Рішення

від 25.03.2014 по справі 917/314/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2014 Справа № 917/314/14

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", с. Червоновершка, Компаніївський р-н, Кіровоградська обл., 28414

до Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібозавод", вул. Строни, 43, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800

про стягнення 525 000,06 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Пелєвін Д.О., довіреність № б/н від 03.02.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 01.06.1995 р.;

від відповідача: Семесько В.Б., довіреність б/н від 17.03.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2, виданий Автозаводським РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області 01.08.2013 р..

Суть спору : розглядається позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібозавод" 525 000,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.11.2011 р. між сторонами Договору купівлі-продажу № 73.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами, викладеними у позовній заяві.

У судовому засіданні 25.03.2015 р. представник відповідача усно повідомив суд, що останній визнає позов, проте відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

01.11.2011 р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариства "Комсомольський хлібозавод" (далі - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 73 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар (насіння соняшника), а останній зобов'язувався прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначеному в Договорі (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- відомості про товар : найменування - соняшник - 150 000 кг., одиниця виміру кількості товару - кг (п. 2 Договору);

- продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 30 днів з моменту укладання договору. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною (п. 3 Договору);

- загальна ціна товару, що продається за цим Договором складає 525 000,06 грн. (у тому числі ПДВ 20 %). Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку або іншим способом дозволеним законодавством України в термін 365 календарних днів з моменту поставки товару (п. 4 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 525 000,06 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією належним чином оформленої видаткової накладної № СН-0000000877 від 25.11.2011 р. (а.с. 10), а також належним чином оформленою довіреністю (типової форми № М-2) № 0-00000717 від 23.11.2011 р. на отримання від позивача товароматеріальних цінностей (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 9).

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань по Договору щодо проведення оплати за отриманий товар позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № б/н від 05.02.2013 р. з вимогою в місячний термін оплатити вартість отриманого товару у розмірі 525 000,06 грн. (а.с. 11).

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого ним товару не виконав, заборгованість останнього складала 525 000,06 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 525 000,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами 01.11.2011 р. Договору купівлі-продажу № 73.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 525 000,06 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 525 000,06 грн. основного боргу, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комсомольський хлібозавод" (вул. Строни, 43, м. Комсомольськ, Полтавська обл., 39800), ідентифікаційний код юридичної особи 00384093 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (с. Червоновершка, Компаніївський р-н, Кіровоградська обл., 28414), ідентифікаційний код юридичної особи 03758016 - 525 000,06 грн. основного боргу та 10 500,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.