Рішення

від 11.04.2014 по справі 910/4216/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4216/14 11.04.14

За позовомДержавного підприємства «Смілянське лісове господарство» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Простягнення 15 805,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сторчоус О.В.- дов. № б/н від 03.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Смілянське лісове господарство» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» про стягнення 14 605,00 грн. основного боргу та 1 200,00 грн. збитків пов'язаних з проведенням експертизи Черкаською торгово-промисловою палатою.

Ухвалою суду від 17.03.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.03.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2014 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.04.2014 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.04.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» та Державним підприємством «Смілянське лісове господарство» було укладено договір поставки № СТ140113/31, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в договорі металопрокат, сортамент (далі Товар), кількість та ціна якого вказані в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кількість кожної партії товару узгоджується між сторонами в рахунках-фактурах та специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Пунктом 2.3 договору, встановлюється, що сторони погодили не вважати недопоставкою Товару розбіжність у вазі Товару, якщо така розбіжність між обсягом товару, визначеним у рахунку-фактурі та/або специфікації, та обсягом фактично поставленого товару складає не більше 7 відсотків.

Відповідно до пункту 3.1 договору, ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна фіксується на строк дії рахунку, який в ньому вказаний.

Відповідно до пункту 3.2 договору, загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків.

Відповідно до пункту 3.4 договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків). Постачальник має обов'язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсовим зв'язком.

22.01.2014 р. між сторонами було укладено додаток № 1 до договору поставки № СТ140113 від 22.01.2014 р. - специфікація № 1.

Відповідно до п. 1 специфікації №1 від 22.01.2014 року, дана специфікація встановлює найменування, ціну, кількість, умови та строки поставки Товару.

Зокрема, відповідно до умов специфікації, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар - 10 тон Катанки 6,5 кількістю 10 тонн, загальною вартістю 57 500,00 грн.

Відповідно до пункту 4 специфікації, умови поставки товару - СРТ (склад покупця), згідно з Інкотермс-2010.

Відповідно до умов, що закріплені в пункті 5 специфікації, строк поставки товару - 5 (п'ять) робочих днів з моменту 50% передплати.

Пунктом 6 специфікації встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% від вартості товару, який не оплачено вчасно, за кожний день прострочення та за весь період заборгованості. У випадку прострочення оплати товару покупцем понад 5 банківських днів з дати поставки покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5% від вартості не оплаченого товару.

На виконання умов договору поставки, відповідачем позивачу на оплату було надано рахунок № СФ-0000478 від 22.01.2014 р. на поставку катанки 6,5 на суму 57 500,00 грн.

Відповідно до виставленого відповідачем рахунку, позивачем було перераховано відповідачу 57 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16586 від 23.01.2014 р. та № 16598 від 24.01.2014 р.

25.01.2014 р. відповідачем на адресу позивач було поставлено товар - катанка 6.5 у вигляді 13 змотаних бухт, що підтверджується видатковою накладною № РН-2501\01 від 25.01.2014 р.

Враховуючи те, що візуальним оглядом було встановлено, що фактична вага товару не відповідає вазі, що вказана у видатковій накладній, то у графі «отримав» зазначеної видаткової накладної представником позивача не зазначено вагу поставленого товару, а вказано лише про отримання 13 бухт катанки та призупинено отримання товару.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що покупець та постачальник дають згоду на здійснення приймання товару за кількістю - в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР в частині, що не суперечить даному договору.

В пункті 8.1 договору закріплено, що у випадку виявлення недостачі (недотримання умов договору щодо кількості товару) або дефектів (недотримання умов щодо асортименту або якості товару) письмовий виклик представника постачальника для участі в прийманні є обов'язковим. У випадку, якщо постачальник не надасть письмової відповіді на виклик, або дасть письмову відповідь про неможливість надсилання свого представника, приймання продукції проводиться за участю експерта місцевої Торгово-промислової палати України.

Під час зважування трьох бухт отриманої катанки вантажоодержувач виявив недостачу та на підставі п. 8.1 договру постави № СТ140113 від 22.01.2014 р., листом № 03-100 від 27.01.2014 р. та телеграмою № 2 від 29.01.2014 р. запросив постачальника до участі в комісійному прийомі вантажу, а також повідомлено про нестачу поставленого товару. У відповідь на зазначений лист відповідач повідомив про відсутність можливості направити свого представника, а тому просив приймання продукції провести за участю експерта Черкаської торгово-промислової палати.

Відповідно до висновку експертизи, проведеної експертом Черкаської торгово-промислової палати № В-64 від 29.01.2014 р., за результатами зважування пред'явленої на дослідження катанки діаметром 6,5 мм виявилось, що її фактична маса склала 7,460 т, що на 2,505 т менше даних зазначених у видатковій накладній № РН-2501/01 від 25.01.2014 р. відправником товару.

Позивач стверджує, що у зв'язку з тим, що постачальником було поставлено меншу кількість товару, то реальна вартість товару склала 42 895 (7,460 тонн Х 5 750,0 грн.), а вартість неодержаного товару по кількості складає 14 605,00 грн.

06.02.2014 р. позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом було направлено вимогу про повернення протягом 7-денного терміну грошових коштів, сплачених за непоставлений твар.

Однак, станом на 11.03.214 р. відповіді на надіслану претензію відповідач не надав та грошові кошти, перераховані в якості передоплати за поставлений товар, не повернув.

У зв'язку з тим, що вимога позивача про повернення вартості непоставленого товару залишена відповідачем без задоволення, то позивач просить господарський суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» 14 605,00 грн. вартості недопоставленого твоару та 1200, 00 грн. збитків, які полягають у здійсненні оплати за проведену Черкаською торгово-промисловою палатою експертизу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу покупець має право вимагати передання кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки, відповідачем позивачу на оплату було надано рахунок № СФ-0000478 від 22.01.2014 р. на поставку катанки 6,5 на суму 57 500,00 грн.

Відповідно до виставленого відповідачем рахунку, позивачем було перераховано відповідачу 57 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16586 від 23.01.2014 р. та № 16598 від 24.01.2014 р.

25.01.2014 р. відповідачем на адресу позивач було поставлено товар - катанка 6.5 у вигляді 13 змотаних бухт, що підтверджується видатковою накладною № РН-2501\01 від 25.01.2014 р.

Під час зважування трьох бухт отриманої катанки вантажоодержувач виявив недостачу та на підставі п. 8.1 договору постави № СТ140113 від 22.01.2014 р., листом № 03-100 від 27.01.2014 р. та телеграмою № 2 від 29.01.2014 р. запросив постачальника до участі в комісійному прийомі вантажу, а також повідомлено про нестачу поставленого товару. У відповідь на зазначений лист відповідач повідомив про відсутність можливості направити свого представника, а тому просив приймання продукції провести за участю експерта Черкаської торгово-промислової палати.

Відповідно до висновку експертизи, проведеної експертом Черкаської торгово-промислової палати № В-64 від 29.01.2014 р., за результатами зважування пред'явленої на дослідження катанки діаметром 6,5 мм виявилось, що її фактична маса склала 7,460 т, що на 2,505 т менше даних зазначених у видатковій накладній № РН-2501/01 від 25.01.2014 р. відправником товару.

У зв'язку з тим, що постачальником було поставлено меншу кількість товару, то вартість неодержаного товару по кількості складає 14 605,00 грн.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.02.2014 р. позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом було направлено вимогу про повернення протягом 7-денного терміну грошових коштів, сплачених за непоставлений твар. Разом з тим, відповідач товар не поставив, грошові кошти за недопоставлений товар не повернув.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 14 605,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Чинним законодавством обов'язок по доведенню перших трьох складових цивільного правопорушення покладено на кредитора.

Обов'язок доказування розміру збитків завданих порушенням зобов'язання покладається на кредитора відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що внаслідок протиправної поведінки відповідача, що полягала у порушенні зобов'язання з належної та своєчасної поставки товару у повному обсязі, позивачем були понесені витрати пов'язані з оплатою робіт за проведення експертного дослідження Черкаською торгово-промисловою палатою у розмірі 1200,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт та платіжним дорученням № 16662 від 30.01.2014 р., у зв'язку з чим суд вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача збитки у вигляді додаткових витрат пов'язаних з оплатою вартості експертизи у розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» (місцезнаходження : 03191, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Василя Касіяна, 10 Б, код ЄДРПОУ 38375937) на користь Державного підприємства «Смілянське лісове господарство» (місцезнаходження: 20761, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Будки, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00993403) 14 605 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. збитків та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.04.2014 р.

Суддя Спичак О.М.