Постанова

від 07.04.2014 по справі 806/831/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2014 р. м.Житомир справа № 806/831/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

секретаря - Шкорботун Ю.О.,

за участі представника позивача Ратушний С.М.,

представника відповідача Дубчак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про:

- визнання протиправними дії по формуванню в акті перевірки від 23.12.2013року №3572/15-01/36389466 висновків про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів у ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" на суму ПДВ 125601,00грн., та по операціях по продажу цих товарів ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР";

- визнання протиправними дії щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року на підставі висновків акту перевірки від 23.12.2013року №3572/15-01/36389466;

- зобов'язати Житомирську об'єднану податкову інспекцію поновити в електронній базі "Податковий блок" показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року та подати звіт про виконання судового рішення в цій частині в десятиденний строк до Житомирського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що за результатами документальної позапланової перевірки товариства у взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ", Відповідач безпідставно дійшов висновку про нікчемність господарських відносин щодо придбання нафтопродуктів та їх подальшу реалізацію ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР". На думку представника Позивача, Відповідач протиправно, без винесення жодних податкових повідомлень - рішень провів коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" за червень - липень 2013року.

Як зазначив представник Позивача, вказані господарські відносини підтверджуються всіма відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку і правомірно були враховані при визначенні показників податкової звітності з податку на додану вартість за червень - липень 2013року.

Представник Відповідача, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно з 21.11.2013року по 27.11.2013року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" за червень - липень 2013року. За результатами такої перевірки було встановлено, що господарські операції Позивача по придбанню дизпалива та бензину є нікчемними угодами, так як не мають реального товарного характеру, не відповідають вимогам ЦК України щодо такого роду договорів та не підтверджуються відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" за червень - липень 2013року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що з 21.11.2013року по 27.11.2013року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" за червень - липень 2013року, про що був складений відповідний акт перевірки від 04.12.2013року, а не 23.12.2013року, як помилково зазначено в позові.

За змістом пункту статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що висновки посадових осіб щодо встановлених порушень оформлюються у формі акта. Такі висновки посадових осіб податкового органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків на ці висновки можуть слугувати лише підставою для прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань керівником органу державної податкової служби.

В розумінні вимог ст. 17 КАС України обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС, так як не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження лише рішення, прийнятого на підставі такого акта.

На підставі викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії по формуванню в акті перевірки від 04.12.2013року №3572/15-01/36389466 висновків про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів у ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" на суму ПДВ 125601,00грн., та по операціях по продажу цих товарів ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР", не ґрунтуються на чинному законодавстві, так як не можуть бути самостійним предметом судового розгляду, а тому задоволенню не підлягають.

Одночасно в судовому засіданні встановлено та не заперечується представником Відповідача, вчинення податковим органом дій щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року, задекларованих Позивачем. Таке коригування Відповідачем проведено виключно на підставі висновків акту перевірки від 04.12.2013року №3572/15-01/36389466 без прийняття жодних відповідних податкових повідомлень-рішень на підставі цього ж акта.

Такі дії податкового органу не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання і а/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 14.06.2012 N 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.5.1). За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.5.4).

Наведене свідчить про те, що обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим Позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Позивача.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, що наявність у податкового органу права на коригування показників податкової звітності без прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення, передбачена правовими нормами Наказу ДПС України №1198 від 24.12.2012р. "Про взведення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" та Наказу ДПС України №948 від 31.10.2012р. "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків".

По-перше, зазначені Накази не є нормативно - правовими актами, так як не внесені до Державного реєстру, а тому не можуть регулювати жодних правовідносин щодо коригування податкової звітності, так як їх норми не носять обов'язкового характеру.

По-друге, в зазначених Наказах відсутні будь-які норми щодо регулювання зазначених спірних відносин.

Суд вважає також безпідставними доводи представника податкового органу, що таке коригування податкової звітності Позивача було зумовлено Висновками акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів України у м.Києві від 03.10.2013року №545/26-54-22-02/38180524 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" та про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні і продажу товарів за період з 01.09.2012року по 31.08.2013року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014року що набрала законної сили, вказані дії ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів України у м.Києві щодо проведення перевірки та складання зазначеного акту визнані протиправними.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України обставини, встановлено судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в якій бере участь та ж сама особа, відносно якої встановлені ці обставини.

Не знайшли свого підтвердження також доводи податкового органу про відсутність господарських відносин Позивача протягом червня - липня 2013року з придбання товарів у ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" та з продажу цих товарів ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР".

За приписами п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини були зумовлені договором на поставку світлих нафтопродуктів, укладеним 23.05.2013року між Позивачем та ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" (а.с.29-30).

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ЕЛІТ ОІЛ" щодо поставку світлих нафтопродуктів, які мали місце червні - липні 2013року, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (товаро - транспортні, видаткові та податкові накладні, банківські виписки по особовим рахункам Позивача, оборотно - сальдові відомості), які підтверджують факт поставки товару, їх оплату та сплату у їх вартості 125601,34грн. податку на додану вартість (а.с.31-55).

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарські відносини Позивача з ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР" були зумовлені договорами купівлі - продажу таких нафтопродуктів відповідно від 13.07.2011року, від 17.06.2013року, від 01.02.2011року, 06.03.2013року, 04.10.2011року та додатками до них (а.с.56-71)

Реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР" щодо поставки світлих нафтопродуктів, які мали місце в червні - липні 2013року, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (товаро - транспортні, видаткові та податкові накладні, банківські виписки по особовим рахункам Позивача, оборотно - сальдові відомості, специфікації, довіреності). Вказані документи підтверджують факт поставки Позивачем нафтопродуктів ТОВ "ЛАМКОР", СВК "Ружинський", СФГ "Явір", ТОВ "МАРКОМІ ЛІМІТЕД", ТОВ "СІНТЕЗ РЕСУРС", ТОВ "АЗС Атлант" та ТОВ "ЯРОМИР", їх оплату та сплату у їх вартості Позивачу 135310,47грн., а не 125601,34грн., як зазначено в акті перевірки, податку на додану вартість (а.с.72-101).

За приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В розумінні вимог ст.197 зазначені операції щодо постачання світлих нафтопродуктів, що мали місце в червні - липні 2013року між Позивачем та зазначеними контрагентами, не відносяться до операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Сплачені Позивачем у вартості вказаних товарів суми податку на додану вартість 125601,34грн., правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача, а 135310,47грн. податку на додану вартість сплачені Позивачу у вартості товару - до податкових зобов'язань Позивача з цього податку.

Зазначені суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість відображені Позивачем у податкових деклараціях з цього податку за червень і липень 2013року (а.с.116-143) та відповідно до вимог ст.200 Податкового кодексу України враховані при визначенні суми цього податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань Позивача як платника податку на додану вартість за червень і липень 2013року, які відображаються в електронній базі "Податковий блок", були сформовані на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з відповідними додатками і повинні їм відповідати. Самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі "Податковий блок" зазначених показників податкової звітності з податку на додану вартість Позивача на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим Позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправною.

Порушені такими протиправними діями Відповідача права та інтереси Позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання податкового органу поновити в електронній базі "Податковий блок" показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" у вигляді 365,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись статтями 2,86,94,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції щодо коригування в електронній базі "Податковий блок" показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року на підставі висновків акту перевірки від 04.12.2013року №3572/15-01/36389466.

Зобов'язати Житомирську об'єднану податкову інспекцію поновити в електронній базі "Податковий блок" показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" (код за ЄДРПОУ 36389466) за червень - липень 2013року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріт Групп" у вигляді 365,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 11 квітня 2014 р.