Постанова

від 22.04.2014 по справі 5009/4977/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.04.2014 справа №5009/4977/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Агапова О.Л., Кододова О. В. За участю представників: від заявника:не з'явився від боржника:не з'явився від кредитора:Діденко О.В.- за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 р. по справі№ 5009/4977/12( суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредитораПриватне підприємство «Латук», м.Дніпропетровськ до боржникаТовариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20273835 - ліквідовано; провадження у справі припинено; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 5009/4977/12, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство.

Апелянт, вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідно до бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що у боржника наявні розбіжності по формуванню податкових зобов'язань з ПДВ, що фактично виражається в їх занижені та не сплаті коштів до бюджету. Отже, характер господарських операцій свідчить про мінімізацію товариством податкових зобов'язань з ПДВ, що фактично виражається в їх заниженні та не сплаті коштів до бюджету.

Однак, внаслідок ліквідації боржника податковий орган позбавляється можливості провести перевірку платника податків, що зачіпає його права як контролюючого державного органу.

Апелянт посилається на відсутність належної оцінки тим фактам, що підстави для порушення справи про банкрутства відсутні, оскільки відповідно до електронних відомостей, які надходять до ДПІ у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від державного реєстратора запис про відсутність підприємства за юридичною адресою не надходила, тобто у державного реєстратора взагалі відсутній запис про незнаходження підприємства за юридичною адресою, що є обов'язковою підставою при порушенні справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

09.04.2014 року через канцелярію суду представником Приватного підприємства «Латук», м. Дніпропетровськ був наданий відзив на апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 5009/4977/12, в якому кредитор-ліквідатор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржу вальну ухвалу без змін.

Представник кредитора-ліквідатора у судовому засіданні 09.04.2014 року заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржу вальну ухвалу без змін.

Представники апелянта, кредитора та боржника не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

29.12.2012 року ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство.

09.01.2013 року постановою господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4977/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя визнано банкрутом та введено процедуру ліквідації, передбачену ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», ліквідатором призначено ініціюючого кредитора Приватне підприємство «Латук», м. Дніпропетровськ.

11.03.2013 року ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута було затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20273835 - ліквідовано; провадження у справі припинено; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013 року у справі № 5009/4977/12, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

До явних кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Статус кредитора щодо неплатоспроможності боржника набувається, у тому числі, органом податкової служби в силу обов'язковості проведення позапланової перевірки внаслідок банкрутства такого боржника та в силу п. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, згідно п. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний термін з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Таким чином, податковий орган, а в даному випадку - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в силу зазначеної норми має статус відомого кредитора та вправі оскаржити остаточний процесуальний документ у справі про банкрутство боржника з метою з'ясування наявності кредиторських вимог станом на момент подання ліквідаційного балансу та звіту.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Тривалість перевірок визначена ст. 82 Податкового кодексу України (Строки проведення перевірок), відповідно до п. 82.2 якої тривалість перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у ст. 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів. Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів (п. 82.4 ст. 82 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з наявного витягу з ЄДРПОУ від 20.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя знаходилось в стані припинення підприємницької діяльності ; статус відомостей про юридичну особу підтверджено, відомості про комісію з припинення: Чередниченко Людмила Миколаївна (голова комісії). Тобто, боржником було розпочато процедуру ліквідації, яка є передумовою для банкрутства божника у порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а ні підставою для звернення відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі», м. Запоріжжя було взято на облік до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, тобто саме до цього податкового органа повинна була бути подана встановлена наказом ДПА України від 17.11.1998 року № 552 форма заяви про зняття з обліку платника податків Форми № 8-ОПП.

Однак, встановлена форма заяви про зняття з обліку платника податків Форми № 8-ОПП яка була б надана до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в матеріаліх справи відсутня. Тобто боржником не було повідомлено податковий орган про початок припинення юридичної особи.

Таким чином, податковий орган був позбавлений своїх повноважень розпочати позапланову податкову перевірку в строки та на підставах визначених ст.78 Податкового кодексу України для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Разом з цим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.

Так, Боржник на момент розгляду справи має заборгованість перед кредитором у сумі 13 272, 00 грн., яка підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: простим векселем серія АА 1705349 від 29.11.2012р. на суму 13 272, 00 грн., протестом про неоплату векселя № 1128 від 03.12.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 1129 від 03.12.2012р.

Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання.

04.12.2012р. Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

24.12.2012р. Комунарським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У своїй постанові державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції посилається на те, що вжитими державним виконавцем заходами виявити майно на яке можна звернути стягнення та місце знаходження боржника не вдалося.

Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 511766 від 20.12.2012р., стало відомо що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаопі", м. Запоріжжя знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Донецької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зареєстровані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст. 19).

Пункт 7 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі по тексту скорочена назва - Єдиний державний реєстр) записів про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може служити доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом наявний запис № 1 від 16.01.2013р. в Довідці з ЄДР в графі "Місцезнаходження" міститься запис про знаходження цієї юридичної особи за адресою: 69050, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Східна, буд.3.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно з частинами 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Зазначений Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Згідно з частинами 12, 14 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки . У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №97 від 20.10.2005 року, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення : у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням .

Отже, запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинен здійснюватися у графі "Місцезнаходження", що, в подальшому, є доказом відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням та є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спеціальною процедурою відповідно до статті 52 Закону.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин ухвала господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. у справі № 5009/4977/12 підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. у справі № 5009/4977/12-задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.03.2013р. у справі № 5009/4977/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 5009/4977/12 про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі № 5009/4977/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаопі», м. Запоріжжя - припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстратору м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаопі», м. Запоріжжя у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаопі», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20273835).

Повний текст постанови підписаний 14.04.2014 року.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова