Постанова

від 25.02.2014 по справі 814/375/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 лютого 2014 року Справа № 814/375/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доРеєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївської області, треті особиОСОБА_2, провизнання незаконним та скасування рішення № 3511691 від 27.06.2013 року, За участю представників:

Позивач: ОСОБА_1;

Відповідача: Соколенко Д.В.;

Третьої особи: не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, третя особа - ОСОБА_2, з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому просить:

- зобов'язати реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,65 га , кадастровий номер 4822055000:06:000:0108 та державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку;

- зобов'язати реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,72 га, кадастровий номер 4822055000:08:000:0101 та державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова у скасуванні державної реєстрації права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 4822055000:06:000:0108 та 4822055000:08:000:0101 та скасуванні державної реєстрації права оренди на ці земельні ділянки є такою, що суперечить нормам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме мано та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету міністрів України №703 від 22.06.2011 року.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

13 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області для отримання свідоцтва про спадщину після смерті її батька (батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, мати - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.с. 10-11) ).

Постановою державного нотаріуса Онищенко Л.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.12.2013 року (далі - Постанова) позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно у вигляді земельних ділянок за кадастровим номером 4822055000:06:000:0108 площею 3,65 га та за кадастровим номером 4822055000:08:000:0101 площею 0,72 га, розташованих на території Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (арк.. с. 13) .

Згідно вищезазначеної постанови причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії стало те, що на зазначені земельні ділянки державним реєстратором Реєстраційної служби Вознесенського МРУЮ Миколаївської області Гофман Ю.В. зареєстровано право власності за померлою ОСОБА_5 та присвоєно реєстраційні номери об'єктам нерухомого майна 27.06.2013 року та зареєстровано інше речове майно - право оренди земельної ділянки 28.06.2013 року за укладеним 27.06.2013 року договором оренди, тобто після смерті власника та орендодавця ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті особи.

Згідно ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

13 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції з заявою про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, так як реєстрація права власності та інше речове право - оренди на земельну ділянку відбулася після смерті особи, що не дає можливості позивачу - спадкоємцю після свого батька - оформити спадкові права.

27 січня 2014 року відповідач листом № 06-08/21 було відмовив у внесені вищезазначених відомостей, мотивуючи свої дії тим, що згідно п. 2.6 "Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 1429/20167, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Судом встановлено, що про наявність обставин, які перешкоджають державної реєстрації речових прав державному реєстратору не було відомо, оскільки від імені померлих діяв представник за довіреністю. Підстав сумніватись у повноваженнях представника у держреєстратора не було. Перевіряти правильність довіреності за наявністю усіх необхідних для реєстрації документів також не було. Про те що представник за довіреністю діяв від імені осіб які вже померли, державному реєстратору також не було відомо. Про ці обставини державному реєстратору стало відомо набагато пізніше. За таких обставин суд не вбачає неправомірності в діях державного реєстратора. В тої же час суд зазначає, що реєстрацій1ні дії проведені з порушенням законодавства повинні бути скасовані.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 3,65 га , кадастровий номер 4822055000:06:000:0108 та державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку;

3.Зобов'язати реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській областіскасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,72 га, кадастровий номер 4822055 000:08:000:0101 та державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку, які зареєстровані на ім'я ОСОБА_5.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений згідно квитанції №333020 від 28.01.2014 року судовий збір в сумі 73,08 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 27.02.2014 року.