Рішення

від 14.04.2014 по справі 905/1083/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2014 Справа № 905/1083/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Огороднік Д.М. Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон», м. Донецьк

про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, а саме: будівлі (будівля контори (літ. А-2), будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1), павільйон ПК-2 (літ. В-1), склад (літ. Г-1), майстерні (літ. Д-1), гараж (літ. Е-1), тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. З), брама, паркани (№1-5), загальною площею приміщень 8 456,2 кв.м, що належить відповідачу, шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки від свого імені з будь-якою третьою особою; передання зазначеного нерухомого майна на період до його продажу в управління позивачу; задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальності «Оскар-Дон» за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., заборгованості за відсотками за період 18.08.2009р. по 02.01.2013р. в сумі 1 232 880,19 грн. та пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитом у період з 18.08.2009р. по 18.02.2010р. в сумі 172 046,46 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фоменко С.О. за довіреністю

Від відповідача: Рогожин А.Ю. керівник

Від третьої особи: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

14.04.2014р. з 15.40 год. по 15.45 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», м. Донецьк про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, а саме: будівлі (будівля контори (літ. А-2), будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1), павільйон ПК-2 (літ. В-1), склад (літ. Г-1), майстерні (літ. Д-1), гараж (літ. Е-1), тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. З), брама, паркани (№1-5), загальною площею приміщень 8 456,2 кв.м, що належить відповідачу, шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки від свого імені з будь-якою третьою особою; передання зазначеного нерухомого майна на період до його продажу в управління позивачу; задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальності «Оскар-Дон» за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., заборгованості за відсотками за період 18.08.2009р. по 02.01.2013р. в сумі 1 232 880,19 грн. та пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитом у період з 18.08.2009р. по 18.02.2010р. в сумі 172 046,46 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» зобов'язань за кредитним договором № 057-12-07 від 26.12.2007р., у зв'язку з чим притягує до відповідальності його майнового поручителя на підставі договору іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант».

Ухвалою суду від 14.02.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1083/13-г та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон».

27 березня 2013р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позов, яким він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на невизначеність позивачем початкової ціни продажу предмету іпотеки, на яке вимагається звернення стягнення кредитної заборгованості, та неправомірність позовних вимог в частині стягнення пені з огляду на сплив строку позовної давності за ними.

Цього ж дня від відповідача надійшло клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

04 квітня 2013р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №05-12/569 від 03.04.2013р. про збільшення позовних вимог у зв'язку зі збільшенням розміру заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка станом на 02.04.2013р. становить 4 121 353,85 грн. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 343 728,13 грн. та пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитом у період 02.10.2012р.-02.04.2013р. в сумі 280 125,72 грн., та вимагається позивачем до стягнення за рахунок предмету іпотеки за договором №057-12-07/1 від 26.12.2007р. шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу цього майна від свого імені з будь-якою третьою особою. Разом з цим, позивач вимагає передати йому в управління предмет іпотеки на період до продажу, яке повинно включати вчинення позивачем будь-яких юридичних дій щодо предмету іпотеки, спрямованих на отримання доходів, забезпечення його збереження та використання, в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів, безперешкодного доступу до складових та приналежностей; права щодо зміни режими охорони предмету іпотеки та зміни його зберігачів (охоронців), надання позивачу прав щодо виселення орендарів (наймачів) предмету іпотеки та права на звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів, що стосуються предмету іпотеки, зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дублікатів правовстановлюючих документів. Початкова вартість майна, за вимогою позивача, має бути визначена незалежним експертним оцінювачем станом на день реалізації.

Оскільки згідно зі ч.2 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, справа №905/1083/13-г розглядається з урахуванням заяви №05-12/569 від 03.04.2013р.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 04.04.2013р. строк розгляду справи №905/1083/13-г продовжений на 15 днів.

Ухвалою суду від 16.04.2013р. була призначена судову будівельну-технічну експертизу по справі №905/1083/13-г, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено наступне питання: яка ринкова вартість на дату проведення оцінки наступних об'єктів нерухомого майна загальною площею 8 452,7 кв.м, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8?

- будівля контори (літ. А-2) загальною площею 619,6 кв.м,

- будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1) загальною площею 265,8 кв.м,

- павільйон ПК-2 (літ. В-1) загальною площею 147,8 кв.м,

- склад (літ. Г-1) загальною площею 6 790,5 кв.м,

- майстерні (літ. Д-1) загальною площею 167,5 кв.м,

- гараж (літ. Е-1) загальною площею 465,0 кв.м,

- тарний склад (літ. Ж),

- убиральня (літ. З),

- брама, паркани (№1-5).

У зв'язку з призначенням судової експертизи, провадження по справі №905/1083/13-г зупинялось на підставі п.1 ч.2 ст.79 ГПК України.

16 липня 2013р. через канцелярію суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №1750/24 від 09.07.2013р., за яким ринкова вартість вищевказаних об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, на дату складання висновку складає 14 738 343,00 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2013р. призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу по справі №905/1083/13-г з метою визначення ринкової вартості нерухомого майна загальною площею 8 452,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, проведення якої доручено судовому експерту Вовк Євгенії Юріївні.

11 березня 2014р. через канцелярію суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №113/13 від 23.12.2013р., за яким ринкова вартість вищевказаних об'єктів нерухомого майна на дату складання висновку складає 9 699 450,00 грн.

В судовому засіданні 14.04.2014р. представник позивача підтримав позицію, викладену в ході розгляду справи, наполягав на тому, що строки позивної давності не сплинули, через те, що позичальник частково виконував зобов'язання за кредитним договором, чим переривав строк позивної давності. На запитання суду щодо виконання будь-яких дій з боку відповідача, пояснив, що на адресу відповідача направлялися вимоги, але відповіді або будь якої іншої реакції з боку відповідача не було. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд застосувати строки позовної давності.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 Господарським процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судом, згідно зі ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2007р. між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - банк або позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» (далі - позичальник) укладений кредитний договір №057-12-07, істотні умови якого визначені розділом І та полягають у наступному:

- тип кредитування - мультивалютна кредитна лінія, яка є відкличною та такою, що відновлюється;

- ліміт кредитування - 2 500 000,00 грн. (відповідно до додаткової угоди №1 від 07.04.2008р.);

- валюта кредитування - гривня, долари США, євро;

- процентна ставка - 18% річних за заборгованістю у гривні, 13,5% річних за заборгованістю в доларах США, 13% річних за заборгованістю в євро;

- дата повернення - 25.12.2009р.;

- спосіб надання кредиту - шляхом безпосередньої сплати за виставленими рахунками, накладними, рахунками-фактурами та іншими документами або шляхом сплати за укладеними угодами, копії яких позичальник надає кредитору при здійсненні платежів та погашенні інших своїх поточних зобов'язань з дотриманням умов цього договору;

- цільове використання - оплата за контрактами за поточною діяльністю (оптова та роздрібна торгівля дитячими товарами).

Відповідно до п.1.3.1 (в редакції додаткової угоди №6 від 15.07.2009р.), позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту, як вона визначена в графі 8 розділу І договору відповідно до наступного графіку: по 17.08.2009р. - 1 300 000,00 грн., по 25.12.2009р. - 1 200 000,00 грн.

Згідно з п.п.1.4.1.2-1.4.1.3 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму залишку на позичковому рахунку щомісячно, 20-го числа кожного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, з урахуванням вимог облікової політики банку. Проценти підлягають сплаті позичальником банку щомісячно, протягом 5 банківських днів, наступних за 20-м числом кожного календарного місяця.

За невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов'язань у сумі, у порядку та у строки, що визначені договором (в розумінні цього договору - зобов'язання позичальника перед банком щодо повернення кредиту, сплати процентів, сплати адміністративної комісії та штрафних санкцій, якщо такі матимуть місце), позичальник зобов'язаний сплатити банку (на вимогу банку) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення (п.4.1 кредитного договору).

Відповідно до п.6.2, кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання (дата договору) та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі (строк дії договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту договору №057-12-07 від 26.12.2007р. (зі змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним, тому виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Для забезпечення повного і своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» всіх його зобов'язань перед Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант» надає Закритому акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» в іпотеку нерухоме майно, про що між ними укладений договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р.

Предметом іпотеки з цим договором, згідно з п.3.1, є будівлі, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, які належать іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до п.3.2 договору іпотеки, предмет іпотеки складається з наступних будівель і споруд: будівля контори (літ. А-2) загальною площею 619,6 кв.м, будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1) загальною площею 265,8 кв.м, павільйон ПК-2 (літ. В-1) загальною площею 147,8 кв.м, склад (літ. Г-1) загальною площею 6 790,5 кв.м, майстерні (літ. Д-1) загальною площею 167,5 кв.м, гараж (літ. Е-1) загальною площею 465,0 кв.м, тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. З), брама, паркани (№1-5).

За рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником, і вимоги щодо повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку з реалізацією прав за цим договором (п.6.1 договору іпотеки). За умовами п.6.3.2 іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки , передбачений цим договором, або звернути стягнення іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Згідно з п.9.1, цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань іпотекодавця за цим договором.

26 грудня 2007р. договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 19245. Іпотеку за вищевказаним договором 26.12.2007р. зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за №6325621. На предмет іпотеки накладено заборону відчуження, що зареєстровано 27.12.2007р. у відповідному реєстрі за №6333771.

Проаналізувавши зміст вищевказаного договору іпотеки, суд дійшов висновку, що зазначені угоди за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадають під правове регулювання ст.575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку" (далі - Закон).

Сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його визнання у встановленому порядку припиненими або недійсними. Отже, договір іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. наразі є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту вищевказаного правочину, за своєю правовою природою він є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, протягом дії кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007р. банк окремими траншами в межах узгодженого ліміту надав позичальнику грошові кошти загальною сумою 2 500 000,00 грн. Позичальник, в свою чергу взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти у визначені договором строки не повертав, відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплачував.

У зв'язку з вищевикладеним, банк звернувся до позичальника та відповідача з вимогами №27-07/804, №27-07/799 від 04.05.2012р., в яких просив протягом трьох банківських днів з дня її отримання сплатити заборгованість за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., наявну станом на 24.04.2012р. Проте, вищевказана вимога банку залишилась не виконаною, доказів протилежного під час розгляду справи №905/1083/13-г суду не надано.

На вимогу суду, в підтвердження наявності у позичальника заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р. позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, як вбачається з наданих документів (а.с.15, том ІІ), 11.02.2013р. заборгованість за відсотками в сумі 922 118,95 грн. банком списано як безнадійну за рахунок спеціального резерву, проте відповідно до п.7 постанови Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011р., відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Під час судового розгляду справи №905/1083/13-г не надано доказів повернення в повному обсязі кредитних коштів, як не надано доказів повної та своєчасної сплати відсотків за користування ними.

З огляду на наведені обставини суд робить висновок, що вимоги позивача про наявність у позичальника заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р. є доведеними належним чином та позичальником та відповідачем не спростовані.

За приписами ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором. Разом з цим, виходячи зів змісту п.4.1 кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007р., за згодою сторін передбачене законом обмеження строку нарахування пені до відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань не застосовується.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахування приписів наведених норм, позивачем на підставі п.4.1 кредитного договору за період з 02.10.2012р. по 02.04.2013р. нараховано до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187 570,49 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 92 555,22 грн. Разом з цим, за поясненнями позивача, наданими суду 16.04.2013., стягненню підлягає пеня за прострочення повернення кредиту в сумі 187 570,50 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 6 606,15 грн. Проте, беручи до уваги, що вищевказані пояснення не можуть розцінюватись судом в якості заяви про зменшення розміру позовних вимог, в межах справи №905/1083/13-г суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви №05-12/569 від 03.04.2013р.

Як зазначалось вище, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як встановлено судом, 10.02.2010р. позичальником частково погашено заборгованість за кредитом в сумі 500,00 грн., що з урахуванням приписів наведених норм зумовлює переривання строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з кредитом в сумі 2 500 000,00 грн., строк сплати якої настав 25.12.2009р. Разом з цим, позичальником здійснювалось часткове погашення заборгованості за відсотками. Проте, суд не розцінює часткову сплату заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р. в якості дій, що зумовили переривання позовної давності до вимог, заявлених в межах справи №905/1083/13-г, оскільки зазначені дії вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон», а тому не можуть розцінюватись в якості визнання боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Галант».

У відповідності до приписів ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п. 6.2 договору іпотеки сторони погодили, що ,що іпотекодержатель має право задовольнити із вартості майна всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі та в такій валюті, у такий строк, і у такому порядку , як встановлено в кредитному договорі; порушення іпотекодавцем зобов'язань за ст.5 договору та інше. Враховуючи встановлений факт невиконання позичальником в визначений кредитним договором строк зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, суд приходить до висновку, що право звернення з відповідною вимогою у позивача до відповідача виникло 26.12.2009 року.

Згідно зі ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Враховуючи приписи ст. 33 Закону України «Про іпотеку», п. 6.2 договору іпотеки, ст. 261 ЦК України, суд приходить до висновку що перебіг позовної давності по спірним правовідносинам починається від дня, коли у банка виникло право пред'явити вимогу до відповідача, а саме з 26.12.2009 року та спливає відповідно 26.12.2012 р.

У відповідності до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За приписами ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., подавши позовну заяву до органу поштового зв'язку 05.02.2013р.

Враховуючи вищевикладене, суд застосовує наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., позовна давність за яким сплинула 26.12.2012р., та пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 187 570,49 грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих з 28.12.2009р. по 04.02.2010р., відмовляючи у задоволенні позову в цій частині.

З огляду на наведені обставини та беручи до уваги часткову сплату заборгованості за відсотками в сумі 131 912,60 грн., суд дійшов висновку про правомірність та доведеність належним чином вимог позивача щодо стягнення на підставі кредитного договору №057-12-07 від 26.12.2007р. з відповідача заборгованості за відсотками, в межах строку позивної давності з 5.02.2010 року по 2.01.2013р. в сумі 1 233 643,66 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в межах строку позивної давності з 5.02.2012р. по 2.04.2013 року в сумі 92 555,22 грн.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість позичальника за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., суд вважає правомірними вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет іпотеки за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. - будівлі, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, які належать відповідачу на праві власності.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Беручи до уваги наявне у договорі іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. застереження про задоволення вимог кредитора, яким останньому надано право реалізувати предмет іпотеки в порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку», суд задовольняє вимоги позивача в цій частині, визначаючи спосіб реалізації переданого в іпотеку майна - шляхом укладення позивачем договору купівлі-продажу цього майна від свого імені з будь-якою третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються початкова ціна продажу предмету іпотеки для його подальшої реалізації. Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача щодо визначення початкової вартості переданого в іпотеку майна незалежним експертним оцінювачем станом на день реалізації не відповідають законодавству, а тому не підлягають задоволенню в цій частині.

Разом з цим, беручи до уваги відсутність згоди сторін на визначення вартості предмету іпотеки за висновком судової будівельно-технічної експертизи №1750/24 від 09.07.2013р., суд визначає початкову вартість продажу предмету іпотеки за результатами повторної судової будівельно-технічної експертизи №113/13 від 23.12.2013р. в сумі 9 699 450 грн.

Крім цього, позивачем заявлено вимоги щодо передання йому в управління нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його продажу. При цьому, за вимогами позивача, управління повинно в себе включати:

- вчинення позивачем будь-яких юридичних дій щодо предмету іпотеки, спрямованих на отримання доходів, забезпечення його збереження та використання, в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів, безперешкодного доступу до складових та приналежностей;

- права щодо зміни режими охорони предмету іпотеки та зміни його зберігачів (охоронців);

- надання позивачу прав щодо виселення орендарів (наймачів) предмету іпотеки;

- права на звернення до уповноважених органів та посадових осіб для отримання будь-яких документів, що стосуються предмету іпотеки, зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дублікатів правовстановлюючих документів.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Під час судового розгляду справи №905/1083/13-г позивачем не надано доказів наявності на час розгляду справи зберігачів (охоронців) та орендарів (наймачів), зокрема, в матеріалах справи відсутні відповідні договори про надання охоронних послуг та оренди майна, переданого в іпотеку за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. Разом з цим, позивачем не доведено наявності законних підстав для зміни або розірвання договорів про надання послуг з охорони будівель, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, якими фактично опосередковуються вимоги про надання права щодо зміни режими охорони предмету іпотеки та зміни його зберігачів (охоронців). Так само позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для розірвання договорів оренди з наймачами вищевказаного нерухомого майна, натомість згідно зі ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як необґрунтовано заявлені.

Порядок надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав врегульований ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою встановлено, що витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви, серед інших, має право отримувати особа, яка має речове право на чуже нерухоме майно, або уповноважена нею особа; витяг з Державного реєстру прав про державну реєстрацію іпотеки, обтяження на підставі заяви мають право отримувати будь-які фізичні та юридичні особи. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно конкретизовані постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013р. Отже, враховуючи, що позивачем як іпотекодержателем нерухомого майна наразі не підтверджено порушень його прав та законних інтересів, спричиненого неможливістю отримання інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині як таких, що заявлені передчасно.

Стосовно вимог позивача щодо надання йому права отримувати дублікати документів, суд зазначає, що підставами для отримання дублікатів завжди є обставини, які свідчать про втрату оригіналів. Позивач не визначився з переліком документів, дублікати яких він має намір отримувати, а також не довів суду фактів їх втрати.

З огляду на наведені обставини, вимоги позивача щодо передання йому в управління нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його продажу, а саме - щодо надання йому певних наведених вище повноважень, підлягають задоволенню лише в обґрунтованій частині, у зв'язку з чим суд передає Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» в управління нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його реалізації, надаючи Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» право вчиняти юридичні дії з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням із спрямованням на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя продукцію, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Проте, як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою №05-12/223 від 05.02.2013р. та при збільшенні розміру позовних вимог згідно з заявою №05-12/569 від 03.04.2013р. позивачем сплачено лише судовий збір з позовних вимог майнового характеру в максимальному розмірі - в сумі 68 820,00 грн., докази сплати судового збору з позовних вимог немайнового характеру - щодо передання позивачу в управління предмету іпотеку позивачем не надано. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.2.8 постанови № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», з урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК. При цьому, суд враховує норми п.4.1 вищевказаної постанови №7 від 21.02.2013р., за якими якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Отже, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України „Про іпотеку" ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон», м. Донецьк про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, а саме: будівлі (будівля контори (літ. А-2), будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1), павільйон ПК-2 (літ. В-1), склад (літ. Г-1), майстерні (літ. Д-1), гараж (літ. Е-1), тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. З), брама, паркани (№1-5), загальною площею приміщень 8 456,2 кв.м, що належить відповідачу, шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки від свого імені з будь-якою третьою особою; передання зазначеного нерухомого майна на період до його продажу в управління позивачу; задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна, заборгованості Товариства з обмеженою відповідальності «Оскар-Дон» за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка станом на 02.04.2013р. становить 4 121 353,85 грн. та складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 2 497 500,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 343 728,13 грн. та пені за неналежне виконання зобов'язань за кредитом у період 02.10.2012р.-02.04.2013р. в сумі 280 125,72 грн. - задовольнити частково.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 36, ЄДРПОУ 32001382) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) за кредитним договором №057-12-07 від 26.12.2007р., яка складається з заборгованості за відсотками в сумі 1 233 643,66 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 92 555,22 грн., на нерухоме майно, передане в іпотеку за договором іпотеки №057-12-07/1 від 26.12.2007р. - будівлі загальною площею 8 452,7 кв.м, розташовані за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8: будівля контори (літ. А-2) загальною площею 619,6 кв.м, будівля асортиментного залу (госпблок) (літ. Б-1) загальною площею 265,8 кв.м, павільйон ПК-2 (літ. В-1) загальною площею 147,8 кв.м, склад (літ. Г-1) загальною площею 6 790,5 кв.м, майстерні (літ. Д-1) загальною площею 167,5 кв.м, гараж (літ. Е-1) загальною площею 465,0 кв.м, тарний склад (літ. Ж), убиральня (літ. З), брама, паркани (№1-5).

Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом укладення Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц - Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) договору купівлі-продажу цього майна від свого імені з будь-якою третьою особою.

Визначити початкову ціну продажу предмету іпотеки в сумі 9 699 450 грн.

Передати Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» в управління нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант», що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, на період до його реалізації, надаючи Публічному акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-Україна» право вчиняти юридичні дії з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням із спрямованням на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління предметом іпотеки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант» (83009, м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, ЄДРПОУ 01552428) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) судовий збір в сумі 22 145,39 грн., витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 527,28 грн., витрати з проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 015,23 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ЄДРПОУ 22906155) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 573,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант» (83009, м. Донецьк, вул. Домостроітельна, 8, ЄДРПОУ 01552428) на користь державного бюджету України (отримувач: Київське УК/ Київський р-н/22030001, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, рахунок 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 573,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 18.04.2014р.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Д.М. Огороднік