Рішення

від 15.04.2014 по справі 911/1155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/1155/14

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» та Вишгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №278 від 20.10.2011 в частині оформлення права власності на двокімнатну квартиру, визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ №193995 від 31.10.2011 та визнання права власності,

представники:

позивача: Гелебан Є.І. (дов. № 66/9/1733 від 02.04.2014);

Кіорчев Д.Є. (дов. № 66/11/65 від 09.01.2014);

відповідача 1: Балійчук Л.І. (дов. б/н від 10.04.2014);

відповідача 2: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» та Вишгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради №278 від 20.10.2011 в частині оформлення права власності на двокімнатну квартиру, визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ №193995 від 31.10.2011 та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором № 35 від 20.06.2007, що призвело до прийняття відповідачем-2 незаконного рішення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.04.2014.

14.04.2014 через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача-2, в якому він зазначає, що спірні обставини було йому невідомі на момент прийняття оскаржуваного рішення та просить провести розгляд справи за відсутності його представника.

Крім того, 15.04.2014 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява відповідача-1 № 0008 від 14.04.2014 про визнання позову повністю.

В судовому засіданні 15.04.2014 суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача-1, представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, представник відповідача в свою чергу підтримав вищезазначену заяву про визнання позову. Відповідач-2 в судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 15.04.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

20.06.2007 між Головним управлінням МНС України по Київській області (правонаступник - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області) та ЗАТ «Київсоцбуд» (Приватне акціонерне товариство «Київсоцбуд») було укладено договір № 35, відповідно до п. 1.1. якого в зв'язку з будівництвом житлового мікрорайону багатоповерхової забудови «Берізки» по вул. Шолуденка в м. Вишгород ЗАТ «Київсоцбуд», на підставі Закону України «Про пожежну безпеку», п. 42 «Положення про Державну пожежну охорону», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 № 508, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1999 № 1943 «Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення» та взаємною домовленістю сторін, зобов'язується передати ГУ МНС України в Київській області одну двохкімнатну квартиру та одну однокімнатну квартиру для забезпечення житлом працівників державної пожежної охорони.

ЗАТ «Київсоцбуд» зобов'язується передати квартири ГУ МНС України в Київській області в наступні терміни: двохкімнатну квартиру до введення в експлуатацію І-ї черги будівництва, однокімнатну квартиру до введення в експлуатацію ІІ-ї черги будівництва житлового мікрорайону багатоповерхової забудови «Берізка» по вул. Шолуденка в м. Вишгород (п. 3.1. договору).

Сторонами було складено та підписано акт № 121 від 22.07.2008, відповідно до якого відповідач-1 передав, а позивач прийняв площу, що знаходиться за тимчасовою будівельною поштовою адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», 3, будинок № 1, а саме двокімнатну квартиру № 17 на 5-ому поверсі, загальною (орієнтовною) площею 74,6 кв.м.

27.07.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме будинку № 1 житлового мікрорайону багатоповерхової забудови «Берізки».

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 253 від 15.09.2011було присвоєно новозбудованому ПАТ «Київсоцбуд» 16-ти поверховому житловому будинку житлового мікрорайону багатоповерхової забудови «Берізки» наступну поштову адресу: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», будинок № 6.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Отже, оскільки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, у відповідача-1 виник обов'язок здійснити дії щодо реєстрації права власності на вказану в акті № 121 від 22.07.2008 квартиру на виконання договору № 35 від 20.06.2007.

Натомість, на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 20.10.2011 право приватної власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ПАТ «Київсоцбуд», про що видано Свідоцтво про право власності № САЕ193995 від 31.10.2011.

Відтак, судом встановлено, що відповідачем-1 не було виконано свого зобов'язання з передачі спірної квартири позивачу, та всупереч договору № 35 від 20.06.2007 зареєстровано право власності за собою.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеного вбачається, що право власності на спірне майно повинно було бути зареєстровано за позивачем, як таке, що набуте ним на підставі договору № 35 від 20.06.2007.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт (аналогічна правова позиція викладена в Роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35).

Отже, оскільки судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 20.10.2011 порушено право позивача, як набувача за договором № 35 від 20.06.2007, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу про визнання його недійсним та скасування в частині оформлення права власності на двохкімнатну квартиру загальною площею 76,7 кв.м. за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», будинок в„– 6, кв. 17 за Приватним акціонерним товариством «Київсоцбуд».

Вимога про визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності № САЕ193995 від 31.10.2011, виданого Вишгородською міською радою Приватному акціонерному товариству «Київсоцбуд» підлягає задоволенню з огляду на те, що акт на підставі якого його було видано визнається судом недійсним, про що йшлося вище.

Щодо вимоги про визнання права власності на власності на двохкімнатну квартиру загальною площею 76,7 кв.м. за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», будинок в„– 6, кв. 17, то вона підлягає задоволенню з огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено його право на спірне майно, а сама таке право ним набуто на підставі договору № 35 від 20.06.2007.

З огляду на наведене, а також враховуючи заяву відповідача-1 про визнання позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказаний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача-1, позаяк спір виник внаслідок неправомірних дій (помилки) під час оформлення відповідних документів відповідачем-1. Крім того, оскільки позивачем було переплачено судовий збір за розгляд його позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути останньому суму переплаченого судового збору у сумі 1005,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 278 від 20.10.2011 в частині оформлення права власності на двохкімнатну квартиру загальною площею 76,7 кв.м. за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», будинок в„– 6, кв. 17 за Приватним акціонерним товариством «Київсоцбуд».

3. Визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності № САЕ193995 від 31.10.2011, видане Вишгородською міською радою Приватному акціонерному товариству «Київсоцбуд».

4. Визнати за Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963) право власності на двохкімнатну квартиру загальною площею 76,7 кв.м. за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, мікрорайон «Берізки», будинок в„– 6, кв. 17.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київсоцбуд» (код ЄДРПОУ 32426467) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963) 8878,80 грн судового збору.

6. Повернути Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963) з Державного бюджету України 1005,00 грн переплаченого судового збору.

7. Видати накази.

Повний текст рішення складено 18.04.2014.

Суддя Черногуз А.Ф.