Рішення

від 27.03.2014 по справі 270/635/14-ц

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/635/14-ц

Провадження № 2/270/671/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Зиряновій Т.О.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом Повного товариства «Ломбард товариства з обмеженою відповідальністю «Злато 2009» та товариства з обмеженою відповідальністю «Руно 2009» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

Повне товариство «Ломбард товариства з обмеженою відповідальністю «Злато 2009» та товариства з обмеженою відповідальністю «Руно 2009» (далі - ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009») звернулось до суду із позовом, який в подальшому було уточнено, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.06.2012 між ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання ломбардом фінансового кредиту №14. Згідно п. п. 1.1. та 1.1.2. вказаного договору позивач надав відповідачу фінансовий кредит під заставу нерухомості в розмірі 70000 грн. зі сплатою 62,050% річних. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №9 до кредитного договору від 16.03.2013 датою повернення кредиту є 14.04.2013. Крім того, відповідно до п. 6.1 вказаного кредитного договору, якщо позичальник прострочив, а кредитодавець не звернув стягнення на заставлене майно позичальника згідно договору застави, позичальник сплачує позикодавцю проценти згідно п. 1.2 та додатково пеню в розмірі 0,170% від суми кредиту за кожний день прострочення відповідно до умов кредитного договору. Своєчасно зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним договором не виконані, нею порушені передбачені договором терміни погашення заборгованості. Станом на 05.02.2014 загальна сума заборгованості відповідача становить 72451,80 грн., з яких: 54000 грн. - заборгованість за кредитом, 8262 грн. - проценти за користування кредитом, 10189,80 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачам та відповідачем був укладений договір іпотеки від 19.06.2012, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №3094. Згідно договору іпотеки ОСОБА_1 надала в іпотеку у забезпечення вимог іпотеко держателя за кредитним договором нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,00 кв.м, житловою площею 28,30 кв.м, реєстраційний номер 36736946.

Посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання ломбардом фінансового кредиту №14 від 19.06.2012 в розмірі 72451,80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,00 кв. м, житловою площею 28,30 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки іпотекодержателем та виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 17.03.2014 по справі було здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного - ОСОБА_1

В подальшому позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до якого він просив в рахунок погашення заборгованості за договором про надання ломбардом фінансового кредиту №14 від 19.06.2012 в розмірі 72451,80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,00 кв. м, житловою площею 28,30 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки іпотекодержателем та виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку. Також позивач просив встановити початкову ціну предмету іпотеки у розмірі 128000 грн. та стягнути з відповідача судові витрати (а.с. 58-59).

Позивач, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні. Підтримуючі уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву (а.с. 60).

Відповідач, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, про що свідчить розписка про отримання ним судового виклику від 17.03.2014, не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, надала суду заяву, в якій визнала позовні вимоги у повному обсязі та просила розглядати справу у її відсутність (а.с. 56, 62).

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

19.06.2012 між ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання ломбардом фінансового кредиту №14. Згідно п. п. 1.1. та 1.1.2. вказаного договору позивач надав відповідачу фінансовий кредит під заставу нерухомості в розмірі 70000 грн. зі сплатою 62,050% річних. Крім того, відповідно до п. 6.1 вказаного кредитного договору, якщо позичальник прострочив, а кредитодавець не звернув стягнення на заставлене майно позичальника згідно договору застави, позичальник сплачує позикодавцю проценти згідно п. 1.2 та додатково пеню в розмірі 0,170% від суми кредиту за кожний день прострочення відповідно до умов кредитного договору (а.с. 8-9).

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором між позивачам та відповідачем був укладений договір іпотеки від 19.06.2012, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №3094. (а.с. 20-23).

Згідно вищевказаного договору іпотеки ОСОБА_1 надала в іпотеку у забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,00 кв.м, житловою площею 28,30 кв.м, реєстраційний номер 36736946, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності за №47960 від 21.05.2012, зареєстрованого в КП «БТІ м. Макіївки» 25.05.2012 (а.с. 24, 25).

Як вбачається з довідки-розрахунку через несвоєчасне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №14 від 19.06.2012 станом на 05.02.2014 загальна сума заборгованості відповідача становить 72451,80 грн., з яких: 54000 грн. - заборгованість за кредитом, 8262 грн. - проценти за користування кредитом, 10189,80 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту (а.с. 7).

Судом встановлено, що договір позики грошових коштів укладений у письмовій формі, договір іпотеки в установленому порядку посвідчений нотаріально, обидва договори підписані особисто ОСОБА_1 та представником позивача, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі ст. 629 ЦК України ці договори є обов'язковим для виконання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки спірні правовідносини виникли з приводу забезпечення виконання грошового зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки, тому до таких правовідносин слід застосувати положення Цивільного кодексу України в частині, що регулює питання забезпечення виконання зобов'язань, а також положення Закону України «Про іпотеку».

Приписами ч. 1ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позивальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009»повністю виконало умови договору позики і ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 70000 грн. під час підписання цього договору.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору зі своєчасного повернення суми позики, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у сумі 72451,80 грн. Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором позики.

У позовній заяві позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі предмета іпотеки у його власність, мотивуючи свої вимоги положеннями ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 3.1.4 та 3.1.5 договору іпотеки від 19.06.2012 передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором фінансового кредиту або за цим договором, реалізувати його відповідно до п. 5.5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, пеню, неустойку, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також інших витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. п. 42, 43 своєї постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Враховуючи, що договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі цього договору іпотеки, шляхом укладання договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», особисто іпотекодержателем або на підставі довіреності, виданої іпотекодавцем (п. 4.5.4 договору), суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009», оскільки передбачені законом позасудові способи реалізації прав іпотекодержателя не виключають можливості захисту його права у судовому порядку за наявності такого застереження.

Більш того згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 724,52 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 525, 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, ст. 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», пунктом 2 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», пунктами 42, 43 Постанови № 5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суд

в и р і ш и в:

Позов Повного товариства «Ломбард товариства з обмеженою відповідальністю «Злато 2009» та товариства з обмеженою відповідальністю «Руно 2009» - задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за договором про надання ломбардом фінансового кредиту №14 від 19.06.2012 в розмірі 72451,80 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 45,00 кв. м, житловою площею 28,30 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РС у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 02.04.2013), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки іпотекодержателем - Повним товариством «Ломбард товариства з обмеженою відповідальністю «Злато 2009» та товариства з обмеженою відповідальністю «Руно 2009», яке розташоване за адресою: 83004, м. Донецьк, вул. Артема, б. 138 А (МФО 334969, ЄДРПОУ 36694560) з правом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем за ціною продажу предмета іпотеки не менше ніж 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн., з можливістю корегування початкової ціни продажу з урахуванням ринкових цін на момент продажу предмета іпотеки та з наданням Повному товариству «Ломбард товариства з обмеженою відповідальністю «Злато 2009» та товариства з обмеженою відповідальністю «Руно 2009» всіх повноважень продавця, в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів та технічної документації на нерухоме майно у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, довідок, оцінок, витягів з реєстру прав на нерухоме майно, бути представником в Державній реєстраційній службі України (перед нотаріусами, які виконують функції державного реєстратора), з правом подачі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, бути представником в БТІ, ЖЕУ, представляти інтереси в органах нотаріату (в державних нотаріальних конторах та приватними нотаріусами), тощо, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з правом отримання грошових коштів від продажу зазначеного об'єкта нерухомого майна.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РС у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 02.04.2013), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку в Центрально-Міському районному секторі у м. Макіївка ГУ ДМС України у Донецькій області.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РС у м. Макіївці ГУ ДМС України в Донецькій області 02.04.2013), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПТ «Ломбард ТОВ «Злато-2009» та ТОВ «Руно-2009», яке розташоване за адресою: 83004, м. Донецьк, вул. Артема, б. 138 а, (р/р 2650311179980, ПАТ «Укрбізнесбанк», МФО 334969, ЄДРПОУ 36694560) судовий збір в розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) грн. 52 коп.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя: Р.О. Кузнецов