Рішення

від 15.04.2014 по справі 913/879/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 913/879/14

Провадження № 23/913/879/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» (м. Київ)

до Управління з питань будівництва Луганської міської ради (м. Луганськ)

про стягнення 149004 грн. 78 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Мураткіна С.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - Борійчук О.П., довіреність № 6014 від 20.03.2014;

від відповідача - Сілкіна Т.І., головний спеціаліст - юрисконсульт, посвідчення № НОМЕР_1 від 15.02.2006.

в с т а н о в и в:

02.04.2014 до господарського суду Луганської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» до Управління з питань будівництва Луганської міської ради про стягнення з останнього суми боргу у розмірі 147501 грн. 48 коп. та 3% річних у розмірі 1503 грн. 30 коп.

Позов Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» мотивовано тим, що на виконання договору поставки № СЛг_1021 від 11.11.2013 позивач передав відповідачу товар, обумовлений вказаним договором, на загальну суму 147501 грн. 48 коп., що підтверджується видатковою накладною № СЛг-17894 від 14.11.2013. Відповідач мав здійснити оплату поставленого товару не пізніше 21.11.2013, однак оплату не здійснив, у зв'язку з чим утворився борг у розмірі 147501 грн. 48 коп. З посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував на суму боргу та заявив до стягнення з відповідача 3% річні у розмірі 1503 грн. 30 коп.

Відповідач 15.04.2014 надав відзив на позов в якому суму боргу у розмірі 147501 грн. 48 коп. визнав у повному обсязі, проте заперечив проти нарахованих позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 1503 грн. 03 коп. Заперечення відповідача мотивовані відсутністю можливості своєчасно виконати зобов'язання за договором поставки № СЛг_1021 від 11.11.2013 у зв'язку з тим, що Управлінням Державної казначейської служби України у м. Луганську, яким фінансується відповідач, при підтверджені коштів на рахунку не здійснило оплату. З урахуванням зазначеної обставини відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Враховуючи відсутність у Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську юридичного інтересу у спірних правовідносинах та те, що судове рішення з даної справи не наділить Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську новими правами та не покладе на неї нові обов'язки, не змінить наявних та не позбавить певних прав та/або обов'язків у майбутньому, суд відхиляє клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11.11.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № СЛг_1021.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язався у 2013 році поставити відповідачу товар, який не потребує монтажу, зазначений у специфікації (додаток № 1 до договору) - комплект (додаткового) периферійного обладнання для комплектації об'єкту «Реконструкція будівлі за адресою: вул. Коцюбинського, 14 (з прибудовою)», код класифікації продукції та послуг 26.20.1, а відповідач - прийняти і оплатити такі товари відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару визначені у специфікації.

Відповідно до п. 3.1. договору, його ціна становить 147501 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ 24583 грн. 58 коп.

Строк поставки товарів - 3 календарні дні з моменту укладення договору, місце поставки - склад замовника, розташований за адресою замовника (V розділ договору).

Розрахунку, відповідно до п. 4.1. договору, проводяться наступним шляхом: оплата замовником (відповідачем) після пред'явлення учасником (позивачем) накладної, протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Підставою оплати є належним чином оформлена накладна (п. 4.2. договору).

На виконання умов договору поставки № СЛг_1021 від 11.11.2013 позивач поставив відповідачу обумовлений в договорі та специфікації до нього товар, що підтверджується накладною № СЛг-17894 від 14.11.2013 та не заперечується відповідачем.

За отриманий товар відповідач у передбачений договором строк не розрахувався у зв'язку з чим виник борг у розмірі 147501 грн. 48 коп., який відповідачем визнається у повному обсязі. Оскільки відповідач доказів погашення вказаного боргу не надав, в цій частині позов судом визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано на суму боргу та заявлено до стягнення з відповідача 3% річні за період з 22.11.2013 по 25.03.2014 у розмірі 1503 грн. 30 коп. Судом встановлено, що розрахунок позивача вказаної суми є арифметично вірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч 2 зазначеної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

В п. 1.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача щодо нарахованих позивачем до стягнення 3% річних судом відхиляються, вимоги позивача в цій частині визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2980 грн. 10 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління з питань будівництва Луганської міської ради (91031, м. Луганськ, кв. Димитрова, 30, ідентифікаційний код 26130303) на користь Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи» (03005, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, ідентифікаційний код 21670779) борг у розмірі 147501 грн. 48 коп., судовий збір у розмірі 2980 грн. 10 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Рішення підписано - 22.04.2014.

Суддя В.Д. Воронько