Рішення

від 14.04.2014 по справі 915/392/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 915/392/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс", 02094, м. Київ, вул. Віскозна 17, корп. 93-а, адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8/а, каб. 304

до відповідача Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Кабельтехпром", 54001, м.Миколаїв, вул. Садова, буд. 1/5

про стягнення заборгованості в сумі 1324,82 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Алпатова О.Ю. (довіреність №02-0402/2014 від 31.03.2014р.)

від відповідача: Балакірєва О.П. (директор)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Кабельтехпром" про стягнення з останнього заборгованості за договором № 13-0201/73607 від 02.01.2013р. в сумі 1 324,82 грн., з яких 1200,00 грн. основного боргу, 82,92 грн. пені, 19,13 грн. - 3 % річних за користування чужими коштами та 22,80 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 08.04.2014 року.

У судовому засіданні 08.04.2014р. судом була оголошена перерва до 14.04.2014р.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

02 січня 2013р. між ПП НВП «Кабельтехпром» та ТОВ «Софіт-Люкс» був укладений договір поставки № 13-0201/73607, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товар вказаний у замовленні, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар на підставі видатково-прибуткових накладних і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 5 206,10 грн. згідно видаткової накладної № 1362 від 30.08.2013р.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що покупець повинен оплатити поставлений товар на пізніше семи календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Відповідач не виконав належним чином умови договору поставки в частині оплати вартості поставленого товару, без оплати залишився товар на суму 1200,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 22.01.2014р. позивачем було направлено відповідачу претензію. Відповіді на претензію від відповідача на адресу позивача не надходило.

У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача 1200,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 82,92 грн., 3% річних в сумі 19,13 грн., 22,80 грн. інфляційних.

Відповідач письмовий відзив по суті позовних вимог в суд не надав. Представник відповідача в судових засіданнях наявність заборгованості по договору поставки № 13-0201/73607 підтвердив, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

02 січня 2013р. між ПП НВП «Кабельтехпром» та ТОВ «Софіт-Люкс» був укладений договір поставки № 13-0201/73607, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу товар вказаний у замовленні, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар на підставі видатково-прибуткових накладних і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 8.1 договору, покупець повинен оплатити поставлений товар на пізніше семи календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору, рахунку-фактури, виставленого постачальником на вартість поставленої партії товару та накладних (п. 8.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 5 206,10 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 1362 від 30 серпня 2013р., а також довіреністю на отримання товару № 435 від 29.08.2013р.

Відповідач в порушення умов договору оплату за поставлений товар здійснив не в повному обсязі - в сумі 4006,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку (а.с. 18-29).

Таким чином, після часткового погашення боргу та повернення товару, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 1200,00 грн.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, позивачем цілком обґрунтовано нараховано до стягнення з відповідача інфляційні в сумі 22,80 грн., 3% річних в сумі 19,04 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 07.09.2013р. по 18.03.2014р. в сумі 82,49 грн. підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що за порушення грошових зобов'язань винна сторона виплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведену норму, судом було здійснено розрахунок пені, яка за період з 07.09.2013р. по 07.03.2014р. (шість місяців) становить 77,36 грн.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам - в сумі 1819,24 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробничого підприємства "Кабельтехпром" /54001, м.Миколаїв, вул. Садова, буд. 1/5, код ЄДРПОУ 37629843/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" /02094, м. Київ, вул. Віскозна 17, корп. 93-а, код ЄДРПОУ 32591365/ 1200,00 грн. боргу, 77,36 грн. пені, 19,04 грн. 3% річних, 22,80 грн. інфляційних, 1819,24 грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2014р.