Постанова

від 18.04.2014 по справі 824/221/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/221/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

представника позивача Сухар Т.В. та представника відповідача Фуштея М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №000459233.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та не погоджуючись з висновком відповідача про те, що малим приватним підприємством «Л Констракшн ЛТД» безпідставно було включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 977132,00 грн з вартості придбаних послуг та паливно-мастильних матеріалів, отриманих від постачальників, позивач в обґрунтування позову зазначав про наявність на кожній податковій накладній підписів та адрес підприємств, які співпадали з місцем розташування на час укладення та виконання договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» та приватним підприємством «Мгновение Юг».

Вказував, що податкові накладні, видані указаними підпиємствами, відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому наголошував, що цим законом передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає.

Також зазначав, що станом на дату складання податкових накладних наведені вище підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість, мали право на складання податкових накладних, подавали звітність та сплачували податки, у т.ч. податок на додану вартість. Правочини, укладені з товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» та приватним підприємством «Мгновение Юг», виконані. Сторони угод претензій не мають, правочини були чинними, в установленому законом порядку недійсними не визнані.

За таких обставин, на думку позивача, неправомірною є позиція відповідача щодо наявності з боку малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» порушень підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.3 та 198.6. статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім цього, позивач вказував про те, що сума, включена як податкова заборгованість у розмірі 332743,00 грн до грошового зобов'язання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, не може повторно бути виставлена податковим органом, оскільки в частині правомірності нарахування цієї суми розглядається інша справа в судовому порядку.

В запереченнях на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначав про те, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року не було виявлено, а платником не надано документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» та приватним підприємством «Мгновение Юг». Вказує, що перевіркою встановлено відсутність реального характеру операцій позивача з наведеними підприємствами, оскільки позивачем не було доведено факт придбання товарів, виконання робіт та послуг від цих підприємств. Також на підтвердження своїх висновків посилається на пояснення директорів контрагентів позивача, що надавалися відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Чернівці.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» є юридичною особою, зареєстрованою 07 липня 2008 року виконавчим комітетом Чернівецької міської Ради народних депутатів. Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 36024466. Місце знаходження відповідно до установчих документів: м. Чернівці, вул. Здоров'я, 4. Фактичне місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Головна, 121-А.

08 липня 2008 року мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» взято на облік в органах державної податкової служби за №15023, а з 12 серпня 2008 року є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд; будівництво будівель; добування піску та гравію; розбирання та знесення будівель, земельні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; оренда будівельної техніки з оператором оптова торгівля будівельними матеріалами; діяльність автомобільного, вантажного транспорту; купівля та продаж власного нерухомого майна.

Директор малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» - ОСОБА_3

На підставі наказу Державної податкової інспекції у м.Чернівці Державної податкової адміністрації України від 13 січня 2012 року №99, виданого на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області по кримінальній справі № О-129002, та направлень на перевірку від 13 січня 2012 року №028332 і №028333, посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Чернівці в період з 13 січня 2012 року по 19 січня 2012 року проведена позапланова виїзна перевірка малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року.

За результатами перевірки 26 січня 2012 року складено Акт №158/23-1/36024466, який містить висновок про порушення позивачем в частині, що стосується податку на додану вартість, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту «а» пункту 198.1, пунктів 198.3 та 198.6. статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 977132,00 грн, в тому числі за липень 2010 року на 143588,00 грн, за вересень 2010 року на 144577,00 грн, за жовтень 2010 року на 194159,00 грн, за листопад 2010 року на 13069,00 грн, за грудень 2010 року на 120517,00 грн, за січень 2011 року на 74657,00 грн, за лютий 2011 року на 1776,00 грн, за липень 2011 року на 134578,00 грн та за серпень 2011 року на 150211,00 грн.

У зв'язку з цим Державною податковою інспекцією у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №000459233 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 273 505, 00 грн, з яких за основним платежем 977 132,00 грн та 296 373,00 грн за штрафними санкціями.

04 листопада 2013 року малим приватним підприємством «Л Констракшн ЛТД» подано скаргу до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області з вимогою скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

20 листопада 2013 року суб'єктом владних повноважень прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД», яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №000459233 - без змін.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» звернулось до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктами 7.2.1 та 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (діючого в період нарахування та сплати позивачем податків до 01 січня 2011 року) визначалось, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалось, зокрема, те, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01 січня 2011 року регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статі 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників валових витрат є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності. Тому при розгляді тверджень контролюючого органу про безтоварність господарської операції підлягає перевірці сам факт, реальність здійснення господарської операції.

До цього ж, як вказав Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Безтоварні ж господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Суд також зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

З обставин справи слідує, що висновок податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість пов'язується із порушенням останнім встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» та приватним підприємством «Мгновение Юг» з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року.

З оглянутих в ході розгляду даної справи матеріалів кримінальної справи №0-129002 (1-352/12, 1/727/15/13) відносно директора малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» ОСОБА_3, які містять документи первинного бухгалтерського обліку даного підприємства за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року, Акту від 26 січня 2012 року №158/23-1/36024466, пояснень представників сторін судом встановлено наступні обставини.

У період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» укладало усні та письмові угоди з: товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп» (ЄДРПОУ 34948895, м. Миколаїв) у липні 2010 року щодо надання послуг бульдозера, екскаватора, самоскида; товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК» (ЄДРПОУ: 35473059, м. Миколаїв) у вересні 2010 року щодо виконання робіт по влаштуванню котловану, надання послуг бульдозера, екскаватора, послуги вантажних автомобілів самоскидів; товариством з обмеженою відповідальністю «Орис» (ЄДРПОУ: 35176761, м. Миколаїв) у жовтні 2010 року щодо виконання робіт по влаштуванню георешітки, габіонних ящиків та котловану, надання послуг бульдозера, екскаватора, послуги вантажних автомобілів самоскидів; товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» (ЄДРПОУ:34321060, м. Одеса) у грудні 2010 року та у січні 2011 року щодо надання послуг бульдозера, екскаватора, послуги вантажних автомобілів самоскидів; приватним підприємством «Мгновение Юг» (ЄДРПОУ 34387624, с. Весняне, Миколаївської області) щодо виконання комплексу робіт та послуг з вивезення ґрунту, які включають в себе розробку ґрунту на території об'єкта будівництва, послуги екскаватора з навантаженням на автомобілі та вивезенням на відстань до 27 км технічними засобами виконавця та розрівняння ґрунту (договір №010411 від 01 квітня 2011 року); щодо купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів (договір № 250411 від 25 квітня 2011 року); щодо надання послуг екскаватора та вантажного автомобіля самоскида (договір № 260411 від 26 квітня 2011 року); щодо виконання комплексу робіт та послуг з вивезення ґрунту, які включають в себе розробку ґрунту на території об'єкта будівництва екскаватором з навантаженням на автомобілі та вивезенням на відстань до 27 км технічними засобами виконавця, розробки, переміщення ґрунту бульдозером, розрівняння та ущільнення ґрунту (договір № 200511 від 20 травня 2011 року); щодо виконання ремонту берегоукріплюючої стіни на території санаторного комплексу «Форос» (договір № 260511 від 26 травня 2011 року); щодо надання послуг бульдозера, екскаватора, вантажних автомобілів самоскидів (договір №010611 від 01 червня 2011 року); щодо надання послуг з положенням труб з погрузкою, вигрузкою та перевозкою, захисту кабелів (договір №010711 від 01 липня 2011 року); щодо передачі в оренду бульдозера та екскаваторів (додаткова угода №1 від 01 серпня 2011 року до договору №020711 від 01 липня 2011 року); щодо купівлі-продажу вантажних автошин (договір купівлі-продажу № 250711 від 25 липня 2011 року); щодо купівлі-продажу піску та цементу (договір купівлі-продажу № 260711 від 26 липня 2011 року); щодо наданню послуг з виїмки ґрунту, засипки піском, засипки вибраним ґрунтом, положенням труб, захисту кабелів, розробкою ґрунту з навантаженням на автомобілі (договір №280711 від 28 липня 2011 року); щодо закінчення робіт на об'єкті будівництва (договір №290711 від 29 липня 2011 року).

На підтвердження взаємозв'язків з указаними підприємствами при проведенні перевірки позивачем було надано відповідачу договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Разом з цим згідно Акту від 26 січня 2012 року №158/23-1/36024466 та не заперечувалось позивачем в ході розгляду справи при перевірці не було надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариства з обмеженою відповідальністю «Орис», товариства з обмеженою відповідальністю «УММК» до отримувача малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД».

В податкових накладних та актах виконаних робіт представлених до перевірки біля підписів (факсимільних підписів) представників постачальників товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариства з обмеженою відповідальністю «Орис», товариства з обмеженою відповідальністю «УММК» та підписів представника отримувача малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» відсутні прізвища та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Згідно центральної бази даних пошуково-довідкової системи ДПА України у наведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності та персонал, необхідний для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Директор та засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Груп» Дюрюченко А.В., директор товариства з обмеженою відповідальністю «Орис» та директор товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Мастер НК» в одній особі Кузнецов О.Д. в своїх поясненнях зазначили, що жодних фінансово-господарських взаємовідносин між їх підприємствами та малим приватним підприємством «Л Констракшн ЛТД» не було.

Згідно спецповідомлення УПМ ДПА в Одеській області від 13 вересня 2011 року №31894/8/26-0302 припинено діяльність міжрегіонального «конвертаційного» центру до складу якого увійшли підприємства з ознаками фіктивності, у тому числі товариство з обмеженою відповідальністю «УММК». При цьому на посаду директорів (засновників) цих підприємств залучалися особи, які за грошову винагороду давали свою згоду на реєстрацію (перереєстрацію) фіктивних підприємств, не маючи наміру здійснювати їх фінансово-господарську діяльність. По даному факту 12 вересня 2011 року прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу №051201100163 відносно зазначених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205. ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України та передано в провадження СВ ПМ ДПА в Одеській області.

Згідно пояснень працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Л Констракшн ЛТД» - водіїв КРАЗів, яких опитано під час проведення перевірки працівниками ВПМ ДПІ у м. Чернівці, земляні роботи з весни 2010 року по осінь 2011 року виконувалися працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Л Констракшн ЛТД» на транспортних засобах, машинах та механізмах товариства з обмеженою відповідальністю «Л Констракшн ЛТД»; автомобілі з інших регіонів України, на території де виконувалися роботи вони не бачили.

Також позивачем при проведенні перевірки контролюючим органом не було підтверджено належними документами факт отримання товарів, робіт, послуг від контрагента приватного підприємства «Мгновение Юг». Зокрема, ДПІ у м. Чернівці листом від 20 січня 2012 року №110/26-004/31 повідомлено, що в своїх поясненнях Гринченко Н.О. (керівник та головний бухгалтер приватного підприємства «Мгновение Юг») та ОСОБА_7 (засновник приватного підприємства «Мгновение Юг») зазначили, що з травня місяця 2011 року підприємство фінансово-господарської діяльності не здійснює, жодних податкових накладних актів виконаних робіт, договорів ними не підписувалось та не уповноважували нікого на це. При цьому Гринченко Н.О. висловила прохання, що всі операції за травень, червень, липень, серпень 2011 року з поставки товарів (робіт, послуг) вважати недійсними. СВ ПМ ДПА в Миколаївській області 13 жовтня 2011 року було порушено кримінальну справу № 11800037 за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності - приватним підприємством «Мгновение Юг» з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Крім цього, судом встановлено, що згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 вересня 2013 року, яка набрала законної сили 20 вересня 2013 року, у кримінальній справі по обвинуваченню директора малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, в період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року названа особа умисно ухилялася від сплати податку на додану вартість в сумі 1303855,00 грн.

В ході розгляду справи позивачем не було надано і суду документів, які б підтверджували транспортування товарів, маршрут пересування машин та механізмів від зазначених вище контрагентів до позивача; не надано й належно оформленої кошторисної документації на виконання будівельних робіт, актів будівельних робіт, оформлених відповідно до вимог державних будівельних норм.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, як вбачається з обставин справи (зокрема, з оглянутих в ході розгляду даної справи матеріалів кримінальної справи №0-129002 (1-352/12, 1/727/15/13) відносно директора малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» ОСОБА_3, які містять документи первинного бухгалтерського обліку даного підприємства за період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року) та було встановлено відповідачем при здійсненні перевірки позивача, наявна та надана контролюючому органу частина первинних документів по взаємовідносинах позивача з його контрагентами оформлена з порушенням вимог законодавства України.

Вказані вище обставини цієї справи у своїй сукупності свідчать про те, що реального здійснення господарських операцій між малим приватним підприємством «Л Констракшн ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп», товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК», товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» , приватним підприємством «Мгновение Юг» у період з 01 липня 2010 року по 31 серпня 2011 року не відбулось.

Позивачем фактично проводилося лише документування отримання товарів та послуг від зазначених контрагентів.

До того ж, на переконання суду, такі правочини не містять в собі розумних економічних цілей та не є спрямованими та отримання прибутку.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 977132,00 грн податку на додану вартість з вартості товарів, робіт, послуг, постачальниками яких задокументовано: товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз Групп» - 143588,00 грн, товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-мастер НК» - 161498,00 грн, товариство з обмеженою відповідальністю «Орис» - 190307,00 грн, товариство з обмеженою відповідальністю «УММК» - 196950,00 грн, приватне підприємство «Мгновение Юг» - 284789,00 грн (липень 2011 року - 134578,00 грн, серпень 2011 року -150211, 00 грн).

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №000459233 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з цим суд зазначає, що наявність у позивача податкових накладних, про що наголошувалось останнім у позовній заяві, за умови факту нездійснення самих господарських операцій, про що вказувалось вище, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає безпідставними доводи позивача в обґрунтування позовних вимог про те, що оскільки в частині правомірності нарахування суми в 332743,00 грн розглядається інша справа в судовому порядку, то ця сума не може бути повторно виставлена податковим органом в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, а тому таке підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що за результатами акта № 3670/23-1/36024466 від 02 грудня 2011 року позапланової виїзної перевірки малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, якою встановлено, що підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 326723,00 грн, (у тому числі: травень 2011 року - 174007,00 грн, червень 2011 року - 152716,00 грн) з вартості придбаних послуг та паливно-мастильних матеріалів отриманих від приватного підприємства «Мгновение Юг», було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 16 грудня 2011 року № 0001650231. З врахуванням інших допущених порушень податкового законодавства перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 332742,00 грн.

Поряд з цим згідно акта перевірки №158/23-1/36024466 від 26 січня 2012 року, за розглядом якого відповідачем прийнято оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення, включено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з приватним підприємством «Мгновение Юг» в розмірі 284789,00 грн (липень 2011 року - 134578,00 грн та серпень 2011 року - 150211, 00 грн).

Отже, по операціях з приватним підприємством «Мгновение Юг» вказаними перевірками визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за різні податкові періоди.

Відтак, суд не погоджується з доводами позивача щодо повторного включення відповідачем в оскаржуване податкове повідомлення-рішення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з приватним підприємством «Мгновение Юг».

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв'язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем, у свою чергу, доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, позивачем при поданні позовної заяви сплачено 487,20 грн, що підтверджується квитанцією №181626-к/1 від 27 січня 2014 року.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» також визначено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, останній повинен сплатити до Державного бюджету України недоплату судового збору за подання даного позову, яка становить 4384, 80 грн (4872,00 грн - 487,20 грн).

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк

Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2014 року.