Рішення

від 15.04.2014 по справі 918/251/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2014 р. Справа № 918/251/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет Плюс" с. Будо-Літки Лугинського району Житомирської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сарни Рівненської області

про стягнення в сумі 20 000 грн. 00 коп.

Представники сторін: не з'явились

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, незважаючи на те, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення - ухвали суду про відкладення розгляду справи від 03.04.2014р.

Представник позивача на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю явки в дане судове засідання.

Розглянувши подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи суд відхиляє останнє з огляду на наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз.1 п. 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що суд ухвалою від 03.04.2014р. не зобов'язував позивача подати в судове засідання конкретних доказів, матеріали справи містять достатньо доказів в обгрунтування заявлених вимог, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сарни Рівненської області про стягнення в сумі 20 000 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог посилався на невиконання домовленості про поставку дошки хвойної.

Ухвалою суду від 05.03.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14.03.2014р.

Ухвалою суду від 14.03.2014р., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 03.04.2014р.

В судовому засіданні 03.04.2014р., до початку розгляду господарським судом справи по суті, судом прийнято подану позивачем заяву про зміну підстав позову, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 20000грн. як кошти отримані без достатньої правової підстави посилаючись на ст.1212 Цивільного кодексу України. У заяві про зміну підстав позову позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 отримала на свій поточний рахунок в АТ "Райффайзен Банк "Аваль" 20 000грн. 00 коп. від ТОВ "Таргет Плюс" за дошку хвойних порід з призначенням платежу - згідно договору № 10 від 14.08.2012 року, проте договір №10 від 14.08.2012р. фактично не укладався. Зауважує, що 17.03.2014 року ТОВ "Таргет Плюс" звернулось до ФОП ОСОБА_1 із вимогою вих. № 05 про повернення 20 000грн. 00коп., які отримала без належних правових підстав. Проте жодної відповіді не отримано, хоча вимога отримана відповідачем особисто 20.03.2014 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: банківською випискою за 15.08.2012 року, вимогою вих. №01-в.

Відповідач своїми процесуальними права не скористався, письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив, про причини неявки суд не повідомив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргет Плюс" с. Будо-Літки Лугинського району Житомирської області перерахувало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 м. Сарни Рівненської області 20 000грн. 00коп. з призначенням платежу - "попередня оплата за дошку хвойних порід, згідно договору №10 від 14.08.2012р.", що підтверджується банківською випискою Київського регіонального відділення ПАТ КБ "Хрещатик" за 15.08.2012р.

У зв'язку з тим, що вказаний у призначенні платежу договір №10 від 14.08.2012року між сторонами не укладався ТзОВ "Таргет Плюс" надіслало на адресу ФОП ОСОБА_1 17.03.2014 року вимогу вих. №05 по повернення безпідставно перерахованих коштів.

Факт отримання ФОП ОСОБА_1 вимоги вих.№ 05 від 17.03.2014 року підтверджується актом отримання вантажу від ТОВ "Делівері" від 20.03.2014 року.

Вимога про повернення безпідставно отриманих коштів залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно довідки ТзОВ "Таргет плюс" №16 від 31.03.2014р. за період з 14.08.2012р. по 31.03.2014р. між ТзОВ "Таргет плюс" та ФОП ОСОБА_1 будь-які договори не укладались, рахунки фактури не виставлялись, поставки не здійснювались, будь-які первинні бухгалтерські та інші документи із вказаним контрагентом відсутні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" , підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Відповідно до п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. № 22 , неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з п.2.35 вказаної Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом враховується, що у матеріалах справи наявна вимога позивача №05 від 17.03.14р., факт отримання якої відповідачем підтверджується актом отримання вантажу від ТОВ «Делівері» від 20.03.2014 року. Будь-яких доказів в підтвердження повернення зазначених коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями) визначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК ), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК .

Відповідач проти позовних вимог не заперечив та не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Долучений до матеріалів справи проект договору договір №10 від 14.08.2012року сторонами не підписаний, печатками юридичних осіб не скріплений з огляду на що, правочин №10 від 14.08.2012року, відповідно до вимог чинного законодавства, не може вважатись вчиненим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 20000грн. ( в редакції прийнятої судом заяви про зміну підстав позову вх.№965/14 від 01.04.2014р.) обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 2, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет Плюс" с. Будо-Літки Лугинського району Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Сарни Рівненської області про стягнення 20 000 грн. 00 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет Плюс" (Житомирська область, Лугинський район., с. Будо-Літки, вул. Виденська, 23, код ЄДРПОУ 37300352) 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00коп.) - заборгованості, 1827 грн. 00коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00коп. ) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2014р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (34400, Рівненська обл., м.Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2);

3 - відповідачу рекомендованим (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А).