Рішення

від 07.04.2014 по справі 910/24872/13     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24872/13 07.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНАЛВС» Простягнення 1 798,22 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. - головуючий

суддя Смирнова Ю.М.

суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Глінський В.М. - дов. № б/н від 21.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМІС КАНЦ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНАЛВС» про стягнення 15 265,14 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.01.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 10.02.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 10.02.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники відповідача в судове засідання 10.02.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою суду від 10.02.2014 року розгляд справи відкладено на 20.02.2014 року.

20.02.2014 року, у зв'язку з технічними причинами, судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 20.02.2014 року розгляд справи № 910/24872/13 призначено на 11.03.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 11.03.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного борг, подав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 619,52 грн. пені та 1 178,70 грн. 25 % річних.

Представники відповідача в судове засідання 11.03.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Зважаючи на складність спору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/24872/13.

Керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 910/24872/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 11.03.2014 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Любченко М.О., Смирнова Ю.М.

Ухвалою суду від 11.03.2014 р. справа № 910/24872/13 прийнята до свого провадження вищезазначеною колегією суддів, розгляд справи призначено на 07.04.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.04.014 р. надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.04.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геналвс» (покупець) було укладено договір поставки № ДК-2121/12, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості, відповідної якості, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених в цьому договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 1.2 вищезазначеного договору вказано, що кількість і асортимент товару, що поставляється, указуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється.

Умовами п. 5.1 договору зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підпису і діє до 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 1.3. договору, загальна кількість товару, що постачається за цим договором, назначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених накладних.

Умовами п. 4.2 договору встановлено, що зобов'язання по постачанню вважаються виконаними з моменту передачі партії товару покупцеві, що підтверджується накладною (товарно-транспортною накладною), підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, вказаними в цьому договорі.

Умовами п. 2.5 договору, покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу: за форматний і фіксований папір протягом 14 календарних днів, за комп'ютерні аксесуари протягом 30 календарних днів, за канцелярські товари протягом 30 календарних днів, за пакувальні матеріали та скоч протягом 14 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки № ДК-2121/12 від 08.02.2012 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» було поставлено папір на суму 24 225,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 90000042355 від 19.09.2013 р. та № 92000043048 від 26.09.2013 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив проте з порушенням строків, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 619,52 грн. пені та 25 % річних у розмірі 1 178,70 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами п. 2.5 договору, покупець проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу: за форматний і фіксований папір протягом 14 календарних днів, за комп'ютерні аксесуари протягом 30 календарних днів, за канцелярські товари протягом 30 календарних днів, за пакувальні матеріали та скоч протягом 14 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» було поставлено папір на суму 24 225,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 90000042355 від 19.09.2013 р. та № 92000043048 від 26.09.2013 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач поставлений товар оплатив, проте з порушенням строків, у зв'язку з чим позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 619,52 грн. пені у зв'язку з простроченням здійсненням оплати за накладними № 90000042355 від 19.09.2013 р. та № 92000043048 від 26.09.2013 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальникові неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 617,99 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс канц» просить суд також стягнути з відповідача 1 178,70 грн. двадцять п'ять відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальникові 25 % річних.

Здійснивши перерахунок 25 відсотків річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 25 відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 178,70 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геналвс» (місцезнаходження : 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 5, кв. 8, код ЄДРПОУ 35085512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс Канц» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44; фактичне місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Південна, 422-Б, код ЄДРПОУ 36295682) 617 (шістсот сімнадцять) грн. 99 коп. пені, 1 178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) грн. 70 коп. двадцять п'ять відсотків річних, 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 45 судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М. (головуючий)

Суддя Смирнова Ю.М.

Суддя Любченко М.О.