ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" квітня 2014 р.Справа № 922/834/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Харків", м.Харків, про стягнення 8172,19 грн. за участю представників:
позивача - Болоховцев Є.О. (довіреність № 721 від 30.12.2013р.);
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Харків", м.Харків, суми попередньої оплати неотриманого товару (періодичних видань), згідно рахунків-фактур № 1301/415С від 13.11.2012р.; № 1301/1141С від 13.11.2012р.; № 1302/111 від 19.03.2013р.; № 1302/190С від 11.06.2013р., в загальному розмірі 8172,19 грн. Витрати з оплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/834/14 та розгляд справи призначено на 24.03.2014р. об 11:40 год.
Ухвалою господарського суду від 24.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 14.04.2014р. об 11:45 год.
11.04.2014р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи наступних документів: копій витягів з ЄДРПОУ щодо позивача і відповідача; копії свідоцтва про державну реєстрацію позивача як юридичної особи; копії статуту позивача; довідки про банківські реквізити позивача; акту взаємних розрахунків між сторонами за 2013 рік з доказами направлення його відповідачеві (копії опису вкладення до цінного листа).
Надані позивачем документи були долучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкладення розгляду справи, надіслана на адресу відповідача: 61002, м.Харків, вул.Чернишевська, буд. 42 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
В листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт - Харків" (відповідач) звернулось до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (позивач) з пропозицією про укладення договору поставки періодичних видань на протязі 2013 року.
На підтвердження своїх намірів відповідач надіслав на адресу позивача наступні рахунки - фактури:
- рахунок № 1301/415С від 13.11.2012р. для здійснення передоплати поставки на протязі 2013 року періодичних видань на загальну суму 263,76 грн.;
- рахунок № 1301/1141С від 13.11.2012р. для здійснення передоплати поставки на протязі 2013 року періодичних видань на загальну суму 1069,20 грн.
За умовами, зазначеними у рахунках, позивач для отримання періодичних видань повинен був здійснити 100% передплату їх вартості.
Пропозицію відповідача було прийнято позивачем та на підставі платіжних доручень № 2659 від 28.12.2012р. і № 2660 від 28.12.2012р. здійснено повну передоплату періодичних видань у розмірах, вказаних у рахунках.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок щодо поставки позивачеві передплачених періодичних видань.
В подальшому, відповідачем було додатково надіслано на адресу позивача ще два рахунки-фактури, а саме:
- рахунок № 1302/111 від 19.03.2013р. для здійснення передоплати поставки на протязі 2013 року періодичних видань на загальну суму 15400,70 грн.;
- рахунок № 1302/190С від 11.06.2013р. для здійснення передоплати поставки на протязі 2013 року періодичних видань на загальну суму 277,20 грн.
Позивачем також було прийнято цю пропозицію відповідача щодо додаткової поставки періодичних видань. На підставі платіжних доручень № 437 від 01.04.2013р. та № 3612 від 11.06.2013р. позивачем було здійснено їх повну передплату у розмірах, вказаних у рахунках.
Таким чином, на протязі 2012-2013 років позивач здійснив повну передплату періодичних видань, запропонованих відповідачем.
У відповідності до умов, визначених у рахунках № 1301/415С від 13.11.2012р., № 1301/1141С від 13.11.2012р., № 1302/111 від 19.03.2013р., № 1302/190С від 11.06.2013р., відповідач повинен був поставляти періодичні видання щомісячно на протязі 2013 року у період з січня по грудень включно.
Але, відповідач здійснював постачання періодичних видань на адресу позивача лише у період з січня по вересень 2013 року, а саме:
1) за рахунком № 1301/415С від 13.11.2012р. було здійснено поставку періодичних видань на загальну суму 197,82 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт по рахунку № 1301/415С від 31.03.2013р., від 30.06.2013р., від 30.09.2013р. Загальна вартість непоставлених періодичних видань складає 65,94 грн.
2) за рахунком № 1301/1141С від 13.11.2012р. було здійснено поставку періодичних видань на загальну суму 801,90 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт по рахунку № 1301/1141С від 31.03.2013р., від 30.06.2013р., від 30.09.2013р. Загальна вартість непоставлених періодичних видань складає 267,30 грн.
3) за рахунком № 1302/111 від 19.03.2013р. було здійснено поставку періодичних видань на загальну суму 7700,35 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт по рахунку № 1302/111 від 30.09.2013р. Загальна вартість непоставлених періодичних видань складає 7700,35 грн.
4) за рахунком № 1302/190С від 11.06.2013р. було здійснено поставку періодичних видань на загальну суму 138,60 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт по рахунку № 1302/190C від 30.09.2013р. Загальна вартість непоставлених періодичних видань складає 138,60 грн.
Таким чином, загальна вартість непоставлених позивачу періодичних видань з боку відповідача за період 2013 року складає 8172,19 грн.
З метою отримання непоставлених видань позивач звернувся до керівництва ТОВ "Самміт - Харків" із відповідним листом за вих. № 504 від 04.10.2013р. Проте, відповіді на лист від відповідача не отримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено: якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 626, 638, 640, 642, 663, ч.2 ст. 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнили повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Харків" (61002, м.Харків, вул.Чернишевська, 42; код ЄДРПОУ: 25176786; р/р 26005295418100 в АТ "УкрСиббанк" м.Харкова, МФО 351005) на користь Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (61017, м.Харків, вул.Лозівська, 20; код ЄДРПОУ: 30590422) - грошові кошти в розмірі 8172,19 грн., які є сумою попередньої оплати неотриманого товару; витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.04.2014 р.
Суддя Н.М. Кухар
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2014 |
Оприлюднено | 22.04.2014 |
Номер документу | 38314913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кухар Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні