Ухвала

від 16.10.2013 по справі 9101/57626/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2013 рокусправа № 2а-0870/470/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-0870/470/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №000031702/0 від 12.01.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000031702/0 від 12.01.2011р., посилаючись на неправильне застосування податковим органом Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Постанову мотивовано тим, що оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність належним чином оформлених податкових накладних, що є однією з основних підстав включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), отже спірне податкове повідомлення-рішення №000031702/0 від 12.01.2011 року є обґрунтованим та законним, а відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати постанову суду першої та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач послався на недоведеність факту порушення ним приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а також відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про укладення позивачем у перевіреному податковому періоді угод, які б порушували публічний порядок та відповідно до ст. 215 ЦК України були б нікчемними. Крім цього, позивач зазначив, що реальність вчинених ним господарських операцій, за результатами яких до податкового кредиту було віднесено суми сплаченого ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (послуг), підтверджено первинними документами, які судом безпідставно не взято до уваги та яким не надано належного аналізу.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала та просила постанову суду першої інстанції скасувати, адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у належний спосіб, в судове засідання не прибув, що не є перешкодою для апеляційного розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за результатами проведеної в період з 14.12.2010р. по 27.12.2010р. Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2009р. по 30.09.2010р, встановлені порушення підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.97р. «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов'язання на загальну суму - 77722 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2009 р. у сумі - 11503 грн.; за березень 2010 р. у сумі - 36080 грн.; за квітень 2010 р. у сумі - 30139 грн.

За результатами перевірки Мелітопольською ОДПІ Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення №000031702/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 97152 грн. 50 коп., з яких основний платіж - 77722 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19430 грн. 50 коп.

Позивач вважає дане рішення податкового органу безпідставним, оскільки висновки, покладені в основу акту перевірки, недоведені та зводяться до того, що позивачем безпідставно віднесений до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість у ціні товару, отриманого в результаті здійснення господарських операцій, реальність яких не підтверджена первинними документами.

Проте, щодо суті виявлених порушень, суд першої інстанції зазначив наступне.

Встановлені податковим органом порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон «Про податок на додану вартість», відповідно до яких не включається до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціям (іншими подібними документами відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/9' ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями), відповідають фактичним обставинам. Так, у перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Вертикаль-поставка» (код ЕДРПОУ - 36499722, адрес Сімферопольський р-н, Молодіжне, вул. Будівельників, 7) придбав ТМЦ на загальну суму - 80537,30 грн., в т.ч ПДВ - 13422,82 грн.; у ТОВ «Агропромтех-плюс» (код 36499696, Сімферопольський р-н, Молодіжне, вул. Будівельників, 7) придбав ТМЦ на загальну суму - 385798,03 грн., в т.ч. ПДВ - 64299,67 грн.

Як ТОВ «Вертикаль-поставка» в розшифровці податкових зобов'язань за листопад 2009 р. та березень 2010 р., так і ТОВ «Агропромтех-плюс» в розшифровці податкових зобов'язань за березень 2010 р. та квітень 2010 р., не відображають взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1

Крім того, у ФОП ОСОБА_1 відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листі тощо та документи на зберігання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, наданим позивачем копіям первинної документації, що підтверджує подальшу реалізацію отриманого товару, судом першої інстанції надана критична оцінка, оскільки жодний наданий первинний документ, що підтверджує подальшу реалізацію товару ФОП ОСОБА_1, не містить обов'язкових реквізитів, зокрема підпису, посади, прізвища і підписів осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа зі сторони контрагентів, та містять лише підпис ОСОБА_1

Крім того, жодна надана довіреність конрагентів не містить печаток та підписів осіб, що видали довіреності на отримання товару по видатковим накладним.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, наведені обставини свідчать про невідповідність первинних документів позивача, зокрема, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, що підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 від ТОВ «Вертикаль-поставка» та ТОВ «Агропромтех плюс». Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про завищення ФОП ОСОБА_1 суми податку на додану вартість по періодах: листопад 2009 р. на суму - 11503 грн., березень 2010 р. на суму - 36080 грн., квітень 2010 р. на суму - 30139 грн.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість», згідно якого суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності встановленого перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 10.09.2009 р. по 30.09.2010 р. його заниження в сумі - 77 722.00 грн. в результаті допущених порушень підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.97р. «Про податок на додану вартість».

Надані позивачем додаткові докази (лист ТОВ «Євроекспрес пошта» від 22.03.2013) на підтвердження факту отримання ТМЦ від відправників ТОВ «Вертикаль поставка» та ТОВ «Агропромтех плюс» у періодах листопад 2009р., березень-квітень 2010р., не є належними первинними документами, які б підтверджували реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки не підтверджують обсяги, номенклатуру та вартість ТМЦ.

Таким чином, постанова суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено недоведеність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами та відсутність підстав вважати правомірним формування позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі даних, які не підтверджені первинними документами. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, колегією суддів також не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-0870/470/11 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-0870/470/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова