Рішення

від 16.04.2014 по справі 905/2150/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2014 Справа № 905/2150/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ (ідентифікаційний код 37100186)

до відповідача Державного закладу «Відділкова лікарня станції Дебальцеве ДП «Донецька залізниця», м.Дебальцеве (ідентифікаційний код 01112391)

про стягнення основного боргу в сумі 51996,00грн., пені в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

за участю представників:

від позивача: Бойчук В.В. за довіреністю №6 від 28.02.2014р.,

від відповідача: Губанов І.М. - головний лікар згідно наказу №134/нзк-ос від 28.08.2009р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного закладу «Відділкова лікарня станції Дебальцеве ДП «Донецька залізниця», м.Дебальцеве про стягнення основного боргу в сумі 51996,00грн., пені в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

Ухвалою від 03.04.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2150/14, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №1104 від 07.10.2013р. в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 51996,00грн. та підстави для нарахування пені у розмірі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №1104 від 07.10.2013р., акту приймання виконаних робіт (послуг) за грудень 2013р., довідки про вартість виконаних робіт (послуг).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 853 та ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.1 та ст.ст. 54, 56 Господарського процесуального кодексу України.

16.04.2014р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній визнає суму боргу у розмірі 51996,00грн. та не визнає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 311,98грн., оскільки в розрахунку боргу двічі застосовується відповідальність, та не визнає позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1351,90грн., оскілки вини відповідача у затримці платежу не має, бо відповідачем добросовісно приймались всі можливі міри щодо своєчасного погашення заборгованості.

16.04.2014р. відповідачем надано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Головне управління державного казначейства України в Донецькій області. В обґрунтування вищевказаного клопотання відповідач посилається на те, що спірна заборгованість по незалежним від відповідача причинам не сплачена до теперішнього часу з вини Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області та його управляння у м.Дебальцеве, які фактично блокували платежі відповідача за договором.

Дослідивши вищевказане клопотання, господарський суд дійшов висновку про залишення клопотання без задоволення з огляду на його необґрунтованість.

16.04.2014р. позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення пені у розмірі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

07.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (виконавець) та Державним закладом «Відділкова лікарня станції Дебальцеве ДП «Донецька залізниця» (замовник) укладено договір №1104 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати наступні види послуг: гідродинамічне очищення зовнішньої каналізації лікарні (п.1.1. Договору).

За п.12.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.

Відповідно до п.2.1. Договору загальна сума договору складає: 51996,00грн. в тому числі ПДВ (20%): 8666,00грн.

Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних послуг, що підтверджено актом (актами) виконаних послуг, про що повинно бути складено додаткову угоду до договору (п.2.2. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за надання послуг згідно п.1.1. даного договору замовником сплачується виконавцю сума, яка буде обумовлена актом (актами) виконаних послуг.

Згідно з п.3.2. Договору оплата здійснюється протягом - календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31 грудня 2013р.

Так, 18.12.2013р. сторонами складено акт приймання виконаних робіт (послуг) та довідку про вартість виконаних робіт (послуг) за грудень 2013р. на суму 51996,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток. Отже, суд робить висновок, що надані послуги прийняті замовником без заперечень.

Враховуючи умови Договору, кінцевий термін розрахунків за надані послуги становить 31.12.2013р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені терміни замовник не сплатив належних виконавцю грошових коштів, внаслідок чого з 01.01.2014р. у замовника перед виконавцем за Договором виникла заборгованість у розмірі 51996,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 51996,00грн. відповідачем суду не представлено.

Як вище зазначалось, 16.04.2014р. відповідачем надано відзив, за яким останній визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 51996,00грн. у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. За ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 51996,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути пеню в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

Як вище зазначалось, 16.04.2014р. позивачем надано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн. відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, щодо вчинення дій, передбачених ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказана відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідач заперечень на відмову позивача від позову до суду не надав. Суд прийняв клопотання про відмову від позову відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі №905/2150/14 в частині стягнення пені в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн. підлягає припиненню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/2150/14 в частині стягнення пені в сумі 1351,90грн., 3% річних у розмірі 311,98грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010», м.Київ до відповідача, Державного закладу «Відділкова лікарня станції Дебальцеве ДП «Донецька залізниця», м.Дебальцеве про стягнення основного боргу в сумі 51996,00грн. задовольнити.

Стягнути з Державного закладу «Відділкова лікарня станції Дебальцеве ДП «Донецька залізниця» (84700, Донецька область, м.Дебальцеве, вул.Трудова, буд.86, ідентифікаційний код 01112391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м.Київ, вул.Цитадельна, буд.7, ідентифікаційний код 37100186) заборгованість у розмірі 51996,00грн., судовий збір у розмірі 1770,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2014р.

Суддя Ю.В. Сич