Постанова

від 05.03.2009 по справі 2а-457/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                      Справа №

2а-457/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М  У К Р А Ї Н И

05 березня 2009 року                                           м.

Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний

адміністративний суд у складі :    

Судді Остап'юк С.В.

при секретарі Скора Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за участю :

представника позивача : Державної

податкової інспекції в Рогатинському районі Скробача Ю.М.

за позовом Державної податкової

інспекції в Рогатинському районі до відповідача Сільськогосподарського

виробничого кооперативу імені В.Стефаника про стягнення боргу в розмірі - 32

887 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

В лютому

2009 року Державна податкова інспекція в Рогатинському районі

Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним

позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені В.Стефаника

(далі - відповідач) про   стягнення заборгованості по сплаті податкових

зобов'язань в розмірі 32 887 гривень.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення статті 5 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» не сплачено суму податкових зобов'язань в

розмірі 32 887 гривень.

У судовому

засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у

позовній заяві.

Відповідач в

судове засідання не з'явився, відмовився від одержання повістки про виклик у

суд та копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому на підставі

статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається судом

таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши

позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази,

суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з

наступних мотивів.

Судом

встановлено, що 27 березня 2000 року управлінням економіки, промисловості і

власності в Рогатинському районі проведено державну реєстрацію юридичної особи

- сільськогосподарського виробничого кооперативу імені В.Стефаника. 06 квітня

2000 року відповідача взято на податковий облік як платника податків Державною

податковою інспекцією Рогатинського району Івано-Франківської області.

Стаття 95

Господарського кодексу України визначає, що виробничим кооперативом визнається

добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої

або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій

участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні

підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх

участі у його діяльності. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу,

переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу

підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Виробничий кооператив є

юридичною особою і діє на основі статуту.

Стаття 4

Закону України «Про систему оподаткування» встановлює, що платниками податків і

зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з

законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові

платежі) .

Пунктами 1,

8, 10, 14, 19 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»

податок на додану вартість, плата за землю (орендна плата за земельні ділянки

державної і комунальної власності), податок з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів, збір за забруднення навколишнього

середовища, фіксований сільськогосподарський податок віднесено до

загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Стаття 4 цього ж

Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є

юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок

сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

У

відповідності до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних

засобів та інших самохідних машин і механізмів», статті 2 Закону України «Про

фіксований сільськогосподарський податок», статті 2 Закону України «Про податок

на додану вартість» статті 5 Закону України «Про плату за землю», статті 44

Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідач є

платником вищевказаних загальнодержавних податків та зборів.

У

відповідності до статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування у  зв'язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»

відповідач також є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності.

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про

систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

зобов'язані  подавати до державних

податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації,

бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням

і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми

податків  і  зборів 

(обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом

встановлено, що відповідачем  за період

2006-2008 років було подано декларації з податку на додану вартість, податковий

розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, декларації про

нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим

державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою

працездатності, розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів, податкові розрахунки збору за забруднення

навколишнього природного середовища, податкові декларації орендної плати за

земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно поданих відповідачем

податкових декларацій та розрахунків самостійно обчислена сума його податкових

зобов'язань складає 32 887 гривень.

У

відповідності до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового

зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом

випадків.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно

визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з

дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті

5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків

зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у

поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних

за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4

пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно

підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена

сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,

визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи

вищевикладене, суд зазначає, що самостійно обрахована відповідачем сума

податкових зобов'язань в розмірі 32 887 гривень є його податковим боргом, який

ним не сплачено.

За таких

обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити

податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для

вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується

Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори

в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт

3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює,

що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення

його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а

позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі

ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

           Позов задовольнити повністю.

Стягнути з

Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені В.Стефаника 77000,

с.Діброва, Рогатинського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний

код 01050187 до державного бюджету податковий борг в розмірі 32 887 гривень.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного

адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного

судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява

протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга

на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно

до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду

набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву

про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                 С.В. Остап'юк

Постанова

складена в повному обсязі складена 06.03.2009 року.