Постанова

від 02.04.2014 по справі 815/1154/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1154/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю:

представників позивача - Балашової Л.Ф., Лукова С.С.,

представник відповідача - Копиці С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.02.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" (позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (відповідач) про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202204 від 10.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000202204 від 10.02.2014 року представник позивача зазначив, що покладені податковим органом в основу акту перевірки висновки про відсутність проведення господарських відносин із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності. При цьому, представник позивача вважає, що висновки акту Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.3-12).

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, у яких, зокрема, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000202204 від 10.02.2014 року прийнято на підставі Акту № 798/15-53-22-4/26417884 від 31.01.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вібо-Транс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ЮГАС» (код за ЄДРПОУ: 31923328) їх реальності та повноти відображення в обліку за податкові періоди жовтень 2012 року, листопад 2012 року. В результаті проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Вібо-Транс» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України - щодо заниження податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви та наявність правових підстав для її задоволення.

ПП «ВІБО-ТРАНС» зареєстровано Приморською райадміністрацією Виконкому Одеської міськради 18.07.2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вібо-Транс» зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.04.2005р. за №15561230000007049. ТОВ «Вібо-Транс» є правонаступником ПП «ВІБО-ТРАНС». Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.07.2003 року за №9256.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.01.2014 року № 97 згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України Косановською Лілією Леонідівною - головним державним ревізор-інспектором інформаційно-аналітичного відділу управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вібо-Транс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ЮГАС» (код ЄДРПОУ: 31923328) їх реальності та повноти відображення в обліку за податкові періоди жовтень 2012 року, листопад 2012 року.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт № 798/15-53-22-4/26417884 від 31.01.2014 року про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вібо-Транс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ЮГАС» (код за ЄДРПОУ: 31923328) їх реальності та повноти відображення в обліку за податкові періоди жовтень 2012 року, листопад 2012 року (т.1,а.с.27-47).

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202204 від 10.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 471528 грн, в тому числі основний платіж в сумі 314352 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 157176 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Під час перевірки відповідачем взято до уваги:

- Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 18.11.2013 року № 480/26-53-22-01-21-31923328 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «ЮГАС», код за ЄДРПОУ: 31923328, з питань правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами-покупцями та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Проффком», код ЄДРПОУ 34381465 по податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року».

На підставі вказаного акту відповідачем по справі зроблений висновок про відсутність реальності господарських операцій між ТОВ «Вібо-Транс» та його контрагентом - ТОВ «ЮГАС», про що, зокрема, відповідач по справі наголошує у своїх запереченнях на адміністративний позов.

З таким висновком Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області погодитися неможна з огляду на викладене нижче.

В п.2.14. Акту перевірки вказано, що TOB «ВІБО-ТРАНС» надані документи, а саме:

Статутні документи, зміни до статуту, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, Довідки Головного управління статистики в Одеській області, Протоколи загальних зборів учасників, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100258355, накази про призначення осіб, що відповідальні за фінансово - господарську діяльність, лист підприємства до ДПІ від 08.01.2014 №5-2/01-14 (вх.до ДПІ від08.01.2014 №28/10), договір суборенди№04 відОІ.08.2012,, договір № ЮК-34-120/12 від 03.09.2012 з Додатком № 1 Первинні документи:

Сертифікати якості, видані Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області - зразки 5 арк.

- Акт виконаних робіт № 341/12 від 05 .10.2012, рахунок № С341/12 від 05.10.2012, Акт досліджень № UJ9693 від 05.10.2012, податкова накладна № 16 від 05.10.2012.;

- Акт виконаних робіт № 361/12 від 11.10.2012, рахунок № С361/12 від 11.10.2012, Акт досліджень № UJ19731 від 11.10.2012, податкова накладна № 35 від 11.10.2012;

- Акт виконаних робіт № 389/12 від 17.10.2012, рахунок № С389/12 від 17.10.2012, Акт досліджень № UJ 19761 від 17.10.2012р., податкова накладна № 53 від 17.10.2012.;

- Акт виконаних робіт N2 402/12 від 22.10.2012, рахунок № С402/12 від 22.10.2012, Акт досліджень № UJ19766 від 22.10.2012, податкова накладна № 64 від 22.10.2012р.;

- Акт виконаних робіт №421/12 від 31.10.2012, рахунок № С421/12 від 31.10.2012, Акт досліджень № UJ 19832 від 31.10.2012, податкова накладна .№ 81 від 31.10.2012;

- Акт виконаних робіт № 438/12 від 09.11.2012, рахунок № С438/12 від 09.11.2012, Акт досліджень № UJ 19878 від 09.11.2012р., податкова накладна № 17 від 09.11.2012;

- Акт виконаних робіт № 439/12 від 12.11.2012, рахунок № С439/12 від 12.11.2012, Акт досліджень № UJ19904 від 12.11.2012р., податкова накладна № 21 від 12.11.2012;

- Акт виконаних робіт № 457/12 від 18.11.2012, рахунок № С457/12 від 18.11.2012, Акт досліджень № UJ 19923 від 19.11.2012, податкова накладна № 32 від 18.11.2012;

- Акт виконаних робіт № 472/12 від 28.11.2012, рахунок № С472/12 від 28.11.2012, Акт досліджень № UJ 19972 від 28.11.2012, податкова накладна № 50 від 28.11.2012.

Журнал-ордер і відомість по рахунку 631 по контрагенту за період з 01.10.12-30.11.12; реєстр платіжних доручень (витяг з Банк-Кліент) по рахунку 26006311067201, платіжне доручення №691 від 03.12.2012 по рахунку 26008010115268.

В р.1 акту вказано, що повідомлення на перевірку від 17.01.2014р. за №000030 та копія наказу від 17.01.2017р. за № 97 вручені 22.01.2014р. Перевірка проводилась з 22.01.2014р. по 27.01.2014р року.

Податковий орган в Акті перевірки TOB «ВІБО-ТРАНС» з питань, що до підтвердження господарських відносин з TOB «ЮГАС» за № 798/15-53-22-4/26417884 від 31 січня 2014 року, посилаючись на зустрічні перевірки між TOB «ЮГАС» та його контрагентами підприємствами-постачальниками за результатами яких у TOB «ЮГАС»:

- визнали відсутніми об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів, що на думку податкового органу, дає можливість зробити висновок про нереальність вчинених господарських операцій між TOB «ВІБО-ТРАНС» та TOB «ЮГАС». Як наслідок визнання нереальності вчинених господарських операцій між TOB «ВІБО-ТРАНС» з TOB «ЮГАС» податковий орган визнає дефектність первинних документів, що не дозволяє TOB «ВІБО-ТРАНС» формувати данні податкового обліку що до визначення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначеним податковим операціям.

До цих виводів податковий орган прийшов посилаючись на висновки викладені у Інформаційному листі Вищого Адміністративного суду України від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 про «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Суд не може погодитись з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що TOB «ВІБО-ТРАНС» надало податковому органу для проведення перевірки усі первинні документи, договори, акти виконаних робіт, що стосуються господарських операцій між TOB «ВІБО-ТРАНС» з TOB «ЮГАС» за вказаний період. Надані до перевірки Податкові накладні оформлені належним чином відповідно до вимог ст. 201 Податкового Кодексу України.

Так між позивачем TOB «ВІБО-ТРАНС» та TOB «ЮГАС» укладено договір № ЮК-34-І20/І2 від 03.09.2012 року (т.1,а.с.50-53) з Додатком № 1 (т.1,а.с.54-57), згідно якого TOB «ВІБО-ТРАНС» - Замовник, TOB «ЮГАС» - Виконавець. Предметом договору є послуги по проведенню товарної експертизи, а саме - згідно додатку №1 до договору - інспекція якості сільгосппродукції, яка відвантажується на судна з портів України та включає наступні види робіт: спостереження за навантаженням, відбір проб вантажу, цифрове фотографування, радіаційний контроль, аналізи вантажу згідно переліку показників. Вартість робіт складає 8 грн. за 1 тону груза, включаючи ПДВ. Роботи вважаються виконаними з дати передачі «Акта досліджень» та підписання Замовником Акта приймання - здавання виконаних робіт. Правочин, укладений між TOB «ВІБО-ТРАНС» та підприємством-контрагентом TOB «ЮГАС» укладено, виконано та оподатковано, що відображено у податкових деклараціях підприємства з податку на додану, наданих до ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Кожна сторона правочину виконала свої обов'язки, передбачені умовами договорів належним чином, що підтверджується копіями первинних документів. Правочин укладено з метою придбання робіт з інспекції якості кукурудзи у В «ЮГАС» не мало впливу на податковий облік по податку на прибуток, а саме: вартість робіт з інспекції якості кукурудзи (без ПДВ) не віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток TOB «ВІБО-ТРАНС», так як вартість цих робіт є складовою частиною вартості комплексу транспортно-експедиторського обслуговування вантажів за договором транспортно-експедиторського обслуговування, за яким TOB «ВІБО-ТРАНС» (Експедитор) діє від імені та за дорученням Замовника (компанії нерезидента), таким чином, вартість придбання робіт з інспекції якості кукурудзи відшкодовується Замовником та не впливає на доходи (витрати), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток TOB «ВІБО-ТРАНС».

Результатами робіт з інспекції якості кукурудзи TOB «ЮГАС» були відповідні «Акти досліджень», що передавалися TOB «ВІБО-ТРАНС» до актів виконаних робіт. В подальшому «Акти досліджень» передані TOB «ВІБО-ТРАНС» до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївський Області, на підставі яких остання видала відповідні Сертифікати якості (т.1, а.с.199-257, т.2 а.с.1-25).

Такі дії передбачені та виконувалися відповідно до вимог Постанови KM України від 23.07.2009 року №848 «Про затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки» з прийнятими змінами та доповненнями, особливо п.п. 6 та 7 Порядку, при видачі Сертифікату якості на партію вантажу, який відвантажується морським транспортом, обов'язковим додатковим документом є висновок акредитованої лабораторії виданий з метою визначення наявності або відсутності генетично модифікованих організмів, дані якого прописуються у такому Сертифікаті якості (копія зразка надається). На кожному Сертифікаті якості, виданому Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївський Області, зазначено конкретний Акт досліджень на підставі якого його видано. Таким чином Сертифікатами: Сертифікати якості підтверджують факт проведення огляду (інспектування) зерна під час завантаження в порту. (т.1,а.с.199-257).

Що до можливості проведення робіт з інспекції якості кукурудзи, податковим органом не надано належної оцінки фізичним, технічним та технологічним можливостям ТОВ «ЮГАС» - так останньому належить науково-випробувальна лабораторія, розташована в м. Одеса, що є внутрішнім науково-технічним підрозділом UGAS LLC. Вона визнана Аналітичної Схемою ГАФТА і атестована "Одеським регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації" (Свідоцтво № РО - 092а/2010). Науково-випробувальна лабораторія виконує повний спектр аналітичних послуг по зернових вантажам, використовуючи методи GAFTA, ISO, ДСТУ, ГОСТ, а також стандартні методи, використовувані в CEC.

Також, відповідно до умов Договору № VT/FN-1712 від 30.08.2012року (т.1,а.с.109-118) між «SCOTFIELD NETWORKS INC.» (Республіка Панама) та TOB «ВІБО-ТРАНС», який регламентує взаємовідносини, обов'язки та відповідальність сторін при здійсненні транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) в порту TOB «МСП НІКА-ТЕРА» м. Миколаїв вантажів Замовника, за яким TOB «ВІБО-ТРАНС» (Експедитор) діє від імені, за дорученням та за рахунок Замовника (компанії нерезидента) та згідно п. 3.8.-3.9. Виконавець оформляє такі сертифікати/документи на вантаж, необхідні для його оформлення і відправлення на експорт відповідно до інструкцій Замовника:

Коносаменти та /або штурманські розписки; - вантажні маніфести ; - декларації та сертифікати безпеки вантажів; - сертифікати походження ; - фіто санітарні сертифікати; - ветеринарні сертифікати; - радіологічні сертифікати; - сертифікати якості ПСХ ; - екологічні декларації; - ГМО (лабораторні висновки про наявність чи відсутність генетично модифікованих організмів , визначення показників безпеки та радіології ) на суднову партію сформовану не пізніше ніж за 4 дні до відