Рішення

від 24.03.2014 по справі 910/1559/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1559/14 24.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ад Шина» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Айлант-ЛТД» Простягнення боргу в розмірі 53 701,05 грн. Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Рябко А.О. - дов. № б/н від 01.02.2014 року;

від відповідача: Біленька М.Я. - дов. № 3 від 24.03.2014 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АД Шина» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Айлант-ЛТД» про стягнення 53 710,05 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.02.2014 року.

Зважаючи на те, що суддя Спичак О.М. перебуває на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду міста Києва № б/н від 21.02.2014 року справу № 910/1559/14 передано для розгляду судді Ковтуну С.А.

Ухвалою суду від 21.02.2014 року справу № 910/1559/14 прийнято до свого провадження суддею Ковтуном С.А. та призначено її до розгляду на 24.03.2014 року.

У зв'язку з виходом судді Спичака О.М. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 24.03.2014 року справу № 910/1559/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 24.03.2014 р. справу № 910/1559/14 прийнято до свого провадження суддею Спичаком О.М.

11.02.2014 р. та 24.02.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.03.2014 року представник позивача підтримав подані через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, які суд розглянув та задовольнив, та надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2014 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АД Шина» (постачальник) та Товариством з обмежую відповідальністю «АЙЛАНТ-ЛТД» (покупець) був укладений договір дострокового постачання № 809, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався протягом дії договору поставляти покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємними частинами договору, та, також, виконувати шиномонтажні послуги, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати на встановлених договором умовах.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору протягом дії договору.

Умовами пункту 4.1 договору встановлено, що ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передання партії товару).

В пункті 4.2 договору сторони обумовили, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 14 (чотирнадцять) днів від дати зазначеної у видатковій накладній.

30.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ад Шина» (виконавець) та Товариством з обмежую відповідальністю «Айлант-ЛТД» (замовник) був укладений додаток до договору про дострокове постачання (договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонту авто шин), відповідно до пункту 1.1 якого замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин замовника.

Умовами пункту 1.3 додатку встановлено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт у двох примірниках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, замовник сплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин протягом трьох банківських днів з моменту видачі рахунку-фактури. Загальна сума кредиту повинна дорівнювати не більш ніж 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору дострокового постачання № 809 від 30.09.2011 р. та додатку до договору про дострокове постачання Товариство з обмеженою відповідальністю «АД Шина» в період з 03.10.2011 р. до 15.08.2013 р. року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Айлант-ЛТД» товар та надало послуги на суму 178 385,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами про надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару та наданих послуг виконав частково на суму 129 580,54 грн., у зв'язку з чим станом на момент подання позову заборгованість за договором та додатком складає 48 805,20 грн. (45 000,00 грн. заборгованість за поставлений товар та 3 805,20 грн. заборгованість за надані послуги).

22.01.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення існуючої заборгованості з поставки товарів та надання послуг, та акти звірки взаєморозрахунків.

Відповіді на зазначену претензію позивачем не отримано.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 48 805,20 грн. основного боргу, 3 464,38 грн. пені за основним договором, 451,75 грн. інфляційних нарахувань, 227,68 грн. пені та 761,04 грн. штрафу, у зв'язку з порушенням строків оплати наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В пункті 4.2 договору сторони обумовили, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 14 (чотирнадцять) днів від дати зазначеної у видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.1. додатку, замовник сплачує виконавцю послуги з технічного обслуговування та ремонту автошин протягом трьох банківських днів з моменту видачі рахунку-фактури. Загальна сума кредиту повинна дорівнювати не більш ніж 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору дострокового постачання № 809 від 30.09.2011 р. та додатку до договору Товариство з обмеженою відповідальністю «АД Шина» в період з 03.10.2011 р. до 15.08.2013 р. року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Айлант-ЛТД» товар та надало послуги на загальну суму 178 385,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами про надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару та наданих послуг виконав частково на суму 129 580,54 грн., у зв'язку з чим станом на момент подання позову заборгованість за договором та додатком складає 48 805,20 грн. (45 000,00 грн. заборгованість за поставлений товар та 3 805,20 грн. заборгованість за надані послуги).

Представник позивача надав суду копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було оплачено заборгованість у розмірі 48 805,20 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 48 805,20 грн. суми основного боргу за надані послуги підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 3 057,53 грн. пені за період нарахування з 15.10.2011 р. до 13.04.2012 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3 договору дострокового постачання № 809 від 30.09.2011 р. передбачено, що при простроченні оплати товару покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Судом встановлено, що прострочення виконання зобов'язань за договором поставки розпочалося з 18.10.2011 р., то судом було здійснено перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами та в межах періоду заявленого позивачем до нарахування, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 3 405,94 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АД Шина» просить суд також стягнути з відповідача 451,75 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 451,75 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 227,68 грн. пені та 761,04 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням умов додатку до договору про дострокове постачання від 30.09.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 додатку до договору про дострокове постачання від 30.09.2011 р. встановлено, що у разі порушення будь-якою із сторін термінів виконання зобов'язання, сторона яка не виконала зобов'язання на вимогу іншої сторони, зобов'язана сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення впродовж всього часу прострочення, а також в разі прострочення строку на термін понад 30 календарних днів - сплачує штраф у розмір 20 % від простроченої суми.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають зволенню повністю у розмірі 761,04 грн., а в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 60,15 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.

Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами частково було врегульовано внаслідок часткової сплати відповідачем суми боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених та припинених позовних вимог, оскільки сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження в частині стягнення 48 805,00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айлант-ЛТД» (місцезнаходження : 02094, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Червоногвардійська, 27 А, код ЄДРПОУ 19028254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АД Шина» (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 35974863) 3 466 (три тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 09 коп. основного боргу, 451 (чотириста п'ятдесят одну) грн. 75 коп. інфляційних нарахувань, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 04 коп. штрафу та 1 819 (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять) грн. 31 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

31.03.2014р.

Суддя Спичак О.М.