Рішення

від 17.04.2014 по справі 922/450/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р.Справа № 922/450/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Краснокутського району Харківської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Київ в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Харків до Селянського (фермерського) господарства "Михайлівка" , с. Михайлівка, Харківська область про стягнення 100000,00грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Алюшина О.Г., дов. № 16 від 15.01.2014р.

Представник відповідача - Іванюкович В.І., дов. № б/н від 07.03.2014р.

Представник прокуратури - Зливка К.О., посвідчення № 013773 від 06.12.2012р

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Краснокутського району Харківської області за участю Прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом , в якому просить стягнути з відповідача 100 000,0грн. заборгованості. Свої вимоги прокурор обґрунтовує невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №5/2008 про надання фінансової підтримки допомоги) фермерському господарству, щодо повернення коштів фінансової підтримки на поворотній основі позивачу до 20.05.2013 року в сумі 100 000,0грн., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2014 року відмовлено в задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову, розгляд справи відкладено до 01.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2014 року , задоволено клопотання сторін (вх.№ 11027/14 від 01.04.2014р.) про продовження строку розгляду спору за межами строків визначених ст.69 ГПК України . Розгляд справи відкладено до 17.04.2014 року.

Представник прокуратури в судовому засіданні 17.04.2014 р. позов підтримує повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2014 року підтримує заявлений позов прокурора, просить суд його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.2014 року заперечує проти заявлених позовних вимог, 14.04.2014 року через канцелярію господарського суду (вх.12729) надав відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими , про те відповідач у відзиві на позовну заяву не відмовляється від виконання своїхзобов'язань, та просить суд надати розстрочку строком начотирии роки, а саме 2014-2017р.р. суму 100 000,0грн., повертатии рівними частинами по 25 000,0грн. в рік, при цьому, відзначаючи, що заборгованість за вищевказаним договором склалася внаслідокк скрутного фінансового стану підприємства відповідача.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи прокуратурою Краснокутського району Харківської області, в ході проведення перевірки згідно листа директора Харківського відділення -Українського державного фонду підтримки фермерських господарств» №286 від 18.12.2013 року встановлено, що між Харківським відділенням «Український державний фонд підтримки фермерських господарств» та Селянським «фермерським) господарством «Михайлівка» 20.05.2008 року укладено договір №5/2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Так, за результатами конкурсу від 14.05.2008 селянське (фермерське) господарство «Михайлівка» визнане переможцем конкурсу для отримання фінансової підтримки на поворотній основі за рахунок державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2008р. №113).

Рішенням конкурсної комісії фінансова підтримка (допомога) виділена для поновлення обігових коштів у сумі 100 000,00 грн. (довідка №5 від 19.05.2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) на конкурсних засадах на поворотній основі).

Відповідно до п. 1. договору № 5/2008від 20.05.2008 фонд зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі селянському фермерському) господарству «Михайлівка» в сумі 100 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

На виконання зазначеного позивачем надано у безготівковому порядку платіжним дорученням фінансову підтримку у сумі 100 000,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 123 від 20.05.2008 року.

Відповідно до п. 3.4.2. та п. 4.1.договору селянське (фермерське) господарство «Михайлівка» зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Харківському відділенню) до 20.05.2013 в сумі 100 000,00 грн.

Згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Також передбачено, що кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

05.06.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію №91 де Фонд пропонував останньому добровільно здійснити повернення заборгованості у сумі 100 000,00 грн. протягом 10-ти календарних днів. Однак, станом на 28.01.2014 року селянським (фермерським) господарством «Михайлівка» гроші не повернуті, чим порушено умови вищевказаного договору по поверненню фінансової допомоги, що стало причиною звернення прокуратури до господарського суду з відповідним позовом .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. З ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість за договором № 5/2008 від 20.05.2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству підлягає стягненню у судовому порядку.

Станом на момент розгляду справи відповідач 100 000,0грн. заборгованості за договором № 5/2008 від 20.05.2008 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання на загальну суму 100 000,0грн., що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами строком на чотири роки, а саме 2014-2017р.р. суму 100 000,0грн., та повертати рівними частинами по 25 000,0грн.

Представник позивача через канцелярію господарського суду від 17.04.2014 року надав заяву(вх.№13284) в якій не заперечує проти розстрочення погашення боргу, згідно визначеного позивачем графіку наступним чином :

- травень 2014 року -3000,0грн.,

- червень 2014 року - 3000,0грн.,

- липень 2014 року -3000,0грн.,

- серпень 2014 року - 3000,0грн.,

- вересень 2014 року - 11000,0грн.

- жовтень 2014 року - 11000,0грн.

- листопад 2014 року - 11000,0грн.

- грудень 2014 року - 11000,0грн.,

- січень 2015 року -11000,0грн.

- лютий 2015 року - 11 000,0грн.,

- березень 2015 року - 11000,0грн.,

- квітень 2015 року - 11 000,0грн.

Представник прокуратури не заперечує проти заяви відповідача, але згідно графіку визначеного позивачем .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В пункті 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, фінансовий стан відповідача, зокрема, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області, згідно графіку визначеного позивачем:

- травень 2014 року -3000,0грн.,

- червень 2014 року - 3000,0грн.,

- липень 2014 року -3000,0грн.,

- серпень 2014 року - 3000,0грн.,

- вересень 2014 року - 11000,0грн.

- жовтень 2014 року - 11000,0грн.

- листопад 2014 року - 11000,0грн.

- грудень 2014 року - 11000,0грн.,

- січень 2015 року -11000,0грн.

- лютий 2015 року - 11 000,0грн.,

- березень 2015 року - 11000,0грн.,

- квітень 2015 року - 11 000,0грн.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 2000,0 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Михайлівка" (62040, Харківська область, Краснокутський район, село Михайлівка, код 14062157) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Олени Теліги,буд.8, кім.58- А,59, код20029342) в особі Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ( 61145, м. Харків, Дзержинський район, вул.Космічна, буд.21, кім. 618А, код 22705646 ) - 100 000,0грн. заборгованості .

Розстрочити виконання рішення господарського суду згідно з наступним графіком:

- травень 2014 року -3000,0грн.,

- червень 2014 року - 3000,0грн.,

- липень 2014 року -3000,0грн.,

- серпень 2014 року - 3000,0грн.,

- вересень 2014 року - 11000,0грн.

- жовтень 2014 року - 11000,0грн.

- листопад 2014 року - 11000,0грн.

- грудень 2014 року - 11000,0грн.,

- січень 2015 року -11000,0грн.

- лютий 2015 року - 11 000,0грн.,

- березень 2015 року - 11000,0грн.,

- квітень 2015 року - 11 000,0грн.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Михайлівка" (62040, Харківська область, Краснокутський район, село Михайлівка, код 14062157) на користь на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) -2000,0 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк