Рішення

від 15.04.2014 по справі 925/265/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 925/265/14

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представника за довіреністю - Тюріної Ж.А. (від позивача), не з'явились - представники від відповідача, третьої особи, розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ

МЕДІЯ"

до відповідача Хмільнянської сільської ради

третьої особи на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Канівського управління Державної казначейської служби України Черкаської області

про стягнення 21674,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 21674,42 грн., з яких основний борг - 14040,00 грн., інфляційні - 335,55 грн., 15 % за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - 6225,68 грн. та пеня - 1073,19 грн. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1827,00 грн. судового збору.

Фактично пред'явлено вимоги

про стягнення 14449,61 грн., (з них: 9360 грн. основного боргу, 223,70 грн. інфляційних за період березень 2011 року - листопад 2013 року, 4150,45 грн. 15 процентів річних за період з 22.06.2011 по 08.02.2014, 715,46 грн. пені за період з 22.06.2011 по 25.08.2011) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором від 27.09.2010 №2565 строк за виконані позивачем роботи з розробки, оформлення, редагування та публікації інформаційних матеріалів у друкованому виданні Національний інвестиційний путівник (NATIONAL INVESTMENTS GUIDE /далі - друковане видання/ ),

та про стягнення 7224,81 грн. (з них: 4680 грн. основного боргу, 111,85 грн. інфляційних за період березень 2011 року - листопад 2013 року, 2075,23 грн. 15 процентів річних за період з 22.06.2011 по 08.02.2014, 357,73 грн. пені за період з 22.06.2011 по 25.08.2011) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором від 27.09.2010 №7533 строк за виконані позивачем роботи з розробки, оформлення, редагування, та публікації інформаційних матеріалів чотирма мовами на порталі позивача в мережі Інтернет, а також відшкодування у зв'язку з цим судового збору у розмірі 1827,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на запитання суду пояснив, що примірник друкованого видання до реєструючого органу не надсилався, що договір від 27.09.2010 №2565 не містить обов'язку розповсюджувати друковане видання, що у обох договорах строк оплати до 25.02.2010 визначено помилково і таким строком слід вважати дату 25.02.2011 з огляду на неможливість настання строку оплати раніше дати укладення договорів, що докази допущення описки у даті настання строку оплати відсутні, що у разі невизнання судом датою строку оплати 25.02.2011 такою слід вважати дату надіслання рахунків-фактури та актів приймання передачі 10.03.2011.

Відповідач неодноразово був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив, відзиву на позов до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 20.03.2014 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Канівське управління Державної казначейської служби України Черкаської області. Третя особа участі представника у судове засідання не забезпечила, заявила клопотання про розгляд справи без її участі; у направленому до дня судового засідання відзиві, зазначила, що в правовому полі розрахунково-касового обслуговування Хмільнянська сільська рада взаємовідносин із третьою особою не має; що третьою особою здійснюється розрахунково-касове обслуговування виконавчого комітету Хмільнянської сільської ради.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» та Хмільнянською сільською радою було укладено договори про надання інформаційних послуг, а саме:

договір від 27.09.2010 №2565 (далі - Договір-2565 ), згідно з яким виконавець (товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", позивач) за завданням замовника (Хмільнянської сільської ради, відповідач) зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний путівник (NATIONAL INVESTMENTS GUIDE) англійською та німецькою мовами. Згідно з п.п. 2.1., 2.2. розділу 2 Договору-2565 вартість послуг складає 9360,00 грн. з ПДВ., встановлено строк оплати виконаної роботи - до 25.02.2010;

договір від 27.09.2010 №7533 (далі - Договір-7533 ), згідно з яким виконавець (товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", позивач) за завданням замовника (Хмільнянської сільської ради, відповідач) зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами. Згідно з п.п. 2.1., 2.2. розділу 2 Договору-7533 вартість послуг складає 4680,00 грн. з ПДВ., встановлено строк оплати виконаної роботи - до 25.02.2010.

Позивач зобов'язання за Договором-7533 виконав, про що свідчить повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» від 28.02.2011 №298, надіслане на адресу Хмільнянської сільської ради, протокол судового засідання від 15.04.2014, у якому зафіксовано факт відкриття судом сайту www.meriaonline.com.ua та виявлення опублікованих на ньому інформаційних матеріалів про відповідача на таких електронних сторінках:

http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Хмільна/m/1/lang/1

http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Хмільна/m/1/lang/2

http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Хмільна/m/1/lang/3

http://www.meriaonline.com.ua/zone-Cherkasy/c.%20Хмільна/m/1/lang/4 відповідно українською, російською, англійською та німецькою мовами.

17.03.2011 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру від 10.03.2011 №СФ-0000224 та акт прийому передачі від 10.03.2011 №202 на суму 4680 грн., які відповідачем отримано 25.03.2011 і залишено без розгляду, акт прийому-передачі не підписано, а рахунок-фактуру не оплачено.

Заборгованість відповідача за Договором-7533 складає 4680 грн.

Що стосується виконання зобов'язань за Договором-2565, то суд вважає, що відповідач їх не виконав і права вимоги за ним не набув.

Так, відповідно до статей 32 і 33 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" у кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані: 1) назва видання; 2) засновник (співзасновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 4-1) прізвище та ініціали особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці). Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється. Контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Право на виготовлення і розповсюдження друкованого видання позивач має відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, виданого Міністерством юстиції України 17.12.2010, серія КВ, №17163-6213Р. У свідоцтві зазначено такі відомості про видання: журнал, вітчизняний, довідкове і інформаційне видання, видається змішаними мовами /українська, російська, англійська, німецька/, обсягом до 100 ум. друк. арк. 1 раз на 3-4 місяці зі сферою розповсюдження - загальнодержавна, зарубіжна, місцеві підприємці, потенційні інвестори.

Пред'явлене ж суду друковане видання, заявлене позивачем як офіційне видання, не відповідає вимогам закону, оскільки відомостей передбачених пунктами 2,3,4,4-1,6,7,8,9,10 ч.1 ст.32 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" не містить, що підтверджується витягами із друкованого видання, протоколом судового засідання від 15.04.2014. За відсутності цих відомостей розповсюдження друкованого видання заборонено законом.

На вимоги в ухвалі суду від 20.03.2014 позивачем не надано доказів надіслання його реєструючому органу (Мінюсту України) та не надано суду доказів розповсюдження друкованого видання.

Лист-підтвердження товариства з обмеженою відповідальністю "СВС Сіті Медія Угорщина" від 11.07.2011 про направлення друкованого видання в Торгово-промислові палати Німеччини та Австрії суд відхиляє як доказ, оскільки він не пред'явлений суду в оригіналі та оскільки він не містить зазначення який саме конкретний примірник каталогу було направлено. При цьому суд підкреслює, що позивач повідомив відповідача у листі від 22.08.2010 №515 про те, що друковане видання із відомостями про відповідача відправлено на адреси 95% ТПП Німеччини, 90% ТПП Австрії, 90% ТПП Російської Федерації, 15 Європеських Інфо-центрів, 14 Бізнес-центрів та 12 Професійних Асоціацій Європи, однак жодного доказу правдивості цієї інформації суду не надано.

Факт виготовлення друкованого видання у одному примірнику суду доведено (його пред'явлено суду). Що ж до другого примірника, то суд вважає, що його було надіслано відповідачу (доказом чого є повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» від 17.11.2010 №129, а докази протилежного відсутні). Однак, будь-яких доказів виготовлення друкованого видання у більшій кількості, надіслання його Торгово-промисловим палатам та іншим вищеназваним організаціям немає.

За вказаних обставин таке друковане видання, яке передбачене Договором-2565 як його предмет (тобто яке відповідає як умовам Договру-2565 та і визначеним законом обов'язковим для друкованого видання критеріям, як правовий об'єкт відсутнє. Пред'явлене суду (і надіслане відповідачу) друковане видання суд оцінює як незавершений об'єкт. При цьому слід відмітити, що метою Договору-2565 для відповідача є не виготовлення самого лише паперового примірника чи певної їх кількості, як стверджує позивач, а саме доведення до відома певного кола осіб інформації про Хмільнянську сільську раду у формі такого друкованого видання.

У зв'язку з цим суд вважає, що Договір-2565 позивачем не виконано, тому правові підстави для стягнення бюджетних коштів з відповідача відсутні. З огляду на викладене у вимогах про стягнення 9360 грн. основного боргу відповідно до Договору-2565 необхідно відмовити.

У зв'язку з відсутністю правових підстав для стягнення основного боргу за Договором-2565, відсутнє порушення зобов'язань за ним відповідачем та відповідно відсутні правові підстави для стягнення 223,70 грн. інфляційних, 4150,45 грн. 15 процентів річних, 715,46 грн. пені.

Що стосується обставини про дату настання строку виконання зобов'язання відповідачем, то суд виходить з наступного. Так, сторонами Договір-7533 та Договір-2565 підписано 27.09.2011, а строк платежу у їх п.2.2 визначено 25.02.2010, тобто раніше строку виникнення зобов'язання.

Статтями 837, 854 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові; що для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл; якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково; що підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Отже, закон не допускає можливості установлення строку оплати за виконані роботи до моменту укладення угоди, тому умова пунктів 2.2 Договору-7533 і Договору-2565 суперечить статтям 837 і 854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Згідно із ч.1ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За таких обставин суд вважає за необхідне з власної ініціативи та використовуючи надане йому законом право, визнати п.2.2 Договору-7353 та п.2.2 Договору-2565 недійсними.

Доводи позивача про те, що у даті строку допущено описку у визначенні року суд відхиляє, оскільки будь-яка описка у договорі має виправлятись лише у спосіб, у який допущена - тобто шляхом підписання іншого договору про її виправлення, а висновком суду описка у договорі замінена бути не може. Таким же чином можна припускати, що сторони фактично мали на увазі не лише дату 25.02.2011 (як стверджує позивач), а й дати 25.11.2010, чи 25.12.2010, чи 25.02.2012, чи й будь-яку іншу схожу дату, однак припущення не є фактом і не може бути покладено в основу судового рішення.

При цьому доводи позивача (з посиланням на додані судові рішення) про те, що спірні відносини регулюються нормами закону про договір послуги, суд відхиляє, оскільки результатом виконання замовлення відповідача за обома Договорами мають бути матеріальні об'єкти, оскільки об'єкти мають використовуватись незалежно від думки про їх існування замовника і виконавця, оскільки об'єкти мають властивості предметів матеріального світу, оскільки ці властивості одного із існуючих об'єктів (інформації на сайті) фактично використовуються після виконання Договору-7533 іншими особами, а не лише замовником і не лише в процесі виконання договору-замовлення /тобто протягом терміну з дати укладення по дату завершення виконання/).

Відповідно до ч.2 ст.265 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 4.2. розділу 4 Договору-7533 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять відсотків річних від простроченої суми.

Згідно з п.4.1. Договору-2565 у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем відповідачу нараховані 111,85 грн. інфляційних за період березень 2011 року - листопад 2013 року, 2075,23 грн. 15 процентів річних за період з 22.06.2011 по 08.02.2014, 357,73 грн. пені за період з 22.06.2011 по 25.08.2011. Тобто початком періоду нарахування позивачем визначено 22.06.2011.

Однак, початок вказаного періоду їх нарахування суд вважає невірним з огляду на вищевикладені мотиви визнання п.2.2 Договору-7533 недійсним. За таких обставин період нарахування судом обраховується з дати пред'явлення вимоги про оплату, якою є рахунок-фактура від 10.03.2011 і яка фактично надіслана згідно з штемпелем пошти 17.03.2011. Отже строк платежу відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України обчислюється через 7 днів з наступної дати від дня пред'явлення вимоги (здачі її пошті), тобто з 25 (18+7) березня 2011 року.

Виходячи із заявленого позивачем строку здійснення нарахувань на суму основного боргу 4680 грн. за період з 25.03.2011 по визначені позивачем строки з відповідача підлягають стягненню: 47,27 грн. інфляційних за період квітень 2011 року - листопад 2013 року (4680 х 1,010 :100 = 47,27), 2017,53 грн. 15 процентів річних за період з 25.03.2011 по 08.02.2014 (4680 х 1049 х 15 : 365 :100 = 2017,53), 298,11 грн. пені за період з 25.03.2011 по 25.08.2011 (4680 х 150 х 2 х 7,75 : 365 :100 = 298,11).

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7042,91 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 593,67 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Визнати недійсними пункт 2.2 договору від 27.09.2010 №2565 та пункт 2.2 договору від 27.09.2010 №7533, які укладено між товариством з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» та Хмільнянською сільською радою.

2.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Хмільнянської сільської ради (Черкаська обл, Канівський район, с. Хмільна, ідентифікаційний код 35821144) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (м. Київ, вул. В.Хвойки, 18/14, оф.241, ідентифікаційний код 37025570) 4680 грн. основного боргу за виконані роботи, 47,27 грн. інфляційних, 298,11 грн. пені, 2017,53 грн. 15% річних, 593,67 грн. судових витрат - разом 7636,58 грн. (сім тисяч тисяч шістсот тридцять шість гривень п'ятдесят вісім копійок).

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Направити дане судове рішення сторонам рекомендованим листом та третій особі.

Повне рішення складено22.04.2014 після вихідного дня.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Хабазня

4