Рішення

від 22.04.2014 по справі 904/1704/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.14р. Справа № 904/1704/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД", м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "БЕРІЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6100,88грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Кузьменко Н.О. дов. №8 від 08.01.14р.

від відповідача - 1 - не з`явився

від відповідача - 2 - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП" (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД" (далі - відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "БЕРІЛ" (далі - відповідач-2) про стягнення 6100,88грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі - продажу №ТГ-807 від 25.04.12р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 18.03.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 08.04.14р.

03.04.14р. відповідачем - 1 подано заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача.

08.04.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладений до 22.04.14р.

22.04.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача.

В судовому засіданні представником позивача подано уточнення позовних вимог та вказано на необхідність стягнення судового збору з на відповідача-1 - 1464,54грн., і на відповідача - 2 - 362,46грн.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою станом на 03.04.14р. адресою відповідача є: м. Київ, вул. Гната Юри, буд.9, кімната 414. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, де зазначено про отримання повістки.

Відповідачі в судові засідання не з'явились, відповідачем - 1 вимоги суду не виконані.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

25.04.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП" "ІНТЕРПАП" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу №ТГ-807.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію, що перерахована в рахунок-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору.

Ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заяви покупця, вказані у рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації. Ціна на товар залежить від курсу національної валюти гривні до Євро за даними Міжбанківської валютної біржі. (пункт 2.1 договору.)

Пунктом 3.1 договору, встановлено, що продавець поставляє товар згідно правил ІНКОТЕРМС 2000. Строк та умови поставки кожної партії товару вказуються у рахунку - фактурі або специфікації.

29.11.12р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору купівлі - продажу №ТГ-807 від 25.04.12р.

20.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю торговою групою "ІНТЕРПАП" та товариством з обмеженою відповідальністю торговим домом "БЕРІЛ" було укладено договір поруки.

Згідно з п.1.1 договору, відповідно з даним договором поруки поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД" по договору купівлі-продажу №ТГ-807 від 25.04.12р., укладеним між кредитором та боржником.

Пункт 2.1 договору поруки, підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, є основний договір.

Предметом вищезазначеного основного договору є: купівля-продаж паперової продукції. (пункт 2.2 договору.)

Відповідно до п.3.1 договору поруки, відповідальність поручителя перед кредитором включає:

- зобов'язання оплати суми боргу за основним договором (основне зобов'язання);

- зобов'язання відшкодувати кредитором шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди);

- зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки);

- зобов'язання сплати кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми у разі прострочення боржником виконання основного зобов'язання (зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання).

Відповідальність поручителя перед кредитором у випадку передбачених п.3.1 обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 1000,00грн. (пункт 3.2 договору поруки).

Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір купівлі - продажу №ТГ-807 від 25.04.12р.

На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю торговою групою "ІНТЕРПАП" здійснено поставку товару на загальну суму 5040,57грн., що підтверджується видатковою накладною №7448 від 11.12.13р. на суму 5040,57грн. та довіреність №139 від 10.12.13р.

Крім того, на позивачем виставлено на адресу відповідача - 1 рахунком - фактуру №7448 від 10.12.13р. на суму 5040,57грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк та умови поставки кожної партії товару вказуються у рахунку-фактурі або специфікації. ( пункт 3.1 договору).

Пунктом 4.2 договору, встановлено, що рахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом 20 календарних днів з дня передачі товару.

Так, згідно з рахунком - фактурою №7448 від 10.12.13р. підписаним сторонами встановлено строк оплати: „протягом 20 днів з дня отримання товару".

Однак, відповідачем не виконано належним чином умови щодо оплати поставленої товару за договором купівлі - продажу №ТГ-807 від 25.04.12р. Заборгованість відповідача на час звернення до суду складає 5040,57грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п.9.2 додаткової угоди до договору №ТГ-807 від 25.04.12р., у разі порушення термінів оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої за період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання. За просторочення оплати понад 25 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за несвоєчасну сплату товару за період з 01.01.14 по 17.03.14р. складає 136,44грн. та розмір штрафу складає 504,06грн.

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.5 додаткової угоди до договору купівлі-продажу №ТГ-807 від 25.04.12р., у разі прострочення оплати товару, покупець зобов'язується сплатити його повну вартість, а також, відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 40% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем надано розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 40%, що складають 419,82грн.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю торговою групою "ІНТЕРПАП" та товариством з обмеженою відповідальністю торговим домом "БЕРІЛ" було укладено договір поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідач-1 як боржник, та відповідач-2 як поручитель, неналежним чином виконали свої зобов'язання перед позивачем за вищевказаними договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та з відповідача-2 сума основного боргу у розмірі 1000,00грн. та з відповідача-1 сума боргу у розмірі 4040,57грн., пені у розмірі 136,44грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 419,82грн., штраф у розмірі 504,06грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з даною нормою солідарний обов'язок може виникати лише в двох випадках: перше - коли солідарний обов'язок прямо передбачений законом; друге - коли передбачений договором.

Солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом та між сторонами відсутній договір щодо солідарної сплати судових витрат.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, протягом розгляду справи ні відповідач-1, ні відповідач -2 не виконали своїх обов'язків щодо погашення боргу, у зв'язку з чим суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та з врахуванням заяви позивача від 22.04.14р. про уточнення позовних вимог, суд вважає, що оскільки вина, як відповідача-1 так і відповідача - 2 матеріалами справи підтверджена, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача-1 - 1464,54грн., і на відповідача - 2 - 362,46грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД" (03148, вул. Гната Юри, буд.9, кімната 414, код ЄДРПОУ 33305414) та товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "БЕРІЛ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, буд.10-Б, код ЄДРПОУ 32931083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слободська, буд.8, літера. А, офіс 291, код ЄДРПОУ 35137937) заборгованість у розмірі 1000,00грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВА ПЛЮС ЛТД" (03148, вул. Гната Юри, буд.9, кімната 414, код ЄДРПОУ 33305414) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слободська, буд.8, літера. А, офіс 291, код ЄДРПОУ 35137937) заборгованість у розмірі 4040,57грн., пені у розмірі 136,44грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 419,82грн., штрафу у розмірі 504,06грн., судового збору у розмірі 1464,54грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "БЕРІЛ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, буд.10-Б, код ЄДРПОУ 32931083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "ІНТЕРПАП" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слободська, буд.8, літера. А, офіс 291, код ЄДРПОУ 35137937) судовий збір у розмірі 362,46грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 23.04.2014.

Суддя С.О. Турчин