Постанова

від 12.12.2008 по справі 2а-1206/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-1206/08

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     12 грудня

2008 року                                   

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                         Мартинюка В.Я.

суддів                                                                                      Потабенко

В.А.

  Гулик А.Г.

при

секретарі                         Кріль Х.С.

з

участю представників:

від

позивача :   ОСОБА_1. - керівник,

від

відповідача :   ОСОБА_2- представник (довіреність в

матеріалах справи),

розглянувши

у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства - юридичної фірми (надалі ПП-ЮФ) «Яна-Іus» до

Управління Державної служби охорони (надалі УДСО) при ГУМВС України у

Львівській області, до Департаменту Державної служби охорони (надалі

Департамент ДСО) при МВС України та до другого відповідача Міністерства

внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити дії та стягнути моральну та

матеріальну шкоду , -

ВСТАНОВИВ:

ПП-ЮФ

«Яна-Іus» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом

до УДСО при ГУМВС України у Львівській області та Департаменту ДСО при МВС

України про зобов'язання видати ліцензію для надання послуг, пов'язаних з охороною

державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та стягнення

моральної та матеріальної шкоди в розмірі 25000 грн. 00 коп.

    Судом, у відповідності до вимог ч.2 ст.52

КАС України, залучено як другого відповідача Міністерство внутрішніх справ

України.

Підставами позову є те, що відповідачі безпідставно

відмовляють у наданні ліцензії для надання послуг, пов'язаних з охороною

державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян. Окрім того,

позивач вважає, що від нього вимагаються документи, які не передбачені чинним

законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги

підтримав, просить позов задоволити з наведених вище мотивів.

Відповідач  УДСО

при ГУМВС України у Львівській області в запереченні на позовну заяву вважає,

що воно не є належним відповідачем у даній справі, оскільки, у відповідності до

вимог чинного законодавства, ліцензію видає Міністерство внутрішніх справ

України.

Представник згаданого відповідача дав аналогічні

пояснення.

Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, в

запереченнях доданих до матеріалів справи вважає, що ним у відповідності до

вимог чинного законодавства документи, які подавались для видачі ліцензії

залишались без розгляду у зв'язку з тим, що документи були оформлені з

порушенням вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про ліцензування певних видів

господарської діяльності».

Справа розглядається у відповідності до вимог ч.4 ст.128

КАС України.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши

матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним

правовідносинам виходив з наступного.

Листом за №11/11-2476 від 11.06.2008 року комісією

Міністерства внутрішніх справ України було повернуто без розгляду позивачу

заяву про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання

послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності.

Підставою для повернення такої заяви без розгляду було

те, що у матеріалах справи відсутні довідка з Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України, установчі дані на засновника, договір

оренди приміщень.

Крім того, в листі зазначено, що на особу, відповідальну

за напрямок охоронної діяльності - ОСОБА_1. відсутні медична довідка про

проходження профілактичного огляду та заключення комісії щодо можливості

здійснювати послуги з даного виду діяльності, сертифікат про проходження

профілактичного наркологічного огляду, медична довідка про проходження

попереднього і періодичного психіатричних оглядів, довідка ДТТ, паспорт та

ідентифікаційний код, а також наказ про призначення на посаду директора

приватного підприємства.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам,

врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог п.43 ст.9 Закону України «Про

ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року

№1775-III, з наступними змінами та доповненнями,  відповідно до цього Закону, ліцензуванню

підлягають такі види господарської діяльності, зокрема, з надання послуг,

пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони

громадян.

Згідно з вимогами ч.5 ст.10 цього ж Закону, для окремих

видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу

ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється

Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з

питань ліцензування.

На виконання згаданої норми Кабінетом Міністрів України

прийнято Постанову «Про затвердження переліку документів, які додаються до

заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» від 4

липня 2001 року №756.

У відповідності до вимог даної Постанови, для надання

послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з

охорони громадян, до заяви повинні додаватись засвідчені в установленому

порядку копії установчих документів (для юридичної особи); засвідчені в

установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень освіти,

кваліфікації та стаж роботи працівників, необхідні для провадження відповідного

виду господарської діяльності.

