Рішення

від 18.04.2014 по справі 913/538/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 квітня 2014 року Справа № 913/538/14

Провадження №2/913/538/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка-діалог", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 400 437 грн. 92 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

у засіданні брали участь:

від позивача: Маркевич М.Л., довіреність від 08.01.2014 № 01/08-01,

від відповідача: Лукін І.А. , довіреність від 21.01.2014,

відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 14.04.2014 до 18.04.2014 ,

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 400 437 грн. 92 коп. за видатковою накладною від 06.12.2013 № 1729.

Представник позивача 16.04.2014 подав заяву відповідно до якої вважає підставою позову про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 400 437 грн. 92 коп. договір купівлі-продажу від 31.01.2011 № ЛО 198, відповідно до умов якого була здійснена поставка металопрокату 06.12.2013 по видатковій накладній № 1729.

Дана заява судом приймається до уваги з врахуванням абз. 7 п.3.1.2.постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 .

Відповідач надав відзиви на позовну заяву від 25.03.2014 та від 14.04.2014, згідно яких проти задоволення позову заперечує у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем станом на грудень 2013 року існували погоджені договірні відносини і що сторони погодили всі суттєві умови та те, що на час звернення позивача до суду у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо сплати 400 437 грн. 92 коп.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд встанови наступні фактичні обставини.

Позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 432 311 грн. 26 коп. Факт поставки підтверджується довіреністю від 02.12.2013 № 341 на ім'я Масюкова А.В. та видатковою накладною № 1729 від 06.12.2013 та видано рахунок на оплату № ТЛ002271 від 07.12.2013, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до наданого рахунку було зазначений строк оплати - протягом 2-х банківських днів. Даний рахунок відповідачем був оплачений частково у сумі 31 873 грн. 34 коп., відповідно до платіжного доручення № 107 від 05.02.2014.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що правовідносини між сторонами існували в межах договору купівлі-продажу № ЛО198 від 31.01.2011 та додаткової угоди № 1 від 31.12.2011.

Згідно пункту 4.2 вказаного договору відповідач, як покупець, зобов'язаний здійснити 100 % передоплату протягом 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Листом від 31.12.2014 № 53 відповідач зобов'язався оплатити товар , отриманий за накладною № 1729 від 06.12.2013 до 15.02.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу за накладною № 1729 від 06.12.2013, яка підписана обома сторонами товар на загальну суму 432 311 грн. 26 коп.

Товар прийнятий представниками відповідача, що також підтверджено довіреністю на отримання цінностей (а.с. 9) та податковою накладною, прийнятою відповідачем від позивача (а.с.46). Товар прийнятий відповідачем без зауважень.

Проте, відповідач не здійснив оплату отриманого товару, в запереченнях проти задоволення позову посилається тільки на те, що позивачем не доведено з яких саме правовідносин виникло грошове зобов'язання щодо сплати 400 437 грн. 92 коп. і що договірних відносин в рамках договору купівлі-продажу № ЛО198 від 31.01.2011 станом на 2013 між сторонами не існувало.

Однак суд не приймає дане заперечення як належне, оскільки, первинними документами (видатковими накладними, довіреностями та специфікаціями), які додані позивачем до справи, підтверджено що протягом 2011-2013 року між сторонами існували договірні відносини на підставі договору купівлі-продажу № ЛО198 від 31.01.2011 ( а.с. 75-118).

Отримавши товар, відповідач не здійснив оплату в строки, визначені пунктом 4.2 договору купівлі-продажу № ЛО198 від 31.01.2011, ані в строки, зазначені в рахунку на оплату № ТЛ002271 від 07.12.2013, який він частково оплатив, що свідчить про його ухилення від виконання зобов'язань.

Та обставина, що позивач в позові не визначив підставою позову договір купівлі-продажу № ЛО198 від 31.01.2011, не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити вартість одержаного товару за умови настання строку його оплати, оскільки таке не узгоджується з загальними засадами цивільного законодавства, як-то розумність, добросовісність та справедливість.

Проаналізувавши правовідносини сторін і наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 400 437 грн. 92 коп.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення суми основного боргу 400 437 грн. 92 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання", м. Свердловськ Луганської області, вул. Інтернаціональна, 96, ідентифікаційний код 19074691, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог», м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 1-3, ідентифікаційний код 37288105, заборгованість в сумі 400 437 грн. 92 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 8008 грн. 77 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 23.04.2014.

Суддя О.О. Седляр