Постанова

від 27.05.2009 по справі 13/196/07-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

   П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     27 травня 2009

року                                      

справа № 13/196/07-АП

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого  

судді  -  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів               -

Мірошниченка М. В., Проценко О.А.,

при

секретарі  - 

Красоті А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну   скаргу  ТОВ «Пластик», м. Запоріжжя

на  постанову 

Господарського суду Запорізької області від 12 листопада 2007 р.

у справі  № 13/196/07-АП (категорія статобліку - 6.6.1)

            за позовом: Державної

податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

           до   відповідача

1: ТОВ «Пластик», м. Запоріжжя

           відповідача 2: ПП «Лугоптсервіс», м. Луганськ

           про визнання недійсним договору № 16/05

від 16.09.05 р., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 р. Державна податкова інспекція у

Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулася до Господарського суду Запорізької

області із позовом, у якому просила визнати недійсним договір № 16/09 від

16.09.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Пластик», м.

Запоріжжя (далі - ТОВ «Пластик») та Приватним підприємством «Лугоптсервіс», м.

Луганськ (далі - ПП «Лугоптсервіс»).

 Позовні вимоги

обґрунтовано наступним.

     Хортицькою

МДПІ на підставі розпорядження № 7-р від 25.01.2005 р. здійснена перевірка ТОВ

«Пластик» з питань дотримання податкового та валютного законодавства, за

результатами якої винесено акт № 15-23-30877522 від 28.02.2005 р.

Вищевказаним актом встановлено, що 16.09.2003 р. між ТОВ

«Пластик» та ПП «Лугоптсервіс» було укладено договір субпідряду № 16/09 від

16.09.2003 р. на суму 9 526, 00 грн. (у. т. ч. ПДВ - 1 588 грн.). Сума робіт ПП

«Лугоптсервіс» на підставі договору № 16/09 від 16.03.2003 р. складає 9 525, 00

грн., що підтверджується актом прийому виконаних робіт за вересень 2003 р.

Згідно рішення Слав'яносербського районного суду

Луганської області від 21.07.2004 р. у справі № 2-880/04, визнані недійсними

установчі документи ПП «Лугоптсервіс» з моменту їх реєстрації , а саме з

02.07.2003 р.

У своїх поясненнях засновник ПП «Лугоптсервіс» -

ОСОБА_1. пояснив, що зареєстрував підприємство ПП «Лугоптсервіс» на своє ім'я

за грошову винагороду, де знаходяться документи підприємства, печатки, штампи

він не знає, довіреності на ведення фінансово-господарської діяльності він

нікому не давав. Крім цього, ОСОБА_1. не мав наміру сплачувати у державний

бюджет встановлені законодавством податки та збори.

Отже, на думку позивача, оскільки угода, укладена між

відповідачами, суперечить законодавству та не відповідає інтересам держави та

суспільства, просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою господарського суду Запорізької області від

12.11.2007 р. позов було задоволено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на ч. 1 ст. 72 КАС

України та тим, що рішення у справі № 13/143/06-АП за позовом Державної

податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до ТОВ «Пластик» та ПП

«Лугоптсервіс» про визнання недійсним договору № 01/09 від 01.09.2003 р.

набрало законної сили. Обставини по справі № 13/143/06-АП були ті ж самі. Позов

було задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач 1 подав

апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду

Запорізької області від 12.11.2007 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити

у позовних вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та

процесуального права.

Апелянт зазначає, що жодним законодавчим актом України

не передбачається обов'язок покупця (також не надано йому права) перевіряти

достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а

також контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платнику

податку. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати

ним державі податків.

Визнання в судовому порядку статуту ПП «Лугоптсервіс»

недійсним, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами

господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за

договором можуть нести відповідальність за наявності вини. Вказана обставина не

є достатньою для визнання угоди, укладеної між ТОВ «Пластик» та ПП

«Лугоптсервіс» недійсною згідно ст. 49 ЦК України, оскільки ці факти зовсім не

свідчать про те, що угода між ТОВ «Пластик» та ПП «Лугоптсервіс» укладалась

відповідачами як юридичними особами умисно з метою заздалегідь суперечною

інтересам держави і суспільства.

Також рішенням господарського суду Луганської області

від 24.12.2004 р. у справі № 6/21пн встановлено факт, що ПП «Лугоптсервіс»

подавав до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкові декларації (а відповідно і

сплачував податки) за період з 02.07.2003 р. по 20.11.2003 р. А наявність

розрахункового рахунку ПП «Лугоптсервіс» відкритого в установі банку, свідчить,

що засновник самостійно здійснював діяльність, або видавав нотаріально

посвідчене доручення (банківська картка на розпорядження коштами з засвідченими

підписами посадових осіб підприємства), був зареєстрований як платник податків

у податковій службі.

За таких умов, апелянт вважає, що факт укладення угоди

між ТОВ «Пластик» та ПП «Лугоптсервіс» з метою, що суперечить інтересам

держави, а також існування такої угоди не доведений і судове рішення суперечить

фактичним обставинам та діючому законодавству.

Представники сторін до суду не прибули, про час та місце

проведення судового засідання повідомлені відповідно до норм ст. 40 КАС

України.  

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши

матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу

необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

    16.09.2003 р. між ТОВ «Пластик» та ПП

«Лугоптсервіс» укладено договір субпідряду № 16/09 від 16.09.2003 р. на суму 9

526, 00 грн. (у тому числі 1588, 00 грн. податку на додану вартість), виконання

якого підтверджується актом виконаних робіт за вересень 2003 року.

За умовами договору субпідрядник ПП «Лугоптсервіс»

виконує поточний ремонт м'якої покрівлі житлового будинку по пр. Ювілейний, 16

у м. Запоріжжі.  

Рішенням Слав'яносербського районного суду Луганської

області від 21.07.2004 р. у справі № 2-880/04 за позовом Ленінської МДПІ до

ОСОБА_1визнано недійсними установчі документи ПП «Лугоптсервіс» з моменту їх

реєстрації, а саме з 02.07.2003 р.

З 01.01.2004 р. набрав чинності ЦК України. Згідно із

п.1 та п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс

Української РСР від 18.07.1963 р. втратив чинність.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України кодекс має зворотну дію

у часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України

правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину

недійсним не вимагається.

Отже, висновок суду стосовно нікчемності правочину має

бути викладений у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

         Як свідчать матеріали справи,

необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст.49 Цивільного

кодексу Української РСР є її укладання з метою завідомо суперечною інтересам

держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо

настання відповідних наслідків.

        Для прийняття рішення зі спору

необхідно встановлювати, у чому конкретно виявилась завідомо суперечна

інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав

намір на досягнення цієї мети.

        За відсутності таких доказів наявність

умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

    Суд першої інстанції дійшов висновку, що

договір був укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави. В

обґрунтування такого висновку посилався на рішення Слав'яносербського районного

суду Луганської області від 21.07.2004 р., яким визнані недійсними установчі

документи ПП "Лугоптсервіс" та рішення господарського суду

Запорізької області по справі № 13/143/06-АП.

        Однак рішення по справі № 13/143/06-АП

скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2008 р. А

наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про

визнання установчих документів однієї сторони договору недійсними, оскільки предметом

дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів

вимогам чинного законодавства, дотримання вимог законодавства при створенні

підприємства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала

місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

    Сам факт визнання недійсними установчих

документів підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з

моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

        У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа

може посилатися на них у спорі як на достовірні.

        Виходячи із вимог ч. 2 ст. 104 ЦК

України до дня внесення запису до єдиного державного реєстру про припинення

реєстрації ПП "Лугоптсервіс" ця юридична особа не є такою, що

припинилася.

        Чинним законодавством України на

сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено

обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих

документів іншого учасника господарських правовідносин.

З огляду на викладене, підстави вважати спірну угоду

недійсною відсутні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для

скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є

невідповідність рішення суду обставинам справи та порушення норм матеріального

або процесуального права.

Враховуючи

вищевикладене , апеляційну скаргу ТОВ «Пластик», м. Запоріжжя слід

задовольнити частково, постанову господарського суду Запорізької області від 12

листопада 2007 р. - скасувати. У задоволенні позову відмовити. Присудити на

користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пластик», 69032, м. Запоріжжя,

вул. Задніпровська, б. 48 а (код ЄДРПОУ 30877522) за рахунок Державного бюджету

України 1 грн. 70 коп. (одну гривню сімдесят копійок) судових витрат.

Керуючись

ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207  

Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Пластик», м. Запоріжжя

задовольнити.

    Постанову Господарського суду Запорізької

області від 12 листопада 2007 р. - скасувати.

    У задоволенні позову відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою

відповідальністю «Пластик», 69032, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 48 а

(код ЄДРПОУ 30877522) за рахунок Державного бюджету України 1 грн. 70 коп.

(одну гривню сімдесят копійок) судових витрат.

Постанова

набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

    Постанова може бути оскаржена відповідно до

ст. 212 КАС України.

    Постанову виготовлено у повному обсязі  09.06.2009 р.

   Головуючий суддя                                                                      Л.П.Туркіна

                         суддя                                                                     

М. В. Мірошниченко  

  суддя                                                                     

О.А. Проценко