Ухвала

від 15.04.2014 по справі 826/591/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/591/14 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрплазма» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2013 року №0008752204,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2013 року №0008752204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року ТОВ «Укрплазма»; за наслідками перевірки складено акт від 14.10.2013 року №20/26-54-22-04.

Актом перевірки встановлено, що на порушення п. 201.10, п. 201.6 ст. 201, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 17812,57 грн.

30 жовтня 2013 року ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення №0008752204, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 183.3 ст. 183, ст. 187, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22266,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Укрплазма» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір доручення про продаж товару від 01.04.2013 року №010413, на виконання вимог якого на користь підприємства було виписано дві податкові накладні: від 15.07.2013 року № 1 на суму 53437,71 грн., в т.ч. ПДВ - 8906,29 грн. та від 31.07.2013 року №2 на суму 53437,72 грн., в т.ч. ПДВ - 8906,28 грн.

На підтвердження виконання договору сторонами складено та підписано звіти про виконання доручення від 15.07.2013 року №1 від та від 31.07.2013 року №2.

Загальна сума ПДВ по вищезазначеним накладним у розмірі 17812,57 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період на підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_2.

Згідно матеріалів справи, на думку органу державної податкової служби позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по зазначеним податковим накладним, оскільки вони не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, а позивачем не додано до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Абзацам 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з податкових накладних від 15.07.2013 року № 1 та від 31.07.2013 року №2 сума податку на додану вартість в кожній складає менше ніж 10000 грн., відповідно, у продавця - ФО-П ОСОБА_2, не було обов'язку їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення - рішення від 30.10.2013 року №0008752204.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.04.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.