Рішення

від 16.04.2014 по справі 924/213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2014 р.Справа № 924/213/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Молочний торговий союз", м. Красилів, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький

про стягнення 52 679,15 грн., з яких 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5 313,52 грн. пені, 628,74 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Конусь О.М. - за довіреністю від 03.01.2014 р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 16.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 64 469,15 грн., з яких 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5 313,52 грн. пені, 628,74 грн. 3% річних, 11 790,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору дистриб'юції №29/12-Д від 29.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2014р. провадження у даній справі в частині стягнення із відповідача 11 790,00 грн. штрафу припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, в зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він належним чином виконав свої зобов'язання по договору та провів поставку товарів, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Відповідно до п.3.2. договору, покупець здійснює оплату за поставлені товари не пізніше 21 календарного дня від дати отримання такого товару (відповідно до товаротранспортних - документів). Однак, порушуючи вказану норму договору, відповідач своєчасно не здійснив оплату за поставлений товар.

На виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на суму 66 338,31 грн., що підтверджується видатковою накладною №МС-002993 від 24.04.2013р. Строк платежу за вказаний товар вже закінчився, а відповідач так і не розрахувався за поставлений товар, лише здійснив часткове повернення товару на суму 2 627,80 грн. та часткову оплату на суму 16 973,62 грн.

При цьому, станом на 28 січня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 46 736,89 грн. Позивач зазначив, що згідно п.1.1. договору, відповідач зобов'язався оплачувати поставлений позивачем товар в порядку та на умовах, передбачених договором. Своїми діями відповідач порушив вказаний пункт договору, так як своєчасно не оплатив поставлений позивачем товар.

Вказує, що згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу,

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством або договором.

Із врахуванням вищенаведеного, позивач просить про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в засідання суду 16.04.2014р. прибув, позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5 313,52 грн. пені та 628,74 грн. 3% річних підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався. Відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, про поважні причини неявки суд не повідомляв. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином, із направленням ухвал рекомендованою кореспонденцією, із відмітками про їх отримання відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення 19.02.2014р., 04.03.2014р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Молочний торговий союз", м. Красилів як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Виписки із ЄДР від 02.08.2013р. №080635 серія АВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Довідки із ЄДР №038712 серія АД.

29.12.2012р. між ТОВ „Молочний торговий союз" (постачальник) та ТОВ „Фортуна-СБ" (дистриб'ютор) було укладено договір дистриб`юції №29/12-Д, відповідно до якого постачальник зобов'язується проводити поставку товару дистриб'ютору на умовах, визначених даним договором, а дистриб'ютор зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору, здійснювати пряму дистрибуцію за рекомендованими цінами, вказаними у прайс-листах постачальника, які є невід`ємною частиною (п.2.1 договору).

Згідно п.п.3.2 вказаного договору передбачено, що оплата за кожну партію товару здійснюється дистриб'ютором в безготівковій формі на наступних умовах: перші чотири партії товару здійснюються дистриб'ютором на умовах 10% попередньої оплати; оплата за п'яту та наступні партії товарів здійснюються дистриб'ютором не пізніше 21 календарного дня з дати отримання такого товару відповідно до товаротранспортних документів.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору сторони визначили, що товар поставляється в кількості, що вказані у погодженій постачальником заявці дистриб'ютора. Якість товару підтверджується сертифікатом відповідності на кожну партію товару, якісним посвідченням, ветеринарним свідоцтвом.

Згідно п.п.5.3, 5.4 договору - прийняття товару по кількості та якості проводиться відповідно до Інструкції П-7 „Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" та П-6 „Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості". Товар вважається переданим постачальником і прийнятим дистриб'ютором за кількістю та якістю згідно підпсиан6их сторонами накладних.

Вказаним договором сторони передбачили, що у разі прострочення термінів оплати товару, передбачених цим договором, дистриб'ютор оплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період такого прострочення, за кожний день прострочення за весь період прострочення. У разі прострочення платежу більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, дистриб'ютор крім пені, додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% річних від суми простроченого платежу. (п.п.6.4, 6.5 договору).

29.12.2012р. сторони підписали додаток №1 до договору дистрибуції №29/12-Д, Додаток №1А, Додаткову угоду №2, Додаткову угоду №3, Додаткову угоду №4, Додаткову угоду №5, Додаткову угоду №6, в яких передбачили умови щодо повернення, обміну товару, зберігання та повернення піддонів, класифікації клієнтів, залишки продукції тощо.

На виконання договору позивач провів поставку товару на загальну суму 66 338,31 грн., що підтверджено видатковою накладною №МС-002993 від 24.04.2013р.

Відповідач частково оплатив товар на суму 16 973,62 грн., що підтверджено банківськими виписками за період 2013р., карткою рахунку клієнта 361 та повернув товар на суму 2 627,80 грн. згідно накладних на повернення товару №МС-00698, МС-00699, МС-00700 від 12.09.2013р. Решта заборгованості в сумі 46 736,89 грн. залишилась непогашеною.

Оскільки заборгованість в сумі 46 736,89 грн. відповідачем не сплачена, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 52 679,15 грн., з яких 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5313,52 грн. пені, 628,74 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Цивільний кодекс України, зокрема ст.694 цього кодексу, передбачає умови укладання договорів про продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 695 ЦК України передбачено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару із розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Із наявних у справі доказів слідує, що між сторонами було укладено договір дистриб`юції №29/12-Д від 29.12.2012р. (із врахуванням додаткових угод №№1,2,3,4,5,6), за умовами якого позивач передавав відповідачу товар згідно видаткової накладної із наданням останньому відстрочки в оплаті до 21 календарного дня. Натомість, відповідач борг в сумі 46 736,89 грн. вчасно не сплатив.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірною заборгованість в сумі 46 736,89 грн.

Щодо правомірності нарахування пені, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наявних у справі розрахунків суми пені, судом приймається до уваги, що останні проведені у відповідності до вищевикладених норм чинного законодавства, фактичних обставин справи та розраховані правильно.

Відповідно, нарахування 5 313,52 грн. пені суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14).

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 628,74 грн., суд приходить до висновку, що вказані нарахування 3% річних є правильними та відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відтак, будь-які докази на спростування доводів позивача щодо правомірності позовних вимог, суду не було подано.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 52 679,15 грн., з яких 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5 313,52 грн. пені, 628,74 грн. 3% річних, як такі, що підтверджені належними доказами та відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Молочний торговий союз", м. Красилів, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький про стягнення 64 469,15 грн., з яких 46 736,89 грн. основної заборгованості, 5 313,52 грн. пені, 628,74 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-СБ", м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 1/1 каб.2 (код ЄДРПОУ 37674021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Молочний торговий союз", Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського,142 (код ЄДРПОУ 37500707) 46 736,89 грн. (сорок шість тисяч сімсот тридцять шість гривень 89 коп.) основної заборгованості, 5 313,52 грн. (п'ять тисяч триста тринадцять гривень 52 коп.) пені, 628,74 грн. (шістсот двадцять вісім гривень 74 коп.) 3% річних та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 18.04.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

3 - відповідачу (Старокостянтинівське шосе, 1/1, кім.2, м. Хмельницький, 29000) - рекоменд. кореспонд.