Рішення

від 17.04.2014 по справі 913/625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 квітня 2014 року Справа № 913/625/14

Провадження № 30/913/625/14

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Болехів Івано-Франківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "БРОКСТАР" , м. Луганськ

про стягнення 29298 грн. 50 коп.

Суддя: Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "БРОКСТАР" про стягнення заборгованості у розмірі 29298 грн. 50 коп. за договором-доручення № 2/10/13 від 02.10.2013 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному повідомленні.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору в частині оплати наданих позивачем послуг.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «БРОКСТАР» на підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на злісне ухилення боржника від виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» № 16 від 26.12.2011 (зі змінами) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову у зв'язку з відсутністю документального підтвердження обставин, наведених у позові в обґрунтування заявленого клопотання.

Позивач у судове засідання не прибув, але через канцелярію суду надав письмові пояснення, у яких міститься клопотання про розгляд справи без його участі, що судом задовольняється.

Повноважний та компетентний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Луганської області, які направлялися відповідачу за належною юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 3в, поверталися підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2012 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

02.10.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2/10/13 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному повідомленні, згідно з яким позивач надає відповідачу одну чи декілька з послуг, зокрема, організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України і зарубіжних країн, а відповідач оплачує надані послуги (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 2.3 п. 2 договору конкретні умови по кожному замовленню обмовляються в заявці. Допускається одержання заявки по факсимільному зв'язку або по електронній пошті.

Так, заявка на виконання транспортно-експедиційних послуг № 106 від 02.10.2013 містить наступні умови: маршрут - Германія-Україна (СМR), адреса доставки - Київ згідно з СМR, вартість перевезення - 20000 грн., порядок розрахунків - б/н протягом 10-14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Інша заявка на виконання транспортно-експедиційних послуг № 107 від 02.10.2013 містить наступні умови: маршрут - Київ-Попасна, адреса доставки - Попасна, вартість перевезення - 9298 грн. 50 коп., порядок розрахунків - б/н протягом 10-14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Перевізник (позивач у справі) належним чином виконав зобов'язання перед відповідачем, що підтверджується товарно-транспортними накладними, у яких є відмітка вантажоодержувачів про отримання товару (а. с. 14-15).

Позивач направив відповідачу документи для оплати, зокрема, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури для оплати № ПП-0000578 від 09.10.2013 на суму 20000 грн., № ПП-0000579 від 09.10.2013 на суму 9298 грн. 50 коп. та направлені для підписання акти виконаних робіт на зазначені суми.

Між сторонами у справі належним чином підписані та скріплені печатками підприємств акти виконаних робіт від 09.10.2013 № ПП-0000578 та від 09.10.2013 № ПП-0000579 на загальну суму 29298 грн. 50 коп. (а. с. 16-17).

Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за надані послуги, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу претензію № 79 від 22.11.2013 про сплату заборгованості. Відповіддю на претензію № 05/12 від 05.12.2013 відповідач зазначив про наявність заборгованості на суму 29298 грн. 50 коп. (а. с. 19). Проте, станом на дату звернення з позовом відповідачем грошові кошти не були сплачені.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29298 грн. 50 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо надання послуг з організації перевезення вантажу.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги у розмірі 29298 грн. 50 коп.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 29298 грн. 50 коп., що також підтверджується належним чином підписаним та завіреним печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків станом на 21.11.2013 (а. с. 18).

Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29298 грн. 50 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем ніяким чином не спростовано позовні вимоги, доказів погашення заявлених до стягнення коштів до матеріалів справи не надано.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 29298 грн. 50 коп.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "БРОКСТАР", м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд. 3В, код 38681129, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, заборгованість у розмірі 29298 грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 22.04.2014

Суддя І.П. Голенко