Рішення

від 15.04.2014 по справі 922/469/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 922/469/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Промжитлосервіс-2, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ "Промбуд-2", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія розваг та відпочинку", м. Харків про виселення та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - Малихін С.О., довіреність № 3594 від 19.08.2011 року;

відповідача - не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про виселення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 13 оренди нежитлового приміщення від 11.09.2008 року, з урахуванням чого просить суд виселити відповідача з нежитлового приміщення: блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) - нежитлове приміщення загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 лютого 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/469/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 березня 2014 року о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2014 року о 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 березня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ "Промбуд-2", клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 922/469/14 (вх. № 9979 від 25.03.2014) задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, до 28 квітня 2014 року та розгляд справи відкладено на 15 квітня 2014 р. о 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

11 квітня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12438), відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просить суд виселити відповідача з нежитлового приміщення: блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) - нежитлове приміщення загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26 та зобов'язати відповідача передати зазначені нежитлові приміщення позивачу.

15 квітня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 12814) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю, просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в призначене судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (25.03.2014р.) та відміткою про вручення третій особі ухвали суду від 25.03.2014 року.

Суд, дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12438), виходить з наступного.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, суд, розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 12438) приймає її до розгляду та розглядатиме господарську справу № 922/469/14 в подальшому з її врахуванням.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до умов договорів на обслуговування майна (житлових та нежитлових приміщень та споруд): від 30 травня 2008 року; № 36 від 01.03.2011 року та № 26 від 01.03.2013 року, укладених між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, позивачу надано право укладати договори оренди на житлові та нежитлові приміщення, зокрема, на приміщення блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) - нежитлове приміщення загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26 ( п. 2.3 зазначений Догорів) (арк. справи 14-16).

Так, на підставі вищенаведених Договорів експлуатацію гуртожитків та нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі ПАТ "Промбуд-2" здійснює позивач.

11 вересня 2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 13 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування нежитлове приміщення: блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) - нежитлове приміщення загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26 (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 спірного Договору від 11.09.2008 року сторони погодили розмір орендної сплати за приміщення, яке визначається в розмірі 7500,00 грн. за весь об'єкт оренди. Розмір орендної сплати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру орендної сплати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 8.1 вищенаведеного Договору від 11.09.2008 року, цей Договір вступає в силу з 11 вересня 2008 року та діє по 30 червня 2011 року.

Пунктом 8.6 спірного Договору від 11.09.2008 року, дія зазначеного Договору оренди припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, строк дії спірного Договору № 13 оренди нежитлового приміщення від 11 вересня 2008 року було припинено 30 червня 2011 року.

Як свідчать матеріали господарської справи № 922/469/14, позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з листами, в яких просив останнього звільнити орендовані приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди № 13 від 11.09.2008 року (арк. справи 21-27).

Проте відповідач орендоване приміщення не звільнив та позивачу не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 2436,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру спору у даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія розваг та відпочинку" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 5, кв. 58, код ЄДРПОУ 33608348) з нежитлового приміщення: блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустрія розваг та відпочинку" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 5, кв. 58, код ЄДРПОУ 33608348) передати Дочірньому підприємству "Промжитлосервіс-2" (61142, м. Харків, вул. Гарібальді, буд. 4, код ЄДРПОУ 33477816) нежитлове приміщення: блок обслуговування - будівля "А-5" (гуртожиток з блоком обслуговування) загальною площею 600 кв.м., в тому числі 300 кв.м. під кафе, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гарібальді, 26.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія розваг та відпочинку" (61153, м. Харків, вул. Гвардійців - Широнінців, буд. 5, кв. 58, код ЄДРПОУ 33608348) на користь Дочірнього підприємства "Промжитлосервіс-2" (61142, м. Харків, вул. Гарібальді, буд. 4, код ЄДРПОУ 33477816) - 2436,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 22.04.2014 р.

Суддя Є.М. Жиляєв