Рішення

від 10.04.2014 по справі 201/2726/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2726/14ц

2/201/1114/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач працювала на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головного бухгалтера управління праці на соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради до 14 лютого 2013 року.

Криворізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією відповідно до плану роботи ДФІ в Дніпропетровській області на І квартал 2013 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради за період 2010-2012 р.р.

Ревізією встановлено, що на протязі вказаного періоду Управлінням не ведуться оборотно-сальдові відомості по рахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали», чим не дотримані вимоги Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України від 10 рудня 199 року № 114.

Таким чином в період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради проводилось безпідставне списання пального при відсутності первинних документів (подорожніх листів). Внаслідок допущеного порушення міському бюджету завдано матеріальної шкоди на суму 10 374, 44 грн. Тому позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути зайво сплачені кошти в сумі 10 374, 44 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, управління є виконавчим органом міської ради, що утворюється за рішенням міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, та з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади, підконтрольне головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації. Одним з основних завдань якого є виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету за місцевими програмами та є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

З 22 березня 1996 року по 14 лютого 2013 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до п.6.3.2.1 плану роботи ДФІ в Дніпропетровській області на І квартал 2013 року та підставі направлення на проведення ревізії від 11 січня 2013 року № 11, головним державним фінансовим інспектором Криворізької ОДФІ Махінько Т.М. було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради за період з 2010 по 2012 р.р.

Ревізією встановлено, що протягом періоду, що підлягав ревізії управлінням не ведуться оборотно-сальдові відомості по рахунку 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали», чим не дотримані вимоги Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Головного управління Державного Казначейства України від 10 грудня 1999 року № 114 зі змінами та доповненнями. Порушення допущено начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головним бухгалтером ОСОБА_1

Відповідно до п.7 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних

методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у

встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах

підприємства.

Ревізією встановлено безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 7 522, 10 грн. по КФК 010116, КЕКВ 1131, у 2010 році на суму - 1023, 49 грн., у 2011 році на суму - 2246, 10 грн., у 2012 році на суму 4 252, 51 грн.

Ревізією правильності списання паливно-мастильних матеріалів на службовий автотранспорт проведеною вибірковим способом за період з 01 травня 2012 року по 31 червня 2012 року встановлено безпідставне списання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2249, 97 грн. по КФК 010116, КЕКВ 1131, 2012 рік, загальний фонд, внаслідок оформлення подорожніх листів на користування службовим автотранспортом водієм Ошийко А.В. та начальником управління Сопільняком М.Ф. у дні находження їх у щорічній відпустці.

Також ревізією правильності списання паливно-мастильних матеріалів на службовий автотранспорт проведеною вибірковим способом за період з 01 грудня 2010 року по 29 лютого 2012 року, встановлено понад нормованого списання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 602, 37 грн. по КФК 010116, КЕКВ 1131.

Чинним законодавством України (ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України) передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Відповідно до ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за цією статтею необхідна наявність чотирьох складових: наявність матеріальної шкоди, неправомірна поведінка заподіювача шкоди, його вина, а також причино-наслідковий зв'язок між неправомірною поведінкою заподіювача шкоди та завданою шкодою. Неправомірність поведінки відповідача, наявність матеріальної шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та неправомірними діями відповідача підтверджується наявними матеріалами справи.

Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було завдано матеріальної шкоди на суму 10 374, 44 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 74 ЗУ «Про місцеве самоврядування» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області про відшкодування шкоди - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути зайво сплачені кошти у сумі 10 374 грн. 44 коп. на розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради (р/р 35414002030866 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 21930097).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 11) сплачений судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова