Рішення

від 10.04.2014 по справі 917/201/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 Справа № 917/201/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВТ Груп", вул. Ярославів Вал, 33 б, м. Київ, 01034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд", вул. Московська, буд. 37, м. Кременчук, Полтавська обл., 39626

про стягнення 61 263,06 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Кропотов С.Г., довіреність № 1 від 07.03.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Автозаводським РВ УМВС України в Полтавській області;

від відповідача: не з'явилися.

10.04.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БВТ Груп" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" 61 263,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 10.03.2012 р. між сторонами Договору № 5/2012 оренди будівель, споруд та обладнання, з яких : 56 767,00 грн. основна заборгованість, 3 669,14 грн. пеня та 826,95 грн. 3% річних.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, про причини цього суд не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив:

10.03.2012 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "БВТ Груп" (орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" (орендатор) було укладено договір оренди будівель, споруд та обладнання № 5/2012 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1 якого орендодавець зобов'язувався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування будівлі та споруди, визначені в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору, та обладнання в Додатку № 2 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору (надалі - комплекс).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- комплекс, що орендується, розташований за адресою: с. Власівка, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Молодіжна, 46, та надається орендарю для цільового використання в якості автозаправної станції (п. 1.2 Договору оренди);

- передача комплексу в орендарю в користування здійснюється двосторонньою комісією з підписанням сторонами акту приймання-передачі (Додаток № 3 до Договору оренду ) не пізніше 5 днів з моменту підписання Договору. Переданий орендарю комплекс повертається орендодавцеві не пізніше 10 днів після закінчення терміну дії Договору (якщо не досягнуто згоди про продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі, звіреним з актом приймання-передачі, зазначеним в п. 2.1 цього Договору (п. 2.1 та п. 2.2 Договору оренди);

- строк оренди комплексу становить складає 11 місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі комплексу (п. 3.1 Договору оренди);

- розмір місячної орендної плати визначається згідно з домовленістю сторін та складає : за перші два місяці користування 8 000,00 грн. за кожен місяць (без ПДВ) та за всі інші місяці користування - 10 000,00 грн. за кожен місяць (без ПДВ) (пп. 4.1.1 Договору оренди);

- орендна плата сплачується орендарем орендодавцеві в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця авансовим платежем до 5 числа звітного місяця, в якому проводиться оплата (за виключенням періоду вказаного в п. 4.4 даного Договору). Орендар зобов'язується сплатити протягом 5 календарних днів з моменту укладання даного Договору орендну плату за перший та останній місяці - 18 000,00 грн. (п. 4.3 та п. 4.4 Договору оренди);

- орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендодавцю орендну плату, передбачену Договором за користування комплексом (п. 6.1.2 Договору оренди);

- за прострочення строків оплати орендних платежів, визначених п. 4.3 даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору оренди);

- даний договір набуває чинності з моменту підписання Договору та діє до 10.02.2013 р. (п. 11.1 Договору оренди).

На виконання умов Договору оренди сторонами були складені (підписані представниками та скріплені печатками сторін) додатки до Договору оренди, а саме :

- Додаток № 1 до Договору оренди, в якому сторони визначили перелік будівель та споруд, які передаються в оренду (а.с. 17);

- Додаток № 2 до Договору оренди, в якому сторони визначили перелік обладнання, які передаються в оренду (а.с. 18-19);

09.04.2013 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, згідно якої сторони продовжили строк дії Договору до 01.02.2014 р. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 22).

Факт виконання позивачем зобов'язань щодо передачі орендарю комплексу підтверджується актом приймання-передачі від 15.03.2012 р. (Додаток № 3 до Договору оренди, а.с. 20-21), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

В порушення умов Договору оренди відповідач здійснив лише часткову оплату орендних платежів по Договору оренди в розмірі 132 900,00 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт № 98, згідно якого станом на 07.03.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 56 767,00 грн. (а.с. 46).

За даними позивача, як на момент звернення з даним позовом до суду, так і на момент розгляду даної справи відповідач зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендної плати виконав не у повному обсязі, заборгованість останнього складає 56 767,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 61 263,06 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 10.03.2012 р. між сторонами Договору № 5/2012 оренди будівель, споруд та обладнання, з яких : 56 767,00 грн. основна заборгованість, 3 669,14 грн. пеня та 826,95 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 759 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу п. 1 ст. 291 Господарського кодексу України не допускається. Зазначене також кореспондується з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, де встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором оренди щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, заборгованість останнього перед позивачем на момент прийняття рішення складає 56 767,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56 767,00 грн. основного підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( із змінами) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 8.2 Договору оренди визначено, що у разі несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 669,14 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останні є правомірними частково, а саме: в частині стягнення з відповідача 3 008,06 грн. пені за період з 05.02.2013 р. по 10.02.2014 р. (з урахуванням моменту виникнення прострочення зобов'язання щодо кожного з орендних платежів та приписів п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та залучено до матеріалів справи).

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 05.02.2013 р. по 10.02.2014 р. в сумі 826,95 грн., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору перший відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56 767,00 грн. основного боргу, 3 008,06 грн. пені та 826,95 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік Трейд" (вул. Московська, буд. 37, м. Кременчук, Полтавська обл., 39626) ідентифікаційний код юридичної особи 33435205 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВТ Груп" (вул. Ярославів Вал, 33 б, м. Київ, 01034) ідентифікаційний код юридичної особи 35488788 - 56 767,00 грн. основного бору, 3 008,06 грн. пені, 826,95 грн. три проценти річних.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних щодо стягнення 661,08 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складене 14.04.2014 р.

Суддя О.В.Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.