Як вбачається з наведеної норми та з листа Міністерства

внутрішніх справ України, від позивача, в порушення вимог ч.6 ст.10 згаданого

Закону, неправомірно вимагав від позивача довідку з Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України, установчі дані на засновника, договір

оренди приміщень.

Що стосується не долучення позивачем до заяви медичної

довідки про проходження профілактичного огляду та заключення комісії щодо

можливості здійснювати послуги з даного виду діяльності, сертифікату про

проходження профілактичного наркологічного огляду, медичної довідки про

проходження попереднього і періодичного психіатричних оглядів, довідки ДТТ,

паспорту та ідентифікаційного коду, а також наказу про призначення на посаду

директора приватного підприємства, то суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.8 цього ж Закону, суб'єкт

господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що

підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності

ліцензійних умов.

Як передбачено підп.1.3.6 Ліцензійних умов провадження

господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та

іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених Наказом

Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,

Міністерства внутрішніх справ України від 14 грудня 2004 року №145/1501,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2004 року за №

1678/10277, з наступними змінами та доповненнями, персонал охорони - це

працівники суб'єктів охоронної діяльності, які досягли 18-річного віку,

перебувають у штаті суб'єкта господарювання на посадах, безпосередньо

пов'язаних з організацією та здійсненням охорони, а також фізичні особи -

підприємці, які відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим цими

Ліцензійними умовами, і безпосередньо виконують функції з організації та/або

здійснення заходів охорони. До персоналу охорони суб'єктів охоронної діяльності

належать, зокрема, керівники суб'єктів охоронної діяльності (їх заступники, на

яких у встановленому порядку покладені обов'язки з організації та/або

здійснення заходів охорони.

Згідно вимог п.3.1 Ліцензійних умов, для керівника

(директора або його заступника) суб'єкта охоронної діяльності є обов'язковими

наявність вищої юридичної освіти або стажу роботи не менше трьох років на

посадах середнього, старшого начальницького складу в охоронних, оперативних чи

слідчих підрозділах органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, або стажу

служби не менше п'яти років на командних посадах стройових частин та навчальних

закладів Збройних Сил.

Також у відповідності до п.4.7 Ліцензійних умов, не

залучаються до охоронної діяльності громадяни: які не досягли повноліття; які

за станом здоров'я і фізичного розвитку відповідно до висновку закладу охорони

здоров'я не можуть виконувати обов'язки з охорони майна або громадян; які

перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби,

алкоголізму чи наркоманії; визнані судом недієздатними або обмежено

дієздатними; які мають непогашену чи незняту судимість за умисні злочини; яким

у судовому порядку заборонено займатися охоронною діяльністю або роботою,

пов'язаною з матеріальною відповідальністю; які не зареєстровані за місцем

проживання в установленому чинним законодавством порядку; які ухиляються від

призову на строкову військову службу, військового обліку та спеціальних зборів.

Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України на

підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства за відсутності

засвідчених в установленому порядку копії документів, що підтверджують рівень

освіти, кваліфікації та стаж роботи працівників, необхідні для провадження

відповідного виду господарської діяльності (медичної довідки про проходження

профілактичного огляду та заключення комісії щодо можливості здійснювати

послуги з даного виду діяльності, сертифікату про проходження профілактичного

наркологічного огляду, медичної довідки про проходження попереднього і

періодичного психіатричних оглядів, довідки ДТТ, паспорту та ідентифікаційного

коду, а також наказу про призначення на посаду директора приватного

підприємства) прийнято рішення про повернення без розгляду позивачу заяви про

видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг,

пов'язаних з охороною державної та іншої власності.

З врахуванням того, що позивачем не доведено наявності

порушень з боку органу державної влади щодо невидачі ліцензії, у суду відсутні

правові підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної та матеріальної

шкоди.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги

безпідставні і необґрунтовані, а в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94

КАС України, такі належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

1.   1.    

В задоволенні позову відмовити.

2.   2.    

Стягнути з Приватного підприємства юридичної фірми «Яна-Іus», що

знаходиться за адресою м.Львів, вул.Личаківська,112/46 (код ЄДРПОУ 13838443) в

користь Державного бюджету України 253 грн. 40 коп. не сплаченого судового

збору.

3.   3.    

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде

поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.   4.    

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який

ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий-суддя                          В.Я.Мартинюк

судді                                                                                     

В.А.Потабенко

  А.Г.Гулик