Рішення

від 17.04.2014 по справі 912/530/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 рокуСправа № 912/530/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді О.Б. Шевчук, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Олександрівського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Кіровоград

до приватного підприємства "Агростар", Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Голикове

про стягнення 59429,54 грн.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Топонар Н.С., старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури м. Кіровограда, посвідчення № 019540 від 12.08.2013;

від позивача - юрисконсульт Кіровоградської філії Постовий К.С., довіреність №14/20-73-14 від 12.02.2014.

Прокурор Олександрівського району звернувся до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № 11-11-192стз-фл/640 від 05.12.2011, яка становить 29755,24 грн., з них 29179,65 грн. основного боргу, 467,67 грн. пені, 107,92 грн. 3% річних. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 24.02.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

31.03.2014 від відповідача надійшла заява, до якої додані платіжні документи, які підтверджують сплату відповідачем 30383,17 грн. основного боргу 31.03.2014.

У судовому засіданні 01.04.2014 позивачем подано клопотання № 94 від 31.03.2014 про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить збільшити позовні вимоги та постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу № 11-11-192 стз-фл/640 від 05.12.2011, яка становить 59429,54 грн., з них 57943,30 грн. основного боргу, 1017,90 грн. пені, 233,44 грн. суми індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 234,90 грн. 3 % річних.

Дане клопотання позивача фактично є заявою про збільшення позовних вимог.

Відповідно до положень, викладених в абзаці 6 пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", якщо позивач за поданим прокурором позовом звертається до господарського суду із заявою про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, то суд має з'ясувати думку прокурора з відповідного питання, і в разі якщо останній не підтримує зазначених дій позивача, - відмовити в задоволенні такої заяви. У подальшому такий позивач за необхідності не позбавлений права самостійно звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

З урахуванням викладеного 01.04.2014 прокурором подано заяву, у якій останній підтримав клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Тому на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач відзив на позов не подав, проте представник відповідача у судовому засіданні 01.04.2014 визнав позов з урахуванням того, що 31.03.2014 ним сплачено частково суму боргу в сумі 30383,17 грн.

У судовому засіданні 01.04.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12 год. 17.04.2014.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011 між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець, позивач) та приватним підприємством "Агростар" (лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 11-11-192 стз-фл/640 (далі - Договір), за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, яке набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1Договору).

У додатку №1 до Договору фінансового лізингу визначено предмет лізину, а саме: культиватор "Horsh Агро-Союз" FG-12.30 загальною вартістю 559332,00 грн. (а.с.18).

Згідно підпункту 3.4.3 Договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості Предмет лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п.4.4. Договору).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови надходження платежів у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.2 Договору.

На виконання умов Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначений Договором предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 17 від 20.12.2011. (а.с.20).

В зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо сплати лізингових платежів, у останнього, за висновками позивача та прокурора, утворилась заборгованість в розмірі 59429,54 грн., з яких: 57943,30 грн. сума основного боргу, 1017,90 грн. пені, 233,44 грн. суми інфляції, 234,90 грн. 3% річних, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором лізингу, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач відповідно до умов Договору у строки, встановлені Додатком № 2 "Графік сплати лізингових платежів" (а.с. 38), повинен був сплатити лізинговий платіж у сумі 23771,61 грн. основного боргу та 5408,04 грн. комісії (всього 29179,65 грн.) у строк до 20.12.2013, а лізинговий платіж у сумі 23771,61 грн. та 4992,04 грн. комісії (всього 28763,65 грн.) у строк до 20.03.2014.

Проте, відповідач після порушення провадження у справі сплатив частину заборгованості, подавши суду докази такої сплати. Так згідно платіжного доручення № 2066 від 31.03.2014 сплачено 24975,13 грн. поточного лізингового платежу згідно договору № 11-11-192 ст3-фл/640 від 05.12.2011 (а.с. 47), а згідно платіжного доручення № 2067 від 31.03.2014 сплачено 5408,04 грн. комісії за супроводження згідно договору № 11-11-192стз-фл/640 (а.с. 48).

Отже, залишок основної заборгованості, що на момент вирішення спору по суті не сплачений відповідачем складає 27560,13 грн. (57943,30 грн. - 24975,13 грн. - 5408,04 грн.).

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, 27560,13 грн. основного боргу підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині провадження у справі щодо стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача розмір інфляційних втрат за січень-лютий 2014 становить 233,44 грн., а 3% річних за період з 21.12.2013 по 24.03.2014 становить 234,90 грн., дані суми підлягають стягненню господарським судом повністю.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 1017,90 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання. Пеня нарахована за період з 21.12.2013 по 24.03.2014 з суми боргу 29179,65 грн. та за період з 21.03.2014 по 24.03.2014 з суми боргу 28763,65 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), як то встановлено статтею 610 Цивільного кодексу України. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, визначені статтею 611 названого Кодексу, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Господарський суд враховує, що сторонами в п. 7.1 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На цій підставі позивачем та прокурором обґрунтовано нараховано 1017,90 грн. пені.

Господарський суд дійшов висновку, що пеня підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 1017,90 грн.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги прокурора Олександрівського району підлягають частковому задоволенню на суму 29046,37 грн. заборгованості, в тому числі: 27560,13 основного боргу, 233,44 грн. індексу інфляції, 1017,90 грн. пені та 234,90 грн. 3% річних.

Як зазначалось вище, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 30383,17 грн. підлягають припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агростар" (27333, Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Голикове, вул. Маршала Конєва, 2, ідентифікаційний код 32840929) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Кіровоградської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 118, ідентифікаційний код 24717375) - 29046,37 грн. заборгованості, в тому числі: 27560,13 основного боргу, 233,44 грн. індексу інфляції, 1017,90 грн. пені та 234,90 грн. 3% річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства "Агростар" (27333, Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Голикове, вул. Маршала Конєва, 2, ідентифікаційний код 32840929) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 27333, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Голикове, вул. Маршала Конєва, 2; прокуратурі м. Кіровограда за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 11.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя О.Б. Шевчук