує момент настання обов'язку для сплати з останнім поверненням відповідачем-1 товару 22.06.2013р., з чим апеляційний суд погодитися не може з огляду на наступне.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що підставою для здійснення покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання постачальником своїх зобов'язань за договором. При наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу "ТОВАР ОТРИМАНИЙ", покупець оплачує поставлений товар через 30 календарних днів з моменту реалізації Товару.

Відповідно до п. 6.2 договору при наданні постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних в строк більш, ніж 5 календарних днів з дати поставки товару, покупець має право затримати оплату постачальнику до отримання товарних і податкових накладних, що підтверджується штампом - «НАКЛАДНІ ОТРИМАНІ».

Аналізом зазначених пунктів договору вбачається, що строк оплати за товар визначено під умовою.

Згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання в належний строк (термін) - це поряд з іншими один з елементів належного виконання зобов'язання, що припиняє його існування.

Цивільне право містить поняття «строку» та «терміну».

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, сторони у договорі визначили термін настання певних подій щодо настання обов'язку оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 27.09.2013р. було надіслано на адресу відповідача-1 таку вимогу від 26.09.2013р. №328, факт відправлення якої підтверджується наданими позивачем завіреними копіями опису вкладення в цінний конверт, фіскального чеку від 27.09.2013р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, момент настання обов'язку для сплати заборгованості у відповідача-1 перед позивачем настав 05.10.2013р.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не приймає доводи апелянта відносно того, що позивач не довів суду момент порушення його права та початок перебігу строку позовної давності. При цьому, заява про застосування позовної давності в установленому порядку не заявлялась.

Судова колегія, також, не погоджується з доводами скаржника стосовно того, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2013р. є належним доказом по справі зменшення заборгованості перед позивачем.

Дійсно, сторони наділені правом заявляти, в силу приписів ст. 601 Цивільного кодексу України та п. 6.3. договору, про припинення зобов'язання зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування можливе при наявності таких умов як зустрічність, однорідність, «дозрілість» та ясність вимог. Тобто, припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т.д.

Проте, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків підписаного та скріпленого печатками підприємств станом на 30.06.2013р., не відображено нарахування штрафу на недопоставку та не поставку товару у розмірі 3787,62грн.

Водночас, позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні також не погодився з порядком нарахування штрафу та його сумою.

При цьому, відповідач не обґрунтував розрахунок нарахованого штрафу відповідними доказами.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку стосовного того, що позовні вимоги позивача, у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 42 783,17грн., є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1174,03грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання апелянта на неправомірність нарахування 3% річних судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо прострочення зобов'язання відповідача-1 перед позивачем відносно оплати за поставлений товар.

Проте, як визначено вище, право вимоги повернення боргу у позивача виникло 05.10.2013р., тому позивач має право на стягнення з відповідача-1 3% річних в період з 05.10.2013р. по 22.11.2013р.

Натомість, господарським судом було помилково визначено період нарахування 3% річних з 22.06.2013р. по 22.11.2013р., у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні.

Колегія суддів, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 172,30грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн.

Пунктом 12.4 (з урахуванням додаткової угоди від 19.02.2013р. до договору) встановлено, що в порядку факторингу можлива передача прав вимоги постачальником по відношенню до сум, що повинні бути сплачені покупцем за придбані товари на підставі товарних накладних, оформлених відповідно до вимог договору, після корегування (зменшення) таких сум на вартість виконаних робіт (послуг), які надає покупець і на вартість повернених постачальникові товарів, щодо яких покупець заявив рекламації по кількості і/або якості згідно договору. До того ж, кожна зі сторін має право укладати з третіми особами договори поруки щодо виконання обов'язків за цим договором та вимагати від поручителів відповідних компенсацій у разі порушення цих обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будпостач", м. Донецьк (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, м.Донецьк (Поручитель) укладено договір поруки №01/03-1.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що відповідно до ст.553-559 Цивільного кодексу України, а також умовам цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", м. Київ (далі-Боржник), зобов'язань за договором поставки №NF 4600034268 від 22.12.2011р. (Основне зобов'язання). Поручитель відповідає перед кредитором у разі порушення Основного зобов'язання Боржника.

Відповідно до п.2.1 Договору, передбачено, що цією порукою забезпечується часткове виконання Основного зобов'язання, а саме виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар, у розмірі, який складає 1% (один відсоток) від суми грошового зобов'язання боржника. Поручитель не несе відповідальності перед кредитором відносно сплати неустойки, пені, процентів, а також інших штрафних санкцій, передбачених Основним зобов'язанням та/(або) діючим законодавством України.

Згідно з п.1.5 договору, поручитель ознайомлений з умовами договору поставки №NF 4600034268 від 22.12.2011р. (Основним зобов'язанням).

Обов'язки Поручителя:

- нести відповідальність перед Кредитором по виконанню вимог Основного зобов'язання, у частині забезпечення цією порукою.

- при настанні строку виконання зобов'язання за Основним зобов'язанням протягом трьох робочих днів здійснити сплату заборгованості Кредитору за його вимогою (п.2.4 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання Сторонами усіх зобов'язань за цим Договором (п. 4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 Договору поручительство припиняється через 2 (два) роки з моменту настання строку оплати за Основним зобов'язанням, а також у випадках, встановлених ст.559 Цивільного кодексу України.

Відповідачу-2 була направлена претензія від 18.10.2013р. №345, у якій позивач просив сплатити зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн. Відповідно до відмітки про отримання, претензію було вручено 18.10.2013р.

Під час розгляду справи відповідачем-2 було визнано позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правомірного висновку щодо застосування відповідальності передбаченої п.1.2 договору поруки від 01.03.2013р. №01/03-1, у частині стягнення з відповідача-2 зобов'язання за договором поруки у розмірі 427,83грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

При таких обставинах доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ - залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. у справі №905/8263/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. у справі №905/8263/13 - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, будинок 57, код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будпостач" (83076, м. Донецьк, вул.Пархоменко, будинок 15, квартира 89, код ЄДРПОУ 37134854) 3% річних у розмірі 172,30грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 859,11грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М.Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1прим.-Позивачу;

2прим.-Відповідачу;

1прим.-У справу;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСДО