Рішення

від 22.04.2014 по справі 904/2027/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.14р. Справа № 904/2027/14 За позовом: комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

До відповідача: обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357", м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 69 246,59 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Синьогіна Я.В., довіреність від 09.01.2014 року №32, юрисконсульт

Від відповідача : Жмурко Т.В., голова кооперативу, протокол зборів ЖБК №357 від 26.06.2001 року №1

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 96 206,56 грн., пеню у сумі 5 345,37 грн., 3% річних у сумі 2 120,42 грн. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №55/02-09 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009 року в частині своєчасної та повної оплати послуг за теплову енергію у період з жовтня 2012 року по січень 2014 року у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 96 206,56 грн. У зв'язку з несвоєчасним здійсненням розрахунків за договором позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути 3% річних у сумі 2 120,42 грн. за період з 13.11.2012 року по 17.02.2014 року (по кожному рахунку окремо). За прострочення оплати теплової енергії за період з лютого 2013 року по січень 2014 року на підставі пункту 7.2.4 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5 345,37 грн. за період 18.03.2013 року по 17.02.2014 року.

22.04.2014 року комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради подало до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначило, що при поданні позову позивачем не врахована часткова оплата відповідачем заборгованості у сумі 23 076,12 грн. (до порушення провадження у справі), крім того відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості після порушення провадження у справі у сумі 11 349,64 грн., таким чином заборгованість складає 61 780,80 грн. (96 206,56 грн. - 23 076,12 грн. - 11 349,64 грн.). З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради просить стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 61 780,80 грн., пеню у сумі 5 345,37 грн., 3% річних у сумі 2 120,42 грн. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив №357" проти позовних вимог не заперечує та посилаючись на те, що в будинку проживають в основному пенсіонери та малозабезпечені сім'ї просить надати розстрочку виконання рішення суду до 31.12.2014 року та зменшити розмір штрафних санкцій до 10%.

У судовому засіданні 22.04.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2009 року між комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (Теплопостачальна організація) та обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив №357" (Споживач) був укладений договір №55/02-09 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до пункту 1.1 якого Теплопостачальна організація зобов'язується поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію відповідно до затверджених тарифів в строки та на умовах, що обумовлені цим договором.

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, які не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, правилами користування тепловою енергією, Законом України "Про теплопостачання", Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та теплових мереж, тимчасовими Правилами обліку теплової енергії (надалі -Правила), Положенням про Держенергонагляд, нормативними актами з питань використання та взаєморозрахунків за енергоносії, діючим законодавством України (пункт 2.1 договору).

Строк дії цього договору з 01.11.2009 року по 31.10.2010 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви від однієї із сторін про припинення його дії (пункт 10.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2.1 договору Теплопостачальна організація зобов'язується здійснювати поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби Споживача: опалення та тепло вентиляцію - в період опалювального сезону та гарячого водопостачання - протягом року (за виключенням періоду зупинки на щорічний профілактичний ремонт), в межах балансової належності теплових мереж споживача і транспортуючої організації; в кількості (об'ємах) згідно Додатку №1 до цього договору, за умови дотримання і виконання Споживачем умов цього договору та отримання акта про готовність до опалювального сезону без зауважень Теплопостачальної організації, на об'єкти Споживача, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 196.

Теплопостачальна організація та Споживач щомісячно складають акти про відпуск теплової енергії по формі Додатку № 5 (пункт 5.5 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору за розрахунковий період приймається місяць: з 30 числа попереднього місяця до 30 числа розрахункового місяця. Після закінчення розрахункового періоду Теплопостачальна організація складає та направляє Споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії та виставляє на його підставі рахунок. Споживач зобов'язаний протягом 5 днів розглянути його, підписати та повернути Теплопостачальній організації один екземпляр акта (пункт 6.4 договору).

Відповідно до пункту 6.8 договору Споживачу необхідно до 28-числа розрахункового місяця передати до Теплопостачальної організації відомості про фактичну кількість свої мешканців, а також, за відсутності приладу обліку на гаряче водопостачання на вході до будівлі, відомості про витрати води на потреби гарячого водопостачання за приладами обліку, встановленими у квартирах. У випадку не надання - розрахунок споживання гарячої води здійснюється за договірними навантаженнями. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем у строк, передбачений пунктом 6.6 договору.

Розрахунки за теплову енергію Споживач здійснює з Теплопостачальною організацією протягом 5 днів з моменту отримання рахунку (пункт 6.6 договору).

Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради складені акти про постачання теплової енергії згідно договору №55/02-09 від 01.11.2009 року: №ТС02187 за жовтень 2012 року на суму 5 299,90 грн. (а.с. 25), №ТС02512 за листопад 2012 року на суму 30 521,82 грн. (а.с. 25), №ТС03065 за грудень 2012 року на суму 38 823,25 грн. (а.с. 26), №ТС00054 за січень 2013 року на суму 30 139,69 грн. (а.с. 26), №ТС00541 за лютий 2013 року на суму 26 119,43 грн. (а.с. 27), №ТС01043 за березень 2013 року на суму 23 756,69 грн. (а.с. 27), №ТС01567 за квітень 2013 року на суму 7 549,64 грн. (а.с. 28), №ТС02265 за травень 2013 року на суму 13 685,58 грн. (а.с. 28), №ТС02265 за жовтень 2013 року на суму 13 685,58 грн. (а.с. 28), №ТС02770 за листопад 2013 року на суму 11 773,03 грн. (а.с. 29), №ТС03147 за грудень 2013 року на суму 25 687,22 грн. (а.с. 29), №ТС00100 за січень 2014 року на суму 23 754,40 грн. (а.с. 30).

На оплату теплової енергії комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради виставлені обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357" рахунки: № ТС02187 від 31.10.2012 року на суму 5 299,90 грн. (отриманий споживачем 07.11.2012 року), № ТС02512 від 30.11.2012 року на суму 30 521,82 грн. (отриманий споживачем 26.12.2012 року), № ТС03065 від 29.12.2012 року на суму 38 823,25 грн. (отриманий споживачем 15.01.2013 року), № ТС00054 від 31.01.2013 року на суму 30 139,69 грн. (отриманий споживачем 05.02.2013 року), № ТС00541 від 28.02.2013 року на суму 26 119,43 грн. (отриманий споживачем 12.03.2013 року), № ТС01043 від 29.03.2013 року на суму 23 756,69 грн. (отриманий споживачем 08.04.2013 року), № ТС01567 від 30.04.2013 року на суму 7 549,64 грн. (отриманий споживачем 30.04.2013 року), № ТС02265 від 31.10.2013 року на суму 13 685,58 грн. (отриманий споживачем 19.11.2013 року), № ТС02770 від 29.11.2013 року на суму 11 773,03 грн. (отриманий споживачем 10.12.2013 року), № ТС03147 від 31.12.2013 року на суму 25 687,22 грн. (отриманий споживачем 09.01.2014 року), №ТС00100 від 31.01.2014 року на суму 23 754,40 грн., копії вказаних рахунків знаходяться в матеріалах справи - (а.с. 17-22).

Причиною виникнення спору є несвоєчасна оплата обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив №357" теплової енергії за період з жовтня 2012 року по січень 2014 року за договором №55/02-09 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009 року.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за теплову енергію за період з жовтня 2012 року по січень 2014 року у розмірі 61 780,80 грн.

З огляду на положення пункту 6.6 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період (з жовтня 2012 року по січень 2014 року) є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості за теплову енергію в сумі 61 780,80 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 61 780,80 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.2.4 договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пеня у розмірі 0,5% від суми прострочення за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня.

За прострочення оплати теплової енергії за період з лютого 2013 року по січень 2014 року позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 18.03.2013 року по 17.02.2014 року у сумі 5 345,37 грн.

Порядок застосування штрафних санкцій передбачений статтею 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п.7.2.4 договору, враховуючи, що рахунок за жовтень 2013 року був вручений відповідачу 19.11.2013 року, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 5 120,98 грн.

Відповідач просить зменшити розмір пені до 10%. Відповідач зазначає, що не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання. Кошти кооперативу складаються з коштів мешканців (окремих громадян), серед яких є ветерани війни, пенсіонери, малозабезпечені громадяни, тому стягнення з відповідача додаткових витрат на плечі осіб членів кооперативу.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності кооперативу є надання житлово-комунальних послуг), а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період ступінь виконання складає 73,94%), господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 50 % від належної до стягнення, що буде становити 2 560,49 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував та просить стягнути 3% річних за період з 13.11.2012 року по 17.02.2014 року в розмірі 2 120,42 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, з урахуванням допущеної помилки при підрахунку 3% річних за жовтень 2013 року, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 13.11.2012 року по 17.02.2014 року в розмірі 2 112,54 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних до 10% як необґрунтоване, оскільки стягнення 3% річних передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України як плата за прострочення грошового зобов'язання, чинним законодавством не передбачене право господарського суду зменшувати розмір 3% річних.

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню сума 66 453,83 грн. (61 780,80 грн. - основний борг + 2 560,49 грн. - пеня + 2 112,54 грн. - 3% річних).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач просить надати розстрочку виконання рішення до 31.12.2014 року.

Відповідно пункту 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Заявляючи про надання розстрочки виконання рішення суду обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив №357" посилається на те, що є неприбутковою організацією, а єдиним джерелом надходжень коштів є внески мешканців, серед яких є ветерани війни, пенсіонери, малозабезпечені громадяни.

Розглянувши подане клопотання господарський суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню та надає розстрочку виконання рішення суду у сумі 66 453,83 грн. на 8 місяців починаючи з травня 2014 року зі сплатою суми 8 306,72 грн. до 25 числа кожного місяця розстрочки, а до 25.12.2014 року суми 8 306,79 грн.

Відповідно до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України може бути покладений на відповідача .

Враховуючи, що підставою зменшення позовних вимог на суму 11 349,64 грн. стало часткове погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача має обраховуватися з урахуванням цієї суми.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 821,73 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням суми зменшення пені (2 560,49 грн.) та суми оплаченої відповідачем після звернення з позовом до суду (11 349,64 грн.), тобто суми 80 363,96 грн. (66 453,83 грн. + 2 560,49 грн. + 11 349,64 грн.), а також враховуючи, що після зменшення суми позовних вимог розмір судового збору становить 1 827,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абзацом другим пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, враховуючи приписи п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі грн. 246,44 грн. (2 073,44 грн. - 1 827,00 грн. (мінімальний розмір судового збору), сплачений у складі судового збору відповідно до платіжного доручення № 15727 (#64099219) від 28.03.2014 року на суму 2 073,44 грн.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 196, ідентифікаційний код 23077590) на користь комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6б, ідентифікаційний код 36639101) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 61 780,80 грн., 3 % річних у сумі 2 112,54 грн., пеню у сумі 2 560,49 грн., судовий збір у сумі 1 821,73 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Надати обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №357" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 196, ідентифікаційний код 23077590) розстрочку виконання рішення суду у сумі 66 453,83 грн. на 8 місяців починаючи з травня 2014 року зі сплатою суми 8 306,72 грн. до 25 числа кожного місяця розстрочки, а до 25.12.2014 року суми 8 306,79 грн.

Повернути комунальному підприємству "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6б, ідентифікаційний код 36639101) із державного бюджету України судовий збір у сумі 246,44 грн. (двісті сорок шість гривень 44 коп.), перерахований на підставі платіжного доручення № 15727 (#640992196) від 28.03.2014 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 23.04.2014 р.