Постанова

від 25.02.2014 по справі 804/1780/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 804/1780/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Галицького В.В.

представника відповідача: Шевченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Градострой»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Градострой» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 грудня 2013 року №0008552203.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Ланкорн». Правочин, укладений з цим контрагентом є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, оформленими належним чином, які були надані до перевірки. При цьому акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Крім того, в акті перевірки відображені невірні обставини щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, які фактично були надані, що підтверджується супровідним листом, на якому міститься відмітка відповідача про їх отримання. Також позивач зазначав, що правочин, укладений з ТОВ «Ланкорн», недійсним в судовому порядку не визнавався, доказів його нікчемності відповідачем не надано. При цьому підставою для визнання недійсними господарських операцій позивача з ТОВ «Ланкорн» стали висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн» від 23.08.2013 року №11/22/3-38329461, отриманого відповідачем від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, зокрема, зустрічною звіркою не було підтверджено податкові зобов'язання цього суб'єкта господарювання за червень 2013 року. Однак, платник податків не несе відповідальності за порушення іншими платниками податків вимог податкового законодавства. З огляду на це позивач вважає, що він правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту за червень 2013 року суму податку на додану вартість за податковим накладними, виписаними ТОВ «Ланкорн», оскільки правочин, укладений з цим контрагентом, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, позивачем не було надано до перевірки документи, які підтверджують транспортування товару від вказаного контрагента до позивача, що не дає можливості встановити, що відповідний товар був отриманий у саме цього продавця та стверджувати про реальність господарських операцій з ним. Крім того, підтвердженням нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Ланкорн» є висновки акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн» (код ЄДРПОУ 38329461)» від 23.08.2013р. №11/22/3-38329461, отриманого від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого не підтверджено податкові зобов'язання цього суб'єкта господарювання за червень 2013 року. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року №0008552203 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку а додану вартість є законним та скасуванню не підлягає.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Градострой» (далі - ТОВ «Фірма «Градострой») (код ЄДРПОУ 24444078) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.06.1998р. та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 09.09.1998р. №04158322.

На підставі наказу начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013р. №708 та повідомлення про направлення на перевірку головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Смирновою О.Ф. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Градострой» з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ланкорн» (код ЄДРПОУ 38329461) за період з 01.06.2013р. по 31.06.2013р. та подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг).

За результатами означеної перевірки було складено акт №2393/04-63-22-03/24444078 від 02.12.2013р., яким зафіксовано допущення позивачем порушення приписів п.198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення останнім податкового кредиту за червень 2013 року на загальну суму 63540,00 грн., в результаті чого ним занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вказаний період, на цю ж суму (т.1 а.с.19-36).

Висновок означеного акту перевірки обґрунтований тим, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту за червень 2013 року суму податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ «Ланкорн», оскільки правочин, укладений з цим суб'єктом господарювання, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, позивачем не було надано до перевірки документи, які підтверджують транспортування товару від продавця до покупця. Крім того, відповідачем було отримано від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн» від 23.08.2013р. №11/22.3-38329461, згідно якого не підтверджено податкові зобов'язання цього суб'єкта господарювання за червень 2013 року, що, в свою чергу, свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з позивачем у цей період.

На підставі акту перевірки №2393/04-63-22-03/24444078 від 02.12.2013р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 19 грудня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0008552203, яким ТОВ «Фірма «Градострой» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 79425,00грн., з яких за основним платежем - 63540,00грн. та за штрафними санкціями - 15885,00грн. (т.1 а.с.37).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2013 року між ТОВ «Фірма «Градострой» та ТОВ «Ланкорн» було укладено договір постачання №101, згідно якого ТОВ «Ланкорн», як продавець, продає, а ТОВ «Фірма «Градострой», як покупець, купує продукцію, найменування, марка, кількість, ціна та умови поставки якої обумовлені специфікаціями або рахунками-фактурами, які є невід'ємною частиною цього Договору (т.1 а.с.67).

Пунктами 3 та 4 вказаного Договору передбачено, що кожна поставка товару повинна супроводжуватись комплектом відвантажувальних документів: видатковими та податковими накладними, сертифікатом якості, рахунком.

Відповідно до видаткових та податкових накладних протягом червня 2013 року ТОВ «Ланкорн» на виконання умов договору постачання №101 від 20 лютого 2013 року було поставлено ТОВ «Фірма «Градострой» електротовари на загальну суму 381239,22грн., в тому числі податок на додану вартість - 63539,87грн. (т.1 а.с.68, 69, 71, 72, 74, 75, 77, 78, 80, 81, 83, 84, 86, 87, 89, 90, 92, 93, 95, 96, 98, 99, 101, 102, 104, 105, 107, 108, 110, 111, 113, 114, 116, 117, 119, 120, 122, 123, 125, 126, 128, 129, 131, 132, 134, 135, 137, 138, 140, 141, 143, 144, 146, 147, 149, 150, 152, 153, 155, 156, 158, 159, 161, 162, 164, 165, 167, 168, 170, 171, 173, 174, 176, 177, 179, 180, 181, 182, 184, 185, 187, 188).

Сума податку на додану вартість у розмірі 63539,87грн. згідно вище зазначених податкових накладних була включена ТОВ «Фірма «Градострой» до складу податкового кредиту у червні 2013 року.

Транспортування товару від ТОВ «Ланкорн» до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними, відповідно до яких перевезення здійснювалося автопідприємством та замовником ТОВ «Фірма «Градострой», а вантажовідправником є ТОВ «Ланкорн»; пункт навантаження: м. Дніпродзержинськ, пров. Вовчанський, 2а; пункт розвантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Гусенка, 8/10, к.4. Транспортування здійснювалося автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, який також приймав вантаж (т.1а.с.70,73,76,79,82,85,88,91,94,97,100,103,106,109,112,115,118,121,124,127,130,133,136,139,142,145,148,151,154,157,160,163,166,169,172,175,178,180а,183,186,188а).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, перевезення придбаного у ТОВ «Ланкорн» товару здійснювалось за рахунок позивача на автомобілі, який був орендований ТОВ «Фірма «Градострой» у фізичної особи ОСОБА_4 на підставі укладеного між ними договору оренди легкового автомобіля у приватної особи №1 від 02.01.2013р..

Так, за умовами вказаного договору ОСОБА_4, як орендодавець, передає, а ТОВ «Фірма «Градострой», як орендар, бере в тимчасове володіння легковий автомобіль марки Mitsubishi Pajero НОМЕР_1 (легковий-універсал-В), з метою використання його для службових поїздок персоналу та вантажного перевезення дрібних речей (т.2 а.с.167,168).

Вказаний автомобіль був переданий в оренду згідно акту приймання-передачі від 02.01.2013р. (т.2 а.с.169).

Допитаний судом у якості свідка директор ТОВ «Фірма «Градострой» - ОСОБА_4 суду показав, що він дійсно перевозив на вищеозначеному автомобілі електротовари для тепловозів, які придбавав у ТОВ «Ланкорн». Це малогабаритні товари, вага яких становить приблизно від 1,5кг до 30кг. За один раз він перевозив приблизно 50кг. Товар закуповував безпосередньо під замовника - ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», з яким працює давно і систематично, тому часто буває на цьому заводі. Довіреності на отримання товару не виписувалися, оскільки товар від ТОВ «Ланкорн» отримувався безпосередньо ним, як директором підприємства.

При цьому позивачем було надано суду сертифікати якості заводу виробника на придбаний у ТОВ «Ланкорн» товар, в яких зазначені технічні характеристики цього товару, в тому числі і його габаритні розміри та вага (т.2 а.с.170-175).

З додатків до означених сертифікатів вбачається, що дійсно електротовари, придбані у ТОВ «Ланкорн», є негабаритними, а їх вага становить від 1,3кг до 29,6кг.

Судом було встановлено, що вищевказані товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ «Ланкорн» до ТОВ «Фірма «Градострой» надавалися позивачем до перевірки, про що свідчить лист ТОВ «Фірма «Градострой» від 25.10.2013р. за вих.№38, наданий у відповідь на запит ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21 жовтня 2013 року №12627/10-04-63-15-01-19 про надання документів та письмових пояснень для з'ясування реальності операцій по господарських взаємовідносинах ТОВ «Фірма «Градострой» з ТОВ «Ланкорн» по факту придбання товарів (робіт, послуг) за червень 2013 року та подальшої їх реалізації.

Так вказаним листом позивач надав запитувану відповідачем інформацію по взаємовідносинам з ТОВ «Ланкорн» та копії первинних документів, що її підтверджують, в тому числі і товарно-транспортні накладні. Даний лист з додатками було отримано відповідачем 31.10.2013р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (т.2 а.с.164-165,166).

Наведене спростовує твердження відповідача про відсутність документального підтвердження перевезення товару від ТОВ «Ланкорн» до ТОВ «Фірма «Градострой» і про ненадання товарно-транспортних накладних до перевірки.

Оприбуткування товару, отриманого ТОВ «Фірма «Градострой» від ТОВ «Ланкорн», на складі позивача підтверджується відомостями складського обліку, зокрема, відомостями по рахунку 281:ТМЦ за червень 2013 року (т.2 а.с.176-178).

Розрахунки між підприємствами були проведені у повному обсязі в безготівковій формі, що посвідчується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.189-229).

Використання ТОВ «Фірма «Градострой» товару, придбаного у ТОВ «Ланкорн», у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів щодо його подальшої реалізації за договорами, укладеним з іншими контрагентами позивача, зокрема, ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (т.1 а.с.230-250, т.2 а.с.1-142).

Доводи відповідача, викладені у акті перевірки №2393/04-63-22-03/24444078 від 02.12.2013р. про нереальність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Ланкорн» судом не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного між ТОВ «Фірма «Градострой» та ТОВ «Ланкорн» договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкової накладної, а отримав її від контрагента та згідно неї і сформував податковий кредит за відповідний період.

При цьому, як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, а також на час розгляду справи судом, вказані суб'єкти господарювання знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Ланкорн» за червень 2013 року, оскільки правочин, укладений з цим контрагентом, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн» (код ЄДРПОУ 38329461)» від 23.08.2013 року №11/22/3-38329461, отриманого від Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого не підтверджено податкові зобов`язання цього суб'єкта господарювання за червень 2013 року, судом також не приймаються, оскільки, навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 182,70грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Градострой» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 19.12.2013р. №0008552203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Градострой» (код ЄДРПОУ 24444078) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 182грн. 70коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова