Ухвала

від 07.04.2014 по справі 2а-3146/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 29375/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.,

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010р. по справі № 2а-3146/10/1370 за позовом ПП «Гермес-Трейдінг-Захід» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И В:

12.04.2010 року Приватне підприємство «Гермес-Трейдінг-Захід» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львові про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2010 року за №0000551521/0, від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4; визнання неправомірними дій відповідача щодо невизнання та неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року за вх.№10214/ від 16.11.2009 року як податкової звітності.

Також позивач просить зобов'язати орган державної податкової служби прийняти та облікувати згадану податкову декларацію як документ податкової звітності з усіма зазначеними у ній показниками датою подання 16.11.2009 року.

Адміністративний позов обгрунтовує тим, що орган державної податкової служби неправомірно застосував до підприємства штрафні (фінансові) санкції за неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством. Вважає, що дана декларація була подана у строки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 21.01.2010 року за №0000551521/0, від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4, врешті позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її необгрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального та процесуального права Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Льовва подала апеляційну скаргу. Зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини справи.

Апелянт в судове засідання не з'явився, повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження відповідно до норм статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.

З матеріалів справи встановлено, що 25.12.2009 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова складено акт за № 3377/15-2 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2010 року за №0000551521/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 170 грн. 00 коп., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 170 грн. 00 коп.

За результатами процедури адміністративного оскарження дане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а позивачу надіслані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2010 року за №0000551521/1 та від 12.04.2010 року за №0000551521/4.

Висновками акту перевірки, встановлено, що в порушення підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за №2181-III (з наступними змінами та доповненнями), позивачем не подано податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпуктом.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, продовжується у згаданому підпункті, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Водночас, пунктом 7 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року за №778, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що ДПА в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази та розпорядження, організовує і контролює їх виконання. Рішення ДПА, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Положеннями п.4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПА України від 31.12.2008 року за №827 (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього. На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп "Конфіденційно". На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп "Отримано".

З наявної у матеріалах справи податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, поданої ПП «Гермес-Трейдінг-Захід» 16.11.2009 року, встановлено, що на примірнику проставлено штамп «ОТРИМАНО» із зазначенням дати реєстрації та реєстраційного номеру.

Підпунктом.4.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, передбачено, що якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання». Однак, вказаної такої відмітки органом державної податкової служби не проставлено.

Відповідачем помилково зроблено висновок про неподання податкової декларації та застосовано до позивача штрафні санкції з врахуванням того, що податкова декларація зареєстрована контролюючим органом у встановленому порядку та не була не визнана ним як податкова декларація, оскільки остання, згідно вимог чинного законодавства, вважається прийнятою, а суд також звертає увагу, що за наявності додатку №5 до згаданої податкової декларації з відміткою «ОТРИМАНО», формальними підставами для невизнання податкової декларації є відсутність хрестику напроти рядка «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»(Додаток №5 до податкової декларації).

Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, що вимоги позивача з приводу визнання неправомірними дій відповідача щодо неприйняття податкової декларації задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій органу державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації та щодо зобов'язання останнього облікувати податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року як документ податкової звітності датою подання 16.11.2009 року, є необгрунтованими в силу того, що такі дії належать до внутрішньої діяльності відповідача.

З врахуванням того, що відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не представлено належних та допустимих доказів в підтвердження обставин правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що позов є підставний та обґрунтований в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, а тому в цій частині підлягають до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 197, ст. 198, ст.200, ст.206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010р. по справі № 2а-3146/10/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.