Постанова

від 25.02.2009 по справі 13/546-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа

№ 13/546-АП                                                                               Головуючий

суддя у 1-ій

Категорія

статобліку - 2.11.3                                                                інстанції

-  Серкіз В .Г.       

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     25 лютого 2009

року                                                                            м.

Дніпропетровськ

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого  

судді  -  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів               -

Мірошниченка М. В., Проценко О.А.,

при

секретарі  - 

Резнікові Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну   скаргу  Державної податкової інспекції у Заводському

районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

    на постанову  господарського суду  Запорізької 

області  від 03 липня 2007 року

у справі  № 13/546 -АП

    за позовом: ТОВ «Алекс-Катрін», м. Київ

    до:  Державної податкової інспекції у Заводському

районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

    третя особа: Державна податкова

інспекція у Солом'янському районі м. Києва, м. Київ   

    за участі Прокурора

    про скасування податкового

повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

    Товариство з обмеженою відповідальністю

«Алекс-Катрін», м. Київ (далі - ТОВ «Алекс-Катрін») звернулося до

господарського суду Запорізької області з позовом, у якому просило скасувати

податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0 від 14.09.2005 р., винесене

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

(далі - ДПІ у Заводському районі).

    Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на

помилкове тлумачення та застосування органом державної податкової служби норм

п. 1.31 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств», внаслідок чого позивачу донараховано 2 686 300 грн.

податкових зобов'язань з податку на прибуток та 2 686 300 грн. штрафних

санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області від

03.07.2007 р. позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення

ДПІ у Заводському районі № 0000862301/0 від 14.09.2005 р.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на невідповідність

податкового повідомлення-рішення нормам Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств», а також тим, що податкова не врахувала ту обставину, що

загальний фінансовий результат від продажу товарів нерезидентам та від надання

послуг з його транспортування та експедиційного обслуговування є для ТОВ

«Алекс-Катрін» позитивним.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції,

відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив постанову господарського суду

скасувати, та винести нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на

наступне.

«Згідно постанови суду при перевірці підприємства

податковим органом порушено п.5.1.ст.5 Закону про прибуток, яким визначено

„валові витрати виробництва та обігу" - як суму будь - яких витрат

платника податку у грошовій, в матеріальній або нематеріальній формах,

здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг, які придбаваються

таким платником податків для їх подальше використання у власній господарській

діяльності. Таким чином, умовами включення будь - яких витрат до складу валових

витрат виробництва та обігу є наступне:

- грошові витрати повинні бути здійснені як компенсація

вартості товарів;    

- товари повинні використовуватися у власній

господарській діяльності.

 Також суд першої

інстанції вважає, що відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону про , прибуток

„господарська діяльність" - будь - яка діяльність особи, направлена на

отримання доходу, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації

такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Однак, положенням (

Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», яке

затверджене наказом міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р.,

прибуток визначається як сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним

витрати.

На підставі викладеного можна зробити висновок що,  коли платний податку купує товари та продає

їх за ціною , що значно менша від ціни придбання, то витрати на такі операції

не повинні зараховуватись до результатів господарської діяльності платника

податків і, відповідно, у нього не виникає права на податковий кредит.

Відсутність факту уцінки товарів та їх наступна реалізація є доказом того, що

вони не купувались позивачем з метою використання у власній господарській

діяльності та одержання доходу. На думку податкового органу цей висновок ніяк

не може суперечити п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств».

Отже, на думку Державної податкової інспекції, збиток

підприємства при реалізації товарів ( феромарганцю, феросілікомарганцю) за межі

митних кордонів України, який становить 8743,7 тис, грн., не може бути

віднесений до складу валових витрат.

Апелянт вказує, що сума витрат  у 

розмірі  20,1   тис.  

грн.   на  поліпшення  

орендованого приміщення за адресою вул. Патріотична 14, кв.7 згідно п.п.

5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" не підлягає включенню до складу валових витрат, оскільки

договори оренди нежитлового приміщення, акти прийому-передачі послуг оренди,

платіжні документи по оплаті отриманих послуг з оренди та підтвердження

погашення поточних платежів за комунальні послуги до  перевірки не надані.

На думку податкової, підприємством порушено норми п.п.

8.1.4. п.8.1.ст. 8 Закону у зв'язку з тим, що позивачем орендуються під офіс

житлові приміщення, а     використання житла у фінансово - господарській

діяльності підприємства заборонено  ст.

813 Цивільного кодексу України.

Твердження суду про те, що посилання ДПІ на Цивільний

кодекс України від  16.01.  2003 

року безпідставне,  оскільки

договір оренди укладений 01.04.2003 року (термін оренди визначався до 31.  12.2003 року тобто, для даних

правовідносин  сторони договору  -  ТОВ  «Алекс 

-  Катрін»  та 

фізична особа -  орендодавець   правомірно  

застосовували   норми   Цивільного  

кодексу   УРСР   від 18.06.63р.) на думку податкової, є

помилковим.

Отже, все офісне обладнання, що перебуває у приміщенню

та легкові автомобілі, придбані підприємством після 01.04. 2003 року,

підпадають під термін «невиробничі фонди» і не підлягають амортизації. До того

ж, позивачем документально не підтверджено використання у господарській

діяльності автомобілів марки - Ауді - А2, Ауді - А6 ( 2 одиниці), Ауді - А4,

"Тойота Корола 1,6 АТ", ЗАЗ 110207, які зареєстровані

Дніпропетровським МРЕВ УДАІ, тоді як місцезнаходження ТОВ

"Алекс-Катрін" - місто Запоріжжя.В акті перевірки на сторінках 17 та

31 відзначено, що подорожні листи до перевірки не надані.

    ДПІ у Заводському районі не погоджується з

висновком суду стосовно відсутності порушень п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» з боку підприємства, та зазначає, що за

результатами перевірки встановлено, що на ТОВ "Алекс-Катрін"

відсутній наказ про визначення облікової політики підприємства; підприємством

не обрано форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку,

порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням

єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, із змінами та

доповненнями, та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і

технології обробки облікових даних.

За період з 01.04.04 по 31.03.05 до перевірки не надано

облікові регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені господарські

операції підприємства, тоді як відповідно п.2 ст.З Закону України "Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський

облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, та на даних

якого ґрунтується податкова звітність.

Станом на 06.09.05 р. ( дата закінчення перевірки) акти

виконаних робіт згідно договорів з ТОВ "Завод зварювальних матеріалів та

технології" , ТОВ "Завод склокераміки та експериментального

зварювання" , ТОВ "Агропаперпостач" до перевірки не були надані.

Також до перевірки не було надано угоди з ТОВ "Тітаніябуд" та акт

виконаних робіт на підставі цієї угоди. Так як із-за відсутності письмової

угоди не підтверджується статус ТОВ "Тітаніябуд" як платника податку

на прибуток, то списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Алекс-

Катрін" підприємству "Тітаніябуд" не є підставами для виникнення

валових витрат.

В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.02 №349-ІУ до складу

валових витрат зайво враховано підприємством в 4 кварталі 2004 року 434,3т.грн.

- витрати на придбання яких не підтверджені відповідними первинними документами

(1834,3т.грн.-1400,0т.грн.= 434,3т.грн.).

 В декларації з

податку на прибуток за 1 кв. 2005 року з урахуванням уточнюючого розрахунку

податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок,

ТОВ "Алекс-Катрін" коригує валові витрати зі знаком "+" на

суму 131,8тис.грн. - самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових

періодів. Коригування у сумі 131,8т.грн. не підтверджено первинними

документами, що є порушенням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.02 №349-ІУ, зі змінами та

доповненнями.    

    В доповненнях до апеляційної скарги апелянт

також зазначив, що господарським судом Запорізької області по даній справі було

призначено судово - економічну експертизу з метою підтвердження або

спростування викладених в акті перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя

правопорушень.

    Висновком судово - економічної експертизи

№1851 підтверджено заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 17,9 тис.

грн.

    Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України,

висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна

бути вмотивована в постанові або ухвалі.

    При цьому, суд задовольнив позовні вимоги

ТОВ «Алекс-Катрін» у повному обсязі, не враховуючи висновку експерта та не

зазначивши мотивів, через які він не згоден з висновком експерта щодо заниження

підприємством податку на прибуток у розмірі 17,9 тис. грн.

    Таким чином, при винесені оскаржуваної

постанови суд порушив вимоги ч. 5 ст. 82 КАС України.

    У судовому засіданні представник

відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

    Представник позивача проти апеляційної

скарги заперечив, посилаючись на наступне.

В Акті ДПІ зазначається, що в порушення п.5.1. ст. 5 та

п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі -

Закон про прибуток) позивачем завищено валові витрати на суму негативного

фінансового результату у розмірі 8 743 673,61 грн., отриманого в результаті

продажу товарів за ціною нижчою, ніж ціна їх придбання. При цьому, ДПІ

стверджує, що віднесення до валових витрат затрат на купівлю товару   (феросплавів) є неправомірним, оскільки товар

купувався у підприємств - резидентів України не для використання для власної

господарської діяльності, так як цей же товар продавався підприємствам -

нерезидентам за ціною, яка є нижчою від ціни придбання.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України

основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх

господарська діяльність, складає, зокрема, право власності. Частиною 1 ст. 134

ГК України визначено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську

діяльність на основі права власності, на власний розсуд користується і

розпоряджується належним йому майном. При цьому ст. 189 ГК України дає право

підприємствам самостійно визначати ціну продажу товарів. Операції з купівлі -

продажу товарів здійснювалися ТОВ «Алекс-Катрін» у рамках укладених угод та є

для позивача статутною господарською діяльністю. Відносини купівлі - продажу

товарів є цивільно - правовими. Згідно з ч.2 ст.   11

Цивільного кодексу України підставами виникнення, зокрема, цивільних прав є у

т.ч. договори.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства

України, підприємство має право продавати належне йому майно за цінами,

визначеними самостійно.

Пунктом 5.1.ст.   5

Закону про прибуток дається визначення «валових витрат виробництва та обігу» -

це сума будь - яких витрат   платника податку у грошовій, матеріальній або

нематеріальні формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт,

послуг, які придбаваються таким платником податків для їх подальшого

використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, умовами включення будь - яких витрат до

складу валових витрат виробництва та   обігу є :

витати повинні бути здійснені як компенсація вартості

товарів;

товари повинні використовуватися у власній господарській

діяльності

Відповідно до п. 1.32. ст, 1 Закону про прибуток,

господарська діяльність -будь - яка діяльність   особи, направлена на отримання доходу, у разі

коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є

регулярною, постійною та суттєвою.

Положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку З «Звіт про

фінансові результати» яке затверджене наказом міністерства фінансів України №

87 від 31.03.1999 р., прибуток визначається як   сума, на яку доходи перевищують пов'язані з

ним витрати.

Отже, приписи чинного законодавства України прямо і

конкретно визначають, що для того, щоб діяльність особи була господарською,

вона повинна бути спрямована на, зокрема, отримання доходу, а   не

прибутку.

Відповідаю до зовнішньоекономічних угод, де позивач є постачальником

товару для підприємств - нерезидентів України, поставка феросплавів повинна

була здійснюватися ТОВ «Алекс-Катрін» до місця одержання товару на території

підприємства - покупця. Угодами передбачений обов'язок позивача не тільки

передавати товар у власність покупців, але і забезпечувати одночасно

транспортування товарів та їх експедиційне обслуговування.

В Акті ДПІ вказує, що ТОВ «Алекс-Катрін» у періоді, що

перевірявся, надав нерезидентам транспортно-експедиційних послуг у сумі:

1.   2003     рік - 5097, 1 тис. гривень,

2.   2004     рік - 5289, 6 тис. гривень,

1 кв . 2005 року - 1346, 8 тис. гривень.

Одночасно з цим, ДПІ визначаючи як негативний фінансовий

результат від операцій купівлі-продажу феросплавів, приймає до уваги лише ціни

купівлі та продажу власне товару, та не приймає до уваги вартість

транспортно-експедиційних послуг наданих товариством - позивачем у зв'язку з

поставкою товарів. Договори на постачання товарів та договори на їх

транспортно-експедиційне обслуговування є невід'ємною частиною один одного

внаслідок неможливості доставки товару з України за її межі без здійснення їх

транспортування та експедиційного обслуговування.

ДПІ в Акті робить висновок про те, що підприємство

віднесло до валових витрат витрати у сумі 20,1 тис. грн., які не пов'язані з

веденням господарської діяльності, а саме: витрати, зроблені у 2 та З кварталі

2003 року на поліпшення орендованого приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.

Патріотична, 14 кв. 7., яке належить фізичній особі. За думкою ДПІ, в силу п.2

ст. 813 Цивільного кодексу України (№ 435 - IV від 16.01.2003р.) юридична особа

не може використовувати житло для ведення господарської діяльності, а лише для

проживання у ньому фізичних осіб. Висновки ДПІ є такими, що не відповідають

законодавству, яке діяло на момент укладення та виконання договору оренди.

Посилання ДПІ на Цивільний кодекс України від 16.01.2003

року безпідставне, оскільки договір оренда укладений 01.04.2003 року, термін

оренди визначався до 31.12.2003 року. Тобто, для даних правовідносин сторони

договору - ТОВ «Алекс-Катрін» та   фізична особа - орендодавець правомірно

застосовували норми Цивільного кодексу УРСР від 18.06.1963 р.

Орган державної податкової служби вважає, що ТОВ «Алекс

-Катрін» амортизуються витрати на придбання, ремонт, реконструкцію,

модернізацію та інші  поліпшення

невиробничих фондів,  чим порушено пп .   8.1.4.  

п.8.1 . ст. 8 Закону про прибуток. На думку ДПІ, у зв'язку з тим,

що позивачем орендуються під офіс житлові приміщення, а використання житла у

фінансово-господарській діяльності підприємства заборонено ст. 813 Цивільного

кодексу України, все офісне обладнання та легкові автомобілі, які придбані

підприємством після 01.04. 2003 року підпадають під термін "невиробничі

фонди" і не підлягають амортизації. До того ж, позивачем, не надано для

перевірки подорожніх листів, диспетчерського журналу для реєстрації подорожніх

листів, тобто, не підтверджено документально використання у власній

господарській діяльності 5 легкових автомобілів, належних підприємству.

Такий висновок не базується на чинному законодавстві

України та суперечить фактичним обставинам.

Оскільки підприємство правомірно використовувало

орендоване приміщення для своєї виробничої діяльності, тобто для розміщення в

ньому свої органів управління, то зменшення сукупного валового доходу на суму

амортизації основних фондів (у т.ч. і автомобілів) було здійснено підприємством

правомірно.

В ході документальної перевірки підприємством

пред'являлися до перевірки договори та первинні документи, які свідчать про

понесення підприємством витрат, які включаються до складу валових витрат та

зменшують валовий сукупний дохід.

    Прокурор у судовому засіданні підтримав

доводи та вимоги апеляційної  скарги.

    Представник третьої особи до суду не

прибув. Від третьої особи надійшла заява про виключення її зі складу учасників

по справі, оскільки станом на 20.01.2009 р. ТОВ «Алекс-Катрін» не перебуває на

обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

    Клопотання третьої особи відхилено судом,

як таке, що не відповідає нормам процесуального права.

    Заслухавши прокурора, представників

позивача і відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши

матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з

наступного.

14.09.2005 року Державна податкова інспекція у

Заводському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення-рішення №

0000862301/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»

визначено суму податкового зобов'язання 

з податку на прибуток у розмірі 2 686 300,00 грн., а також застосовані

штрафні(фінансові) санкції у розмірі 2 686 300,00 грн ., а  всього зобов'язано до сплати 5 372 600,00

гривень.    

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на

Акті від 06.09.2005р. №1701/23-221/23856206 планової документальної перевірки

дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Алекс-Катрін» за

період з 01.01.2003р. по 31.03.2005 року (далі - Акт перевірки), відповідно до

якого перевіркою встановлено заниження ТОВ «Алекс-Катрін» податку на прибуток

за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р. в сумі 2680,3 тис. грн.

    Висновки акту перевірки не можна визнати

обґрунтованими у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від

06.09.2005 р. № 1701/23-221/23856206, документальною перевіркою встановлено:

ТОВ "Алекс - Катрін" в порушення п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємств» завищені валові витрати

за період 1 квартал 2003 р. - 1 квартал 2005 р. на суму негативного фінансового

результату в розмірі 8743,7 тис.грн.

Відповідно до відомостей акту перевірки ТОВ «Алекс -

Катрін» у періоді з 01.01.2003 р. по 01.04.2005 р. займалося реалізацією

товарно -матеріальних цінностей (феромарганцю та феросілікомарганцю)

нерезидентам: ТОВ   "Елекком" Росія, ТОВ

"Електромашторг" Росія, ТОВ "Аспект Холдінг" Росія. Товар

придбано у вітчизняних постачальників.

    Податкова вважає, що до складу валових

витрат підприємства суми витрат, пов'язаних із придбанням феромарганцю,

підлягають включенню не у повному обсязі, оскільки реалізація сировини

нерезидентом здійснювалась за ціною нижчою від ціни придбання.

    Фактичне здійснення операцій підтверджено вантажними

митними деклараціями та податковою не оспорюється. Звичайна ціна сировини

податковою не визначалась, фактів наявності правовідносин із пов'язаними

особами під час перевірки не встановлено.

    За таких обставин, колегія суддів

погоджується з висновками суду першої інстанції щодо помилкового застосування

відповідачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за

операціями, пов'язаними з придбанням та реалізацією феромарганцю.

    Висновки суду обґрунтовано наступним.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про

підприємства в Україні" № 887-ХІІ від 27.03.1991 р. (Закон втратив

чинність з 01.01.2004 р. (згідно з Господарським кодексом України від

16.01.2003 р. N 436-ІУ), підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами

і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірних засадах, а у

випадках, передбачених законодавчими актами України - за державними цінами і

тарифами.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про ціни і

ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і

тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи, а ст.7 регламентовано,

що вільні ціни й тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг

за винятком тих, за якими здійснюється держрегулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів на товарно -

матеріальні цінності, які реалізовувало ТОВ "Алекс - Катрін" у

перевіряємому періоді, не передбачено.

Ст. 189 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р.

N 436-ІУ (кодекс набрав чинності з 01.01.2004 р.) зазначено, що вільні ціни

визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у

внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Таким чином, діючим законодавством не заборонено

здійснювати реалізацію товарно -матеріальних цінностей за цінами, нижчими від

ціни придбання.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами і

доповненнями) п.1.32 «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи,

направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній

формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої

діяльності є регулярною, постійною та суттєвою".

Тобто п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» дано визначення господарської діяльності (а не окремих

господарських операцій) - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання

доходу (а не прибутку).

Придбання та експорт товарно - матеріальних цінностей

(феромарганець та феросілікомарганець) ТОВ "Алекс - Катрін" не

суперечить статутній діяльності, має постійний, неперервний характер.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»

в редакції Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями),

встановлено:

п. 5.1 ст. 5 «Валові витрати виробництва та обігу (далі

- валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,

матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості

товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником

податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

п. 5.2 ст. 5 «До складу валових витрат включаються суми

будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з

підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції...».

п. 11.2.1 ст.П «Датою збільшення валових витрат

виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період,

протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата

списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів

(робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси

платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для

робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт

(послуг)".

Таким чином, Законом України «Про оподаткування прибутку

підприємств», дано

визначення господарської діяльності - це будь-яка

діяльність особи, направлена на

отримання доходу і встановлено віднесення до складу

валових витрат суми будь-яких

витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного

періоду у зв'язку з підготовкою,

організацією, веденням виробництва.

Як свідчать пояснення сторін та висновки експерта, до

складу валових витрат на придбання товарно - матеріальних цінностей (робіт,

послуг) в деклараціях з податку на прибуток ТОВ "Алекс - Катрін" за

2003 р., 2004 р., І квартал 2005 р. (рядок 04.1) віднесені витрати на придбання

товарів, які підтверджені первинними документами, з дотриманням періоду віднесення

до складу валових витрат, що на думку суду відповідає п.5.1, 5.2  ст.5 і п.11.2.1 ст.11 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, при проведенні перевірки та при винесені

оскаржуваного податкового повідомлення рішення ДПІ не взяло до уваги, ту

обставину, що відповідно до зовнішньоекономічних угод, за якими Позивач є

постачальником товару (феросплавів) для підприємств-нерезидентів України,

поставка цього товару повинна була здійснюватися ТОВ «Алекс-Катрін» до місця

одержання товару на території підприємства - покупця. Угодами, укладеними між

ТОВ «Алекс-Катрін» та нерезидентами ТОВ «Елекком» (Російська Федерація), ТОВ

«Електромашторг» (Російська Федерація), ТОВ «Аспект Холдінг» (Російська

Федерація), було передбачено обов'язок Позивача не тільки передавати

товар у власність покупців, але і забезпечувати одночасно за окрему плату

транспортування цього товару та його експедиційне обслуговування.

В Акті перевірки ДПІ зазначає, що ТОВ «Алекс-Катрін» у

періоді, що

перевірявся, надав нерезидентам транспортно

-експедиційних послуг у сумі:     

2003 рік - 5097, 1 тис. гривень,       2004 рік - 5289, 6 тис. гривень,

1 кв. 2005 року - 1346, 8 тис. гривень.

Одночасно з цим, ДПІ визначаючи як негативний фінансовий

результат від операцій купівлі - продажу феросплавів, приймає до уваги лише

ціни купівлі та продажу власне товару, та не приймає до уваги вартість

транспортно експедиційних послуг, наданих ТОВ «Апекс-Катрін» у зв'язку з

поставкою цих товарів. При цьому загальний фінансовий результат від продажу

товарів нерезидентам та від надання послуг з його транспортування та

експедиційного обслуговування є для ТОВ «Алекс-Катрін» позитивним.

Як свідчить зміст апеляційної скарги, сам факт

прибутковості  правовідносин за

операціями з постачальниками феромарганцю та його покупцями, до яких

відносяться не тільки операції купівлі-продажу, але й інші, з ними пов'язані,

зокрема операції з транспортно-експедиційних послуг, податковою не оспорюється.

Посилання податкової на ту обставину, що за станом на

2006 р. контрагенти позивача, які є нерезидентами, не здійснили перереєстрацію

у порядку, передбаченому законодавством Російської Федерації, не приймається

колегією суддів до уваги, оскільки спірні правовідносини мали місце до березня

2005 р. включно. Будь-яких доказів стосовно того, що операції з експорту не

відбувались, сировина на територію Російської Федерації не надходила, а

оформлення ВМД є наслідком злочинних дій, суду не надано.

Названі обставини, на думку колегії  суддів, виключають можливість зменшення

валових витрат продавця у зв'язку із наявністю операцій з нерезидентами.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 5.4.10

п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ

"Алекс - Катрін" в III кварталі 2003 року зайво включено до валових

витрат 50 відсотків витрат на придбання мастила в сумі 0,1 тис. грн.

За результатами проведеної судової експертизи

встановлено, що згідно рахунку - фактурі №СП - 001086 від 06.08.2003р. 2003 р.

ТОВ "Автомобільний Дім Соллі - Плюс" виконало для ТОВ "Алекс -

Катрін" роботи з обслуговування автомобілю на суму 745,35 грн. (без ПДВ),

у тому числі придбано мастило в кількості 4 л на суму 204,17 грн. (без ПДВ).

Висновки експерта у апеляційній скарзі не спростовуються.

Відповідно до п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст.5 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових

витрат витрати платника податку 50 відсотків витрат на придбання

пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових

автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків доведення

зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Таким чином, включення ТОВ "Алекс - Катрін" до

складу валових витрат в III кварталі 2003 року 50 відсотків витрат на придбання

мастила в сумі 0,1 тис. грн. відповідає вимогам п.п. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємств».

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.п. 5.3.1

п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ

"Алекс - Катрін" завищено валові витрати на придбання путівок для

фізичних осіб на суму 1,8 тис. грн., в тому числі - за III квартал 2003 року -

0,6 тис. грн.; IV квартал 2003 року - 1,2 тис.грн.

Путівки придбано:

-     У серпені

2003 р. від Філії ЗАТ «Приазовкурорт» в сумі 660,00 грн. у т.ч. ПДВ

110,00 грн., без ПДВ 550,00 грн.;

-     у листопаді

2003 р. від Філії ЗАТ "Приазовкурорт" в сумі 1506,00 грн. у т.ч. ПДВ

251,00 гри без ПДВ 1255,00 грн.

В деклараціях з податку на прибуток ТОВ "Алекс - Катрін"

до складу валових витрат віднесені витрати на придбання путівок, що придбані

для працівників підприємства, видача яких передбачена колективним договором ТОВ

"Алекс - Катрін":

Згідно зворотного талону до путівки № 017914, путівка

видана ОСОБА_1 (згідно наказу № 2 призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ

"Алекс - Катрін" з 01.01.03 р.), згідно зворотного талону до путівки

№ 017310, путівка видана ОСОБА_2. (згідно протоколу загальних зборів

засновників № 2 призначений на посаду директора ТОВ "Алекс -Катрін" з

01.01.03 р.).

Передбачена колективним договором оплата путівок

працівникам входить до складу

валових витрат відповідно до п.п. 5.6.1 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств»: «З урахуванням норм пункту 5.3

цієї статті до складу валових витрат платника

податку відносяться витрати на оплату праці фізичних

осіб, які знаходяться в трудових відносинах з таким платником податку (далі -

працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної

платні і інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді

премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів  (робіт, послуг ), витрати на виплату

авторських винагород і виплат за виконання робіт (послуг), згідно з угодами

цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній

формі, встановлені  за домовленістю

сторін».

Таким чином, висновки акту ДПІ у Заводському районі м.

Запоріжжя в частині заниження ТОВ «Алекс - Катрін» валових витрат за 2003р. в

сумі 1,8 тис. грн.. є помилковим.

На сторінці 15 акту перевірки зазначено, що в порушення

п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств» ТОВ "Алекс - Катрін" включено до складу валових витрат

витрати на поліпшення орендованих невиробничих фондів - орендоване житлове

приміщення. Згідно ст. 813 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

юридична особа може використовувати житло для фінансово - господарській

діяльності, а лише для проживання фізичних осіб, в результаті ТОВ "Алекс -

Катрін" завищено валові витрати: за II квартал 2003 р . в сумі 0,6

тис. грн.; за III квартал 2003 року 

в сумі 19,5 тис. грн.

Висновки податкової на думку колегії суддів є

необґрунтованим, виходячи з такого.

Згідно прикінцевих та перехідних положень Цивільного

кодексу України від 16.01.2003 р., цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004

року.

    Отже норми зазначеного кодексу не можуть

застосовуватись до правовідносин, що мали місце у 2003 р.

    Як свідчить зміст акту перевірки /а.с. 14

т.1/. у період з 01.04.2003 р. по 31.12.2004 р. фактичним місцезнаходженням

підприємства було орендоване приміщення, розташоване у м. Запоріжжі за адресою:

вул. Патріотична, б. 14, кв. 7.

Відповідно до договору користування майном від

01.04.2003 р., який укладений між ОСОБА_3 (Сторона 1) і ТОВ "Алекс -

Катрін" (Сторона 2), "Сторона 1" надає "Стороні 2" в

безоплатне користування квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична,

14/7. П. 6.3 договору передбачено, що ТОВ "Алекс - Катрін" (Сторона

2) зобов'язана виконувати за свій рахунок поточний ремонт квартири.

Згідно актів списання будівельних матеріалів, на ремонт

приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 14/7 списано матеріалів

на суму 20119,32 грн., в тому числі:

- акт списання будівельних матеріалів від 30.06.2003 р.

на суму 555,82 грн.;

- акт списання будівельних матеріалів від 30.09.2003 р.

на суму 6152,00 грн.;

- акт списання будівельних матеріалів від 31.07.2003 р.

на суму 13411,50 грн.

Відповідно до п. 1.18.5 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств», порядок здійснення операцій з оренди жилих

приміщень встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до положень

Житлового кодексу України.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок

здійснення операцій з оренди жилих приміщень у 2003  році відсутній

Законом  

України   «Про   оподаткування   прибутку  

підприємств»   не   встановлені спеціальні обмеження для витрат

за операціями оренди житлових приміщень, або залежність оподаткування цих

операцій від  норм іншого неподаткового

законодавства. Тобто, для операцій оренди житлових приміщень застосовуються

загальні правила обмеження валових    

витрат, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку

підприємств».

Так, згідно п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та

обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,

послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх

подальшого використання у власній господарській діяльності.

В матеріалах адміністративної справи відсутні матеріали,

що свідчать про використання ТОВ "Алекс - Катрін" приміщення за

адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 14/7 не у власній господарській

діяльності.

П.п. 8.8.1. п. 8.8 ст. 8 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що у разі коли договір оренди

зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення   об'єкта 

оренди,   орендар  може  

збільшити   (створити)  

балансову   вартість відповідної

групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого  об'єкта. При цьому орендарем не враховується

балансова вартість об'єкта оперативного лізингу   (оренди)  

за   винятком   вартості  

фактично   проведених   його  

поліпшень   при  застосуванні пункту 8.7 цього Закону. Пунктом

8.7.1 встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду

віднести до валових витрат будь-які витрати, 

пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у

сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп

основних фондів станом

на початок такого звітного періоду.

В деклараціях з прибутку ТОВ "Алекс - Катрін"

враховані витрати на ремонт орендованого приміщення в сумі 20,1 тис. грн., в

тому числі:

- за 1 півріччя 2003 р. в сумі 0,6 тис. грн.;

- за 3 місяці 2003 р. в сумі 19,5 тис. грн.,

що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової

вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Таким чином, включення ТОВ "Алекс - Катрін"

витрат на ремонт орендованого житлового приміщення за 1 півріччя 2003 р. в сумі

0,6 тис. грн., за 3 місяці 2003 р. в сумі , 19,5 тис. грн. до складу валових

витрат відповідає вимогам п.п. 8.7.1, 8.8.1. п. 8.8 ст. 8 Закону України

"Про оподаткування прибутку підприємств».

    На сторінці 15 акту перевірки податкова

також зазначає про безпідставне включення до складу валових витрат суми 56 000

грн., сплаченої приватному підприємцюОСОБА_4

    Оскільки перша подія за операціями

зОСОБА_4відбулася у листопаді 2002 р., податкова вважає, що сума 56 000 грн.

вже була включена до складу валових витрат у 2002 р., та посилається на те, що

2002 р. виходить за межі перевіряємого періоду.

    Підприємство проти доводів податкової

заперечило, вказавши, що у 2002 р. сума 56 000 грн. до валових витрат не

включалась. Таким чином, отримавши належно оформлені документи, ТОВ

«Алекс-Катрін» правомірно включило її до складу валових витрат І кв. 2003р.

За наслідками проведеної експертизи встановлено

наступне.

По бухгалтерському обліку ТОВ "Алекс - Катрін"

(а саме відомості по рахунку 377.2 "Розрахунки з іншими дебіторами")

отримання від ПП ОСОБА_4послуг маркетингу в 'сумі 56000,00 грн. відображено в

січні 2003 р. наступним чином: дебет рахунку 92 "Адміністративні

витрати", кредит рахунку 377.2 "Розрахунки з іншими дебіторами".

Розрахунок з ПП ОСОБА_4за отримані послуги здійснено в грудні 2003 р. згідно

виписок банку з платіжними документами № 946 від 10.12.2003 р., № 949 від

11.12.2003 р.

Отримання від ПП ОСОБА_4послуг маркетингу в сумі

56000,00 грн. відображено в складі валових витрат в декларації з прибутку ТОВ

"Алекс - Катрін" за 1 квартал 2003 р.

В декларації про прибуток ТОВ "Алекс - Катрін"

за 2002 р. відображено валові витрати за звітний 4 квартал 2002 р. в сумі

6361,7 тис. грн. Згідно наданих первинних документів, відомостей обліку валових

витрат за жовтень, листопад, грудень 2002 р., встановлено, що декларації про

прибуток ТОВ "Алекс - Катрін" за 2002 р. в складі валових витрат за 4

квартал 2002 р. не відображено витрати на отримання від ПП ОСОБА_4послуг

маркетингу в сумі 56000,00 грн.

Отже висновки податкової, щодо відображення суми 56000

грн.  у складі витрат 2002 р.

спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, а також

аналітичним бухгалтерським та податковим обліком позивача, зазначеним

експертом.

Доказів, які б спростовували відомості, надані

експертом, податкова не зазначила та до суду не надала.

Посилання податкової на ту обставину, що позивач неналежним

чином виправив помилку щодо суми валових витрат грудня 2002р., оскільки не

оформив відповідний уточнюючий 

розрахунок, не приймається колегією суддів до уваги, виходячи з того, що

неналежне оформлення податкової звітності не є підставою для донарахування

податкових зобов'язань.

Неналежна бухгалтерська та податкова звітність, у

випадках, передбачених чинним законодавством, може бути лише підставою для

застосування санкцій.

Згідно акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від

06.09.2005 р. № 1701/23-221/23856206, документальною перевіркою встановлено, що

в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування

прибутку підприємств» ТОВ "Алекс - Катрін":

- в 4 кварталі 2004 р. віднесено до валових витрат

витрати, не підтверджені відповідними первинними документами в сумі 434,3

тис.грн. Завищення валових витрат визначено як різниця між задекларованим

підприємством за 2004 рік корегуванням валових витрат (самостійно виявлені

помилки за результатами минулих податкових періодів) в сумі 1834,3 тис.грн. і

витратами на придбання послуг з розробки технічної документації в сумі 1400,0

тис.грн.;

- в 1 кварталі 2005 р. відкориговані валові витрати зі

знаком "+" в сумі 131?8 тис. грн. не підтверджені відповідними

первинними документами. Під час проведення експертизи експертом було

встановлено, що в відомостях обліку валових витрат ТОВ "Алекс -

Катрін" відображено валових витрат за 1 півріччя 2004 р. в сумі 12043,19

тис. грн., а в декларації з прибутку за 1 півріччя 2004 р. в сумі 11866,0 тис.

грн. (тобто заниження складає 177,2 тис. грн.), за 9 місяців 2004 року - в сумі

13989,56 тис. грн., а в декларації з прибутку за 3 квартали 2004 р. т в сумі

11797,1 тис. грн. (тобто заниження складає 2192,46 тис.грн.). Для встановлення

фактичного заниження валових витрат необхідно проведення документальної

перевірки всіх валових витрат за вказані періоди. В акті ДПІ від 06.09.2005 р.

№ 1701/23-221/23856206 відсутнє наведення валових витрат за 1 півріччя 2004 р.,

З квартали 2004 р. суцільним порядком.

    За відсутності зазначених відомостей,

колегія суддів дійшла висновку, що сума завищення валових витрат внаслідок

порушення платником норм п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств», не є доведеною органом державної

податкової служби, що виключає можливість включення її до розрахунку податкових

зобов'язань позивача.

Документальною перевіркою

встановлено: ТОВ "Алекс - Катрін" в порушення п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизувало

витрати на придбання, ремонт, реконструкцію і інші поліпшення  невиробничих   фондів - орендовані житлові приміщення не

переведені у стан нежитлового; по легковим автомобілям не надані подорожні

листи. У зв'язку з неможливістю використання житла у фінансово - господарській,

діяльності обладнання та легкові автомобілі, придбані після 01.04.2003 р. на

думку податкової, підпадають під термін «небиробничі фонди». В результаті

встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань на 359,7 тис. грн.

    Колегія суддів вважає, що з висновками

податкової відносно завищення сум амортизації офісного обладнання не можна

погодитись, виходячи з такого.

    Як свідчать матеріали справи, зокрема акт

перевірки, орендовані приміщення по вул. Машинній, 8 та вул. Патріотичній, 14/7

використовувались платником для розміщення органів управління.

    Законом України «Про оподаткування прибутку

підприємств» не встановлена залежність   оподаткування податком на прибуток операцій з

оренди будь - яких приміщень нормам іншого неподаткового законодавства, зокрема

вимога щодо переведення орендованого житлового приміщення в стан нежитлового.

Отже перебування обладнання у зазначених приміщеннях не є ознакою того, що воно

не призначалось та не використовувалось у господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п.п. 8.2.1. Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств»:

- (із змінами внесеними Законом України від 24.12.2002

р. N 349-ІУ) - під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні

цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській

діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних

днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість

яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (із

змінами внесеними Законом України від 24.12.2002 р. N 349-ІУ);    

- (із змінами внесеними Законом України від 01.07.2004

р. N 1957-ІУ) - під терміном "основні фонди" слід розуміти

матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у

господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365

календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей,

та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним

або моральним зносом.

8.1.2.   

Амортизації   підлягають   витрати  

на:    придбання   основних  

фондів нематеріальних активів для власного виробничого

використання...."

За даними відомостей обліку основних фондів ТОВ

"Алекс - Катрін" відображено

введення в експлуатацію обладнання і інших основних

фондів. Вартість придбаних після

01.07.2004 

р.   основних  фондів 

перевищує   1000  гривень. 

Будь  -  які 

документи,  що підтверджують

використання основних фондів (офісне обладнання і ін.) не для власних потреб

підприємства, в матеріалах справи відсутні. Отже, відповідно до п.п. 8.1.2.

п.п. 8.2.1, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»,

матеріальні цінності ТОВ «Алекс - Катрін"  

(офісне обладнання і ін.) підпадають під визначення основних фондів і

підлягають амортизації.    

 Отже, висновки

акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 06.09.2005 р. №

1701/23-221/23856206 в частині завищення ТОВ "Алекс - Катрін"

амортвідрахувань по

офісному обладнанню в сумі 11,9 тис. грн. документально

не підтверджуються.

    Що стосується висновків податкової про

завищення амортизаційних відрахувань по легковим автомобілям у сумі 347,7 грн.

то колегія суддів погоджується з висновками податкової, оскільки матеріали

справи свідчать, що документи, які б фактично підтверджували використання

легкових автомобілів у господарській діяльності, а отже і право підприємства на

їх амортизацію, експерту не надані. Про факт ненадання названих документів

вказує також податкова.

Крім того, експертом встановлено, що зазначене в акті

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 06.09.2005

р. № 1701/23-221/23856206 заниження податку на прибуток ТОВ "Алекс

-Катрін" за період з 01.01.2003 р. по 31.03.2005 р. документально

підтверджується частково:

 - за 1 квартал

2005 р. в сумі 17,9 тис. грн. /абз. 2,3,4, стор.12 акту перевірки, р.2.2/.

Зазначені висновки належним чином підтверджені

дослідницькою частиною висновку експерта, матеріалами справи та не оспорюється

позивачем.

Згідно гл. VI КАС України висновок експерту є доказом по

справі.

Виходячи з викладеного вище, а також приймаючи до уваги,

що матеріалами справи підтверджено факт заниження позивачем об'єкту

оподаткування у сумі 419 300 грн., що згідно розрахунку, здійсненого податковою

на вимогу суду, призвело до заниження податку на прибуток на суму 104 900 грн.

та нарахування штрафних санкцій у сумі 37 730 грн., колегія суддів дійшла

висновку, що позов слід задовольнити частково. Визнати протиправним та

скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0 від 14.09.2005 р. в

частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 229

970 грн. (2 581 400 грн. - основного боргу та 2 648 570 грн. - штрафних

санкцій).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Що стосується рішення суду першої інстанції, то воно

прийнято без врахування висновків податкової, підтверджених судовою

експертизою.

Будь-якої мотивації стосовно неприйняття до уваги

встановлених експертом обставин щодо заниження об'єкту оподаткування та відсутності

достатніх документів щодо підтвердження амортизаційних витрат у повному обсязі,

судове рішення не містить.

Згідно ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для

суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в

постанові або ухвалі.      

Таким чином, приймаючи рішення, суд не виконав вимог ст.

82 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами

для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового

рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до

неправильного вирішення справи або питання.

Отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню,

а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись

ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207  

Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

    Постанову господарського суду Запорізької

області від 03 липня 2007 р. скасувати.

    Позов задовольнити частково.

Визнати

протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової

інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 14.09.2005 р. № 0000862301/0 в

частині визначення ТОВ «Алекс-Катрін» 

податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 229 970 грн. 00

коп.              

У

задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити

на користь ТОВ «Алекс-Катрін», 03186, м. Київ, бул. Чоколівський, б. 19 (код

ЄДРПОУ 23856206) за рахунок  Державного

бюджету України  3 грн. 30 коп. судових

витрат.

 Постанова набирає законної сили відповідно до

ст. 254 КАС України.

     Постанова може бути оскаржена відповідно

до ст. 212 КАС України.

      Постанову виготовлено у повному обсязі  09.06.2009 р.

   Головуючий суддя:                                                                       

Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                             

Мірошниченко М. В.                                                                  

 Проценко О.А.