Рішення

від 25.01.2007 по справі 7/435-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/435-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.07р.

Справа № 7/435-06

За позовом  Приватного підприємства "Автоінтерсервіс", м. Дніпропетровськ 

До  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.  Кривий Ріг Дніпропетровської області 

Про стягнення 8 795, 31 грн.

                                                                                                             Суддя Коваль Л.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: юрисконсульт Шатунов А.О., дов. № 52-16/101 від 26.12.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Автоінтерсервіс" (м. Дніпропетровськ)  просить стягнути з  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) основний борг  в сумі 8 370, 11 грн., інфляційні, нараховані з застосуванням індексів інфляції за червень 2006р. - жовтень 2006р., в сумі 425, 20 грн.

В подальшому, позивач подав доповнення до позовної заяви, згідно яких зазначає, що в частині стягнення суми основного боргу відсутній предмет спору, просить стягнути інфляційні в сумі 425, 20 грн., судові витрати, які складаються, в тому числі, із витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1 200, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не розрахувався за виконані роботи, які здійснювалися на підставі замовлення - листа від 25.05.2006р., вих. № 52-45/3883, факт виконання яких підтверджується актами виконаних робіт № 1271 від 26.05.2006р. та  № 1312 від 01.06.2006р.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на оплату основного боргу до звернення позивача до суду. Щодо стягнення суми інфляційних втрат, відповідач вважає, що позивачем не доведений момент виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконані роботи.

Розгляд справи відкладався з 20.12.2006р. на 17.01.2007р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулося до Приватного підприємства „Автоінтерсервіс” (м. Дніпропетровськ) з проханням виконати технічне обслуговування та поточний ремонт належних йому автомобілів (лист від 25.05.2006 р., вих. № 52-45/3883).

В листі зазначено, що оплату робіт відповідач гарантує по факту виконання робіт.

Актами виконаних робіт від 26.05.2006р. № 1271 та від 01.06.2006р. № 1312 підтверджується виконання робіт на загальну суму 8 370, 11 грн.

Позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, наявність боргу відповідача в сумі 8 370, 11 грн., що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт сторонами не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На оплату виконаних робіт позивач виставив відповідачу рахунки: № 1310 від 26.05.2006р. та  № 1354 від 01.06.2006р.

Також, 21.09.2006р. позивач направив відповідачу претензію № 1 про оплату боргу за виконані роботи на суму 8 370, 11 грн., яка отримана відповідачем 25.09.2006р.

Отже, строк оплати виконаних робіт настав.

Відповідно до платіжних доручень № 15852 від 17.11.2006р. та № 15818 від 16.11.2006р. відповідач в повному обсязі оплатив суму боргу, в призначеннях платежу, як на підставу оплати, послався на рахунки на оплату  № 1310 від 26.05.2006р. та  № 1354 від 01.06.2006р.

Оскільки оплата виконаних робіт відбулася до звернення позивача з позовом до суду, відсутні підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі  8 370, 11 грн.

Суд розглядає по суті спір щодо стягнення основного боргу, оскільки позивач, подавши доповнення до позовних вимог, згідно яких зазначає, що в частині стягнення суми основного боргу відсутній предмет спору, в той же час, не відмовляється від позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як зазначено вище, грошове зобов'язання в строк не виконувалося є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції за час прострочення в розмірі 425, 20 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не доведений момент виникнення у відповідача обов'язку оплатити виконані роботи. Згідно матеріалів справи, про що зазначено вище, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт, які складені в певні дати. Відповідач оплатив виконані роботи, пославшись на ці рахунки. Відповідач не довів, що рахунки отримані ним в інші дати, ніж дати, зазначені в рахунках.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, що полягають в оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати на оплату послуг адвоката.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, в тому числі, з оплати послуг адвоката.

Відповідно до п.10 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, з подальшими змінами, відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, здійснюється  господарським  судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального  підтвердження  витрат,  як-от  угоди  про надання послуг щодо  ведення  справи  у  суді  та/або  належно  оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення  або  іншого  документа,  який  підтверджує сплату відповідних послуг.

20.09.2006р. позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП” договір № 9/06 про надання  юридичних послуг. Предметом даного договору є надання Товариством з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП” консультаційних та юридичних послуг по захисту прав та інтересів позивача в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності, а також в господарських судах та судах загальної юрисдикції, розташованих на території України. Ціна договору складає 1 200, 00 грн. Згідно платіжного доручення № 707 від 18.12.2006р. позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП” 1 200, 00 грн. –юридичні послуги за рахунком № 71 від 18.12.2006р. Рахунок в матеріали справи не наданий. Адвокат Чередниченко Олена Сергіївна до судових засідань не допущена в зв'язку з тим, що належним чином не підтвердила повноваження на представництво інтересів позивача в суді: а саме: 20.12.2006р. Чередниченко О.С. не мала довіреності на представництво інтересів ні від позивача, ні від Товариства з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП”; 17.01.2007р. за наявності довіреності від Товариства з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП” від 15.01.2007р. не мала доказів наявності договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю „Бухгалтерсько-правова компанія „ВІП” з позивачем на дату судового засідання (строк дії договору про надання юридичних послуг до 31.12.2006р.).

Отже, представництво в суді інтересів позивача адвокатом не здійснювалося. Договір, на підставі якого сплачувалися грошові кошти за юридичні послуги, не є договором про надання правової допомоги саме в цій справі та, відповідно, не може бути доказом судових витрат на послуги адвоката по цій справі.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, Інгулецький район, м. Кривий Ріг,  ідентифікаційний номер 00191000, рахунок 20628150593332 в КБ „ПриватБанк” м. Кривий Ріг, МФО 305299) на користь Приватного підприємства "Автоінтерсервіс" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Заводська Набережна, 50, фактична адреса: 49077, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 35, ідентифікаційний номер 30379054, рахунок 26007050301443 у КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму від інфляції 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 20 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 4 (чотири) грн. 93 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  5 (п'ять) грн. 70 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя                                                                                                        Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

       оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 24.01.2007р.