Постанова

від 16.04.2014 по справі 911/4464/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2014 р. Справа№ 911/4464/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рудченка С.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Клецькой А.А., від відповідача - Бондар І.Г.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства

«Іванківська пересувна механізована колона №2»

на рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року

у справі №911/4464/13 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбудсервіс», Київська обл., смт. Бородянка,

до приватного акціонерного товариства «Іванківська пересувна механізована колона №2», Київська обл., смт. Іванків,

про стягнення 78430,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ТОВ «Агрошляхбудсервіс» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» (далі - відповідач) про стягнення 69741,42 грн. основної заборгованості, 2595,34 грн. інфляційних збитків, 6093,30 грн. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченого боргу згідно договору підряду в будівництві №29/10 від 29.10.2010 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» на користь ТОВ «Агрошляхбудсервіс» 69741,42 грн. основної заборгованості, 2580,43 грн. інфляційних збитків, 6047,44 грн. 3% річних та 1719,17 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» про відстрочення виконання рішення суду, викладеного у відзиві №2 від 08.01.2013 року на позовну заяву. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченого боргу перед позивачем за виконані останнім роботи згідно укладеного між сторонами спору договору у вказаній позивачем сумі, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача інфляційних збитків та 3% річних. При цьому, судом першої інстанції здійснено перерахунок інфляційних збитків та 3% річних, а також визнано клопотання ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» про відстрочення виконання рішення суду необґрунтованим, наслідком чого стало його відхилення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13 в частині стягнення 2580,43 грн. інфляційних збитків та 6047,44 грн. 3% річних. В задоволенні позова, в частині стягнення 2580,43 грн. інфляційних збитків та 6047,44 грн. 3% річні, відмовити. Відстрочити виконання рішення в частині стягнення на користь позивача основного боргу в сумі 69741,42 грн. до 01.07.2014 року. Стягнути з позивача на користь відповідача сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 913,50 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 2580,43 грн. інфляційних збитків, 6047,44 грн. 3% річних та відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основної заборгованості до 01.07.2014 року.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року у справі №911/4464/13 апеляційну скаргу ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» на рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 26.03.2014 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року склад колегії суддів у справі №911/4464/13 змінено на наступний: головуючий суддя Зеленін В.О., судді Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року справу №911/4464/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Зеленін В.О., судді Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року розгляд справи №911/4464/13 відкладено на 16.04.2014 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року склад колегії суддів у справі №911/4464/13 змінено на наступний: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року справу №911/4464/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Рудченко С.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 16.04.2014 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2014 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.10.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду в будівництві №29/10 (далі - договір, а.с. 9-11), згідно п. 1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує в відповідності з кошторисною документацією і умовами договору виконання власними силами і засобами комплексу будівельно-монтажних робіт по благоустрою.

Згідно п. 2. договору об'єкти будівництва: медична амбулаторія загального призначення сімейної медицини на 100 відвідувань в зміну з денним стаціонаром на 25 ліжок м. Бишів Макарівського району Київської області. Адреса знаходження об'єктів: м. Бишів Макарівського району Київської області.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 4. договору підрядник почне виконання робіт в вересні 2010 року і закінчить виконання робіт в грудні 2010 року.

Договірна ціна БМР визначається на основі локального кошторису, який є невід'ємною частиною договору, являється динамічною і складає 175000,00 грн. (п. 6 договору).

Пунктом 17. договору передбачено, що сума фінансування: 175000,00 грн.

Позивачем та відповідачем було підписано договірну ціну на будівництво - Медична амбулаторія загального призначення сімейної медицини на 100 відвідувань в зміну з денним стаціонаром на 25 ліжок м. Бишів на загальну суму 173205,52 грн. та локальний кошторис №2-1-1 на загальну суму 173206,00 грн. (а.с. 18-19 та 20-22 відповідно).

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 18. договору передбачено, що замовник перераховує аванс у розмірі 30% від суми договору.

Згідно п. 19. договору підрядник зобов'язаний використати одержаний аванс на придбання необхідних для будівництва матеріалів протягом однієї неділі після одержання авансу. По закінченні терміну невикористані суми авансу повинні бути повернуті замовнику.

Матеріали справи свідчать, що позивачем у грудні 2010 року було виконано для відповідача робіт на загальну суму 173205,52 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 173205,52 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 173205,52 грн. (а.с. 12-15 та 25 відповідно).

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1017 від 27.12.2010 року (а.с. 26).

Також, 31.12.2010 року між позивачем та відповідачем було підписано акт №ПК-000095 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого вартість послуг генпідряду відповідача перед позивачем за договором підряду в будівництві №29/10 від 29.10.2010 року становить 3464,10 грн. (а.с. 59).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 20. договору підрядник визначає об'єм і вартість виконаних робіт, належних до оплати, готує відповідні документи і надає їх для підпису замовнику. Замовник зобов'язаний підписати надані підрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обумовити відмову від підписання протягом трьох днів з моменту отримання. Кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підпису документів замовником.

Відтак, враховуючи п. 20 договору, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що обов'язок щодо остаточної оплати виконаних позивачем робіт виник у відповідача з 28.12.2010 року, оскільки згідно платіжного доручення №1017 від 27.12.2010 року на суму 100000,00 грн. в призначенні платежу зазначено «Виконані роботи згідно договору №29/10 від 29.10.2010 року», тобто станом на 27.12.2010 року роботи позивачем вже були виконані.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір), а саме сплатою за виконані роботи згідно договору №29/10 від 29.10.2010 року підтвердив факт його виконання позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за виконані останнім роботи в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 69741,42 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 2595,34 грн. інфляційних збитків за період з січня 2011 року по вересень 2013 року та 6093,30 грн. 3% річних за період з 01.01.2011 року по 28.11.2013 року.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 2580,43 грн. інфляційних збитків та 6047,44 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки інфляційних збитків та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Крім того, відповідач у своєму відзиві №2 від 08.01.2013 року (а.с. 43-44) просив суд відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основної заборгованості до 01.07.2014 року.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України не було надано жодних доказів про наявність виняткових обставин, що є підставою на підставі ст. 121 ГПК України для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Іванківська пересувна механізована колона №2» на рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 08.01.2014 року у справі №911/4464/13 залишити без змін.

3. Справу №911/4464/13 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.Г. Рудченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз