Постанова

від 17.04.2014 по справі 821/890/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/890/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Дунаєва М.І.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392200 від 03.02.2014 р,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (далі - позивач, ТОВ "Фірма "Мілано") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 р. № 0000392200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 29268 грн., з яких за основним платежем на 19512 грн., за штрафними санкціями на 9756 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків ДПІ у м.Херсоні щодо безтоварності операцій з ТОВ "ЮБК Інвестстрой" у березні, квітні 2013 року, так як відповідачу під час перевірки були надані всі первинні документи, які підтверджують реальність поставок товару від вказаного контрагента. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ТОВ "Фірма "Мілано" не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших осіб. Таким чином, позивачем виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту по операціях з вказаним контрагентом. Зазначає, що податкові накладні від 07.03.2013 р. № 20, від 08.04.2013 р. № 26, від 29.04.2013 р. № 109 дійсно містять арифметичні відхилення, які стали результатом округлення цифр вартості товару за одиницю. Однак даний факт не є свідченням порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, а є лише наслідком звичайної арифметичної дії.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі із вказаних підстав.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки під час проведення перевірки не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Фірма "Мілано" та його контрагентом - ТОВ "ЮБК Інвестстрой". Позивачем не надано товарно-транспортних накладних та документів, що посвідчують походження товарів, зокрема, ветеринарних та якісних свідоцтв. Крім того, податкові накладні від 07.03.2013 р. № 20, від 08.04.2013 р. № 26, від 29.04.2013 р. № 109 містять арифметичні відхилення, у податковій накладній від 07.03.2013 р. № 20 відсутня печатка ТОВ "ЮБК Інвестстрой", у податковій накладній від 08.04.2013 р. № 26 відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну, що свідчить про порушення п.п.6.3, 12.7, 12.8 Порядку заповнення податкової накладної. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 20.01.2014 р. по 21.01.2014 р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Фірма "Мілано" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ЮБК Інвестстрой" за березень-квітень 2013 року, за результатами якої складено акт від 23.01.2014 р. № 16/21-03-22-01/35469299.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ за березень-квітень 2013 року у сумі 19511,67 грн., у тому числі: за березень 2013 року на суму ПДВ 5875 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 13636,67 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 р. № 0000392200, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 29268 грн., з яких за основним платежем на 19512 грн., за штрафними санкціями на 9756 грн.

Підставами для нарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували:

- інформація, отримана ДПІ у м.Херсоні за наслідками проведеної перевірки контрагента позивача - ТОВ "ЮБК Інвестстрой" (акт позапланової перевірки від 08.08.2013 р. № 720/22-5-04/34497592), господарські операції з яким, на думку відповідача, не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- невідповідність податкових накладних вимогам законодавства (допущено арифметичні помилки у податкових накладних від 07.03.2013 р. № 20, від 08.04.2013 р. № 26, від 29.04.2013 р. № 109; у податковій накладній від 07.03.2013 р. № 20 відсутня печатка ТОВ "ЮБК Інвестстрой", а у податковій накладній від 08.04.2013 р. № 26 - прізвище особи, яка склала податкову накладну);

- відсутність товарно-транспортних накладних та документів, які підтверджують походження товарів.

Правила формування податкового кредиту врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредит необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 02.10.2012 р. між ТОВ "Фірма "Мілано" та ТОВ "ЮБК Інвестстрой" укладено договір купівлі-продажу № 0210, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити м'ясопродукти із птиці бройлера, на умовах даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах ЕХW (у відповідності з правилами Інкотермс-2010). За погодженням між сторонами доставка Покупцю може здійснюватися транспортом Продавця чи транспортом третіх осіб (п.4.2).

На виконання умов договору ТОВ "ЮБК Інвестстрой" протягом березня-квітня 2013 року продало позивачу м'ясопродукти на загальну суму 117070,01 грн., з яких ПДВ - 19511,67 грн., згідно видаткових накладних від 07.03.2013 р. № РН-0000146, від 08.04.2013 р. № РН-0000221, від 29.04.2013 р. № РН-0000282, податкових накладних від 07.03.2013 р. № 20, від 08.04.2013 р. № 26, від 29.04.2013 р. № 109. Отримання товару від ТОВ "ЮБК Інвестстрой" підтверджується відомостями по рахунках № 281 та № 631, ветеринарним свідоцтвом ВК 1-33 № 130981 від 29.04.2013 р. Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 04.03.2013 р. № 167, від 12.03.2013 р. № 199, від 13.03.2013 р. № 213, від 14.03.2013 р. № 223, від 19.03.2013 р. № 229, від 21.03.2013 р. № 240, від 26.03.2013 р. № 250, від 27.03.2013 р. № 255, від 29.03.2013 р. № 261, від 09.04.2013 р. № 311, від 10.04.2013 р. № 319, від 11.04.2013 р. № 328, від 17.04.2013 р. № 338, від 23.04.2013 р. № 367, від 24.04.2013 р. № 374.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що перевезення товару здійснювалося безпосередньо ТОВ "ЮБК Інвестстрой" відповідно до умов договору купівлі-продажу від 02.10.2012 р.

Вимога ДПІ у м.Херсоні підтвердити отримання позивачем товарів, які поставлялися ТОВ "ЮБК Інвестстрой", товарно-транспортними накладними, є протиправною, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

В акті перевірки ДПІ у м.Херсоні вказує на наявність первинних документів за перевірений період, однак зазначає про дефектність податкових накладних. Суд критично відноситься до твердження ДПІ у м.Херсоні про невідповідність податкових накладних вимогам законодавства з огляду на наступне.

Так, ДПІ у м.Херсоні зазначає про те, що податкові накладні від 07.03.2013 р. № 20, від 08.04.2013 р. № 26, від 29.04.2013 р. № 109 містять арифметичні відхилення, у податковій накладній від 07.03.2013 р. № 20 відсутня печатка ТОВ "ЮБК Інвестстрой", у податковій накладній від 08.04.2013 р. № 26 відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну, що свідчить про порушення п.п.6.3, 12.7, 12.8 Порядку заповнення податкової накладної.

Між тим суд зазначає, що окремі недоліки податкових накладних (арифметичні відхилення) самі по собі не можуть бути безумовною підставою для позбавлення податкових накладних сили первинного документа, а відтак позбавлення покупця права на формування податкового кредиту. Тим більше, що законодавством не передбачено визнання недійсними податкових накладних з таких підстав.

Дана позиція також викладена у рішенні Вищого адміністративного суду у справі № К/9991/8144/12 від 28.10.2013 р.

Твердження відповідача про відсутність печатки ТОВ "ЮБК Інвестстрой" на податковій накладній від 07.03.2013 р. № 20 не відповідає дійсності, оскільки дана податкова накладна має печатку ТОВ "ЮБК Інвестстрой".

Стосовно відсутності прізвища особи, яка склала податкову накладну від 08.04.2013 р. № 26 суд зазначає, що положеннями п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Тобто, серед обов'язкових реквізитів податкової накладної зазначення прізвища особи, яка складає податкову накладну, не зазначено. Тому доводи ДПІ у м.Херсоні про порушення порядку заповнення податкової накладної від 08.04.2013 р. № 26 є протиправними.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ "ЮБК Інвестстрой", повністю відповідають вимогам податкового законодавства.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "Фірма "Мілано" та ТОВ "ЮБК Інвестстрой" з приводу поставок товару повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Факт того, що ТОВ "ЮБК Інвестстрой" на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові і податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів у ТОВ "ЮБК Інвестстрой" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.

Окрім цього, представник ДПІ у м.Херсоні у судовому засіданні підтвердив, що жодного судового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2012 р. № 0210, на підставі якого здійснювалася поставка товарів позивачу, не існує.

Також відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Крім посилань на інформацію з акту ДПІ у Подільському районі м.Києва ГУ Міндоходів від 08.08.2013 р. № 720/22-5-04/34497592 стосовно результатів перевірки ТОВ "ЮБК Інвестстрой", відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів.

Окремо суд зазначає, що ТОВ "Фірма "Мілано" отримало від ТОВ "ЮБК Інвестстрой" м'ясопродукти, а вказаним актом підтверджено здійснення ТОВ "ЮБК Інвестстрой" даного виду діяльності.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "ЮБК Інвестстрой" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ТОВ "Фірма Мілано" не може нести відповідальність за можливі порушення іншими особами по ланцюгу постачання. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "ЮБК Інвестстрой" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів у цього постачальника, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність висновків відповідача щодо завищення ТОВ "Фірма "Мілано" податкового кредиту на загальну суму 19511,67 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "ЮБК Інвестстрой".

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 03.02.2014 р. № 0000392200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Мілано" (код ЄДРПОУ 35469299) судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3