Рішення

від 16.04.2014 по справі 176/1127/13-ц

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1127/13-ц

провадження №2/176/112/14

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2014 р. Жовтоводський міський суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

при секретарі Ніколенко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи" Міністерства охорони здоров'я, Міністерства охорони здоров'я України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральну шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою, однак, відмовившись від частини позовних вимог і збільшивши позовні вимоги в іншій частині, просить стягнути на її користь з Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи» МОЗ України середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 13578, 54 гривен, а також моральну шкоду у розмірі 1000 гривен. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 11 липня 2001 року по 30 березня 2007 року працювала мед статистом епідеміологічного відділу зазначеного закладу, після чого переведена на посаду дезінфектора очагової дезінфекції дезвідділу. При цьому, згідно наказу від 17 грудня 2012 року звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку із ліквідацією Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи». Однак, на порушення ст.116 КЗпП України при звільненні їй не були виплачені всі належні суми, зокрема вихідна допомога у розмірі 1331,31 гривен отримана позивачкою лише 27 грудня 2013 року. За таких обставин ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача середній заробіток за затримку розрахунку з часу звільнення по день виплати вихідної допомоги, а саме за 258 робочих днів, що становить 13578, 54 гривен, а також моральну шкоду, оскільки їй здавалась принизливою процедура звільнення, що порушила її репутацію. Крім того, невизначеність і тривала процедура працевлаштування у подальшому порушила її нормальні життєві зв'язки.

Позивач, як і її представник ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явились. При цьому, зазначеними особами надані заяви, щодо підтримання позовних вимог та прохання розглянути справу за їх відсутності. У судовому засіданні, що проводилось раніше ОСОБА_1 і її представник, також просили змінені позовні вимоги задовольнити, стягнувши із Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи» МОЗ України 13578, 54 гривен середнього заробітку та 1000 гривен - моральну шкоду.

Відповідач Державний заклад «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи» МОЗ України, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Головою ліквідаційної комісії зазначеної установи Ізергіним В.В. подано письмові заперечення на позов, і клопотання щодо розгляду справи за його відсутності. При цьому, під час судового засіданні, що проводилось раніше, голова ліквідаційної комісії зауважував, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідач - бюджетна установа і здійснюючи процедуру ліквідації зазначеного закладу, власник - МОЗ України не здійснював додаткового бюджетного фінансування заходів з цим пов'язаних, в тому числі щодо виплати вихідної допомоги працівникам, що звільнялись у зв'язку із ліквідацією. За таких обставин ліквідаційна комісія СЕС, до якої перейшли повноваження по управлінню справами установи, неодноразово зверталась до уповноважених органів з метою надання додаткового фінансування для виплати вихідної допомоги та розрахункових коштів при звільненні працівників. Відповідно листа Міністерства охорони здоров'я України, затверджено план заходів щодо використання залишків бюджетних коштів спеціального фонду для погашення вихідної допомоги та кредиторської заборгованості. За таких обставин, 27 грудня 2013 року ВСП «Жовтоводським міськрайонним відділом лабораторних досліджень» ДУ ДОЛЦ здійснено погашення заборгованості з виплати вихідної допомоги усім вивільненим працівникам ДЗ «Жовтоводська СЄС ООРР» у тому числі і позивачу. Тому, представник відповідача вважає, що ліквідаційною комісією вжито усих можливих заходів, щодо спонукання компетентних органів до вирішення питання з погашення заборгованості перед звільненими працівниками і вини відповідача у несплаті розрахункових сум немає, а таму позов є безпідставним.

Представник відповідача Міністерства охорони здоров'я України, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання також не з'явився. У матеріалах справи містяться заперечення представника, де зазначено, що Міністерство охорони здоров'я України просить проводити судові засідання за відсутності офіційного представника відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України. Також у запереченнях вказано, що обов'язок виплатити вихідну допомогу при звільненні та інші суми покладено на Жовтоводську СЄС, що узгоджується із наказом вказано установи та свідчить про відсутність порушення прав позивача з боку Міністерства охорони здоров'я України.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1, згідно наказу № 17-ЛС, 11 липня 2001 року прийнята на роботу до Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкта з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров'я України на посаду мед статиста епідеміологічного відділу і наказом № 9-ЛС з 2 квітня 2007 року переведена на посаду дезінфектора очагової дезінфекції дезвідділу, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 (а.с. 18-19).

Наказом головного державного санітарного лікаря Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» МОЗ України №38-ос від 17.12.2012 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади, у зв'язку із ліквідацією підприємства, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку ст..44 КЗпП України про що свідчить копія відповідного наказу та трудової книжки (а.с. 9-10). Даний наказ про звільнення видано на підставі наказу МОЗ України №176-о від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України», яким передбачено ліквідувати зокрема і Жовтоводську СЕС (а.с.38-39).

На виконання наказу про звільнення позивачу нарахована вихідна допомоги, сума до виплати якої, згідно довідки № ГУ-18/625, склала 1331, 31 гривен (а.с. 81).

При цьому, статутом Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров'я України передбачено, що дана установа є закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України згідно постанови КМ України від 14.09.04 № 1200 «Деякі питання удосконалення системи спеціалізованого медичного забезпечення працівників атомних електростанцій та надання медичної допомоги населенню міст-супутників атомних електростанцій» та спільним наказом МОЗ, Мінпаливенерго від 31.12.04 № 859/682 «Про передачу цілісних майнових комплексів санатірно-епідеміологічних станцій та спеціалізованих медико-санітарних частин до сфери управління МОЗ» (а.с. 58-66).

Установа є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати угоди, набувати майнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи, бланки зі своїми реквізитами, інші реквізити.

Керівництво державного закладу здійснюється головним лікарем Жовтоводської СЕС ООРР, що призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України.

У зв'язку із ліквідацією юридичної особи Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи», тим же наказом МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-о (витяг з додатку а.с. 31-32) утворено ліквідаційну комісію, яка зобов'язана вжити передбачених законодавством заходів щодо проведення процедури ліквідації, а також встановлено, що голова ліквідаційної комісії Ізергін В.В. здійснює керівництво відповідною юридичною особою до завершення процедури ліквідації у встановленому законодавством порядку. До голови ліквідаційної комісії перейшли всі повноваження щодо управління справами згаданого державного закладу.

Порядок ліквідації Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» відповідає законодавству, а позивачку звільнено у відповідності до п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з чим у неї виникло право на отримання вихідної допомоги, що зобов'язаний сплатити роботодавець - ДЗ «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» МОЗ України.

Однак, зазначеною установою, на час звільнення ОСОБА_1 не здійснено повного розрахунку і не виплачено останній вихідної допомоги у сумі 1331, 31 гривен.

Слід зазначити, що витрати пов'язані з припиненням діяльності Жовтоводської СЕС ООРР, покриваються за рахунок бюджетних асигнувань.

Припинення існування Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

При цьому, на даний час Державний заклад «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» не ліквідована як юридична особа, з Єдиного реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів її не вилучено, перебуває в стадії припинення діяльності

Відповідно до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006( N 185-V) Управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 2 Закону (№ 185-V) суб'єктами управління об'єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління).

Статтею 116 КЗпП України, передбачено що при звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.3,4 ст. 105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначає комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До ліквідаційної комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Статуту Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» та наведених норм права, саме державний заклад в особі керівника цієї установи, яким є головний лікар, являється уповноваженою власником особою і саме на керівника установи покладається обов'язок розрахувати працівника при звільненні.

За викладених обставин, оскільки ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Жовтоводською СЕС ООРР саме ця установа, повинна відповідати за даним позовом і інтереси цієї установи повинна представляти у суді представник ліквідаційної комісії. Саме на голову ліквідаційної комісії наказом МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-О покладений обов'язок погашення кредиторської заборгованості. Посилання представника відповідача Ізергіна В.В. на відсутність належного фінансування з боку МОЗ України, що унеможливило виплату позивачу належних їй при звільненні коштів, не є підставою для стягнення цих коштів безпосередньо з розпорядника коштів МОЗ України.

Згідно наданої представником відповідача Ізергіним В.В. довідки ЛЦ-12.0.1.8-1/1/447 на рахунок ВСП Жовтоводський міськрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», відповідно наказу по ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» від 6 грудня 2013 року № 216-ОД та довідки МОЗ, здійснено надходження коштів для погашення заборгованості по ДЗ «Жовтоводська СЄС ООРР» МОЗ України, у зв'язку із чим 27 грудня 2013 року ОСОБА_1 отримала вихідну допомогу у розмірі 1331,33 гривен.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Законодавчо чітко визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ДЗ «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» МОЗ України на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме з 19 грудня 2012 року по 27 грудня 2013 року.

Відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно довідки № 24 середньоденна заробітна плата позивача становила 52,62 грн., яка розрахована шляхом ділення заробітної плати, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді (а.с. 20).

ОСОБА_1 заявлено вимогу про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у період з 19.12.2012 року по 27.12.2013 року включно.

Судом перевірено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наведений позивачем і встановлено його не правильність.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 13575,96 грн. (52,62 грн. х 258 днів(кількість робочих днів затримки розрахунку з 19.12.2012 року по 27.12.2013 року)).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом стягнення з Державного закладу «Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» МОЗ України в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 575,96 грн.

Відповідно п. 9 Постанови Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації.

Оскільки порушення прав позивача призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від останньої додаткових зусиль для організації свого життя, у відповідності до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Із урахуванням усіх обставин справи розмір моральної шкоди суд визначає в сумі 500 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору, за таких обставин судові витрати стягуються із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відповідно ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.116, 117, 237-1, КЗпП України, ст.105 ЦК України, ст. 129 Конституції України, і на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного закладу "Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи" Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров'я України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральну шкоду - задовольнити частково.

Стягнути із Державного закладу "Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи" Міністерства охорони здоров'я України в особі ліквідаційної комісії (код згідно з ЄДРПОУ 24986550) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 575 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривен 96 копійок, а також на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривен.

Стягнути із Державного закладу "Жовтоводська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи " Міністерства охорони здоров'я України в особі ліквідаційної комісії (код згідно з ЄДРПОУ 24986550) в дохід держави 344 (триста сорок чотири) гривні 10 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі через Жовтоводський міський суд до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська