ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
14 квітня 2014 року Справа № 913/719/14
Провадження № 15/913/719/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія", м.Київ
до Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта", м.Луганськ
про стягнення 1036 грн 52 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: не прибув;
від відповідача : Лосевський О.В. - представник, довіреність від 29.10.2013 № 936.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за договором № 26МА-13 від 23.09.2013 заборгованості в сумі 10433 грн 86 коп., пені в сумі 364 грн 18 коп., 24% річних у сумі 672 грн 34 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.03.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 14.04.2014.
Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 01.04.2014 № 01/04/14 позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 364 грн 18 коп., 24% річних у сумі 672 грн 34 коп., а всього 1036 грн 52 коп.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Суд приймає вказану заяву до розгляду та розглядає справу з її урахуванням.
Відповідачем письмового відзиву на позовну заяву суду не надано, для долучення до матеріалів справи надано платіжне доручення від 06.03.2014 № 129, за яким позивачу перераховано 10433 грн 86 коп.
В судовому засіданні 14.04.2014 представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення пені та 24% річних за період з 04.12.2013 по 05.03.2014.
Позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 14.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія" (постачальник, позивач) та Луганською виробничою фірмою Товариство з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта" (покупець відповідач) 23.08.2013 був укладений договір поставки № 26МА-13, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пакувальний матеріал у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі замовлення, специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного договору (а.с.1.1).
Згідно п.2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару кожної окремої партії визначаються сторонами у замовленні або специфікації та вказується в накладних.
Відповідно до п.4.1 договору орієнтовна ціна договору становить 1000000 грн. 00 коп. з ПДВ.
В п.4.5 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 21 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана у видатковій накладній.
Згідно п.5.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця, або специфікацій, узгоджених із покупцем.
У випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу, а також покупець сплачує додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості на користь постачальника. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України. Штрафні санкції нараховуються до моменту фактичної сплати заборгованості за поставлений товар (п.7.2 договору).
На виконання умов договору та замовлень відповідача позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 20340 грн 40 коп. згідно видаткових накладних № 6416 від 30.10.2013, № 6660 від 12.11.2013.
Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 9906 грн 54 коп., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 10433 грн 86 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом..
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір № 26МА-13 від 23.08.2013 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджений матеріалами справи, в т.ч. видатковими накладними № 6416 від 30.10.2013, № 6660 від 12.11.2013, довіреністю № 461/1 від 12.11.2013 та відповідачем не оспорений.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в обумовлений п.4.5 договору поставки № 26МА-13 від 23.08.2013 строк, тобто на протязі 21 календарного дня товар, отриманий за видатковою накладною № 6660 від 12.11.2013 в сумі 10433 грн 86 коп., не оплатив, тобто в даному випадку має місце неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 04.12.2013 по 11.03.2014 в сумі 364 грн 18 коп. суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В 7.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу, а також покупець сплачує додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості на користь постачальника. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України. Штрафні санкції нараховуються до моменту фактичної сплати заборгованості за поставлений товар
Враховуючи те, що відповідач платіжним дорученням № 129 від 06.03.2014 перерахував відповідачу існуючу суму заборгованості 10433 грн 86 коп., тому обґрунтованим періодом для нарахування пені є з 04.12.2013 по 05.03.2014, а обгрунтований розрахунок є наступним:
№ накладноїДата поставкиСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені 6660 12.11.2013 10433,86 04.12.2013-05.03.2014 92 6,5% 341,89 Всього 341,89
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Сторони в п.7.2 договору встановили інший розмір відсотків, а саме 24% річних.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 24% річних за період з 04.12.2013 по 11.03.2014 у сумі 672 грн 34 коп. є обґрунтованою частково, враховуючи погашення відповідачем 06.03.2014 суми заборгованості. Обґрунтованим є наступний розрахунок:
№ накладноїДата поставкиСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихСума пені 6660 12.11.2013 10433,86 04.12.2013-05.03.2014 92 24% 624,32 Всього 624,32 Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення пені за період з 04.12.2013 по 05.03.2014 в сумі 341 грн 89 коп. та 24% річних за вказаний період у сумі 624 грн 32 коп.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія" до Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта" задовольнити частково .
2. Стягнути з Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Дельта", вул.Свердлова, б.71, м.Луганськ, ідентифікаційний код 13389761, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Асканія", провулок Новопечерський, б.5, м.Київ, ідентифікаційний код 38290246, пеню в сумі 341 грн 89 коп., 24% річних у сумі 624 грн 32 коп., судовий збір у сумі 1703 грн 07 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.04.2014.
Суддя С.В. Смола
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2014 |
Оприлюднено | 22.04.2014 |
Номер документу | 38317380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Смола С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні