Ухвала

від 15.04.2014 по справі 826/20941/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20941/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного кружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вентус» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.12.2013 року №0000872206,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.12.2013 року №0000872206.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.12.2013 року №0000872206 в частині нарахованої пені у розмірі 604,29 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вентус» з питань дотримання вимог валютного законодавства за розрахунками по імпортним контрактам від 14.01.2013 року №008/01/13 з фірмою нерезидентом Yiwu Jianyu Imp. Co. Ltd (Китай) за період з 25.02.2013 року по 21.06.2013 року, від 14.01.2013 року №010/02/13 з Happysport (HK) Co. Ltd (Китай) за період з 14.03.2013 року по 26.07.2013 року, від 21.01.2013 року № 007/01/13 з фірмою нерезидентом Shenzhen likeda sports gift factory (Китай) за період з 14.03.2013 року по 26.07.2013 року, від 22.02.2013 року № 011/02/13 з фірмою нерезидентом Huyauan Trading Company LTD (Китай) за період з 14.03.2013 року по 26.07.2013 року; за наслідками перевірки складено акт від 20 грудня 2013 року №2931/26-58-22-06-15/38241272.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

25 грудня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу нараховано грошове зобов'язання у розмірі 17064,23 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, ані дата оформлення ВМД.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та фірмою нерезидентом Yiwu Jianyu Imp. Co. Ltd (Китай) укладено контракт від 14.01.2013 року №008/01/13 на поставку виробів з полімерів вінілхлориду.

Згідно акту перевірки, 25.02.2013 року позивач на виконання такого контракту перерахував фірмі нерезиденту Yiwu Jianyu Imp. Co. Ltd (Китай) кошти у сумі 6000 доларів США, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару припадав на 26.05.2013 року.

Також, між позивачем та фірмою нерезидентом Happysport (HK) CO. LTD (Китай) укладено контракт від 14.01.2013 року №010/02/13 на імпорт речей з незатверділої вулканізованої гуми.

Згідно акту перевірки, 07.03.2013 року позивач на виконання такого контракту перерахував фірмі нерезиденту Happysport (HK) CO. LTD (Китай) кошти у сумі 5600 доларів США, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару припадав на 05.06.2013 року.

21.01.2013 року між позивачем та фірмою нерезидентом Shenzhen likeda sports gift factory (Китай) укладено контракт №007/01/13 на імпорт готових додаткових речей до одягу.

Згідно акту перевірки, 14.03.2013 року позивач на виконання такого контракту перерахував фірмі нерезиденту Shenzhen likeda sports gift factory (Китай) кошти у сумі 3885 доларів США, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару припадав на 12.06.2013 року.

22.02.2013 року між позивачем та фірмою нерезидентом Huyauan Trading Company LTD (Китай) укладено контракт №011/02/13 на імпорт обладнання для заняття спортом.

Згідно акту перевірки, 14.03.2013 року позивач на виконання такого контракту перерахував фірмі нерезиденту Huyauan Trading Company LTD (Китай) кошти у сумі 9706,64 доларів США, у зв'язку з чим граничний термін отримання товару припадав на 12.06.2013 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 3 постанови Правління національного банку України від 16.11.2012 року №475 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2012 року за №1921/22233) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що граничним терміном надходження імпортної продукції за імпортним контрактом від 14.01.2013 року № 008/01/13 з фірмою нерезидентом Yiwu Jianyu Imp. Co. Ltd (Китай) є 26.05.2013 року, за імпортним контрактом від 14.01.2013 року №010/02/13 з фірмою нерезидентом Happysport (HK) CO. LTD (Китай) - 05.06.2013 року, за імпортним контрактом від 21.01.2013 року №007/01/13 з фірмою нерезидентом Shenzhen likeda sports gift factory (Китай) - 12.06.2013 року, за імпортним контрактом від 22.02.2013 року №011/02/13 з фірмою нерезидентом Huyauan Trading Company LTD (Китай) - 12.06.2013 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Момент здійснення експорту (імпорту) у розмінні абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 4 статті 4 МК України ввезення товарів на митну територію України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно з частини першої та другої статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому пропуск через митний кордон у відповідності із п. 49 ч. 1 ст. 4 Кодексу є дозвіл митного органу відповідній особі на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

З аналізу положень зазначених статей вбачається, що час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Статтею 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Оформлена ВМД не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що датою поставки товару за імпортною операцією є саме дата фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, ані дата оформлення ВМД, як це вважає відповідач.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення 25.12.2013 року №0000872206 в частині нарахованої пені у розмірі 604,29 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного кружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.04.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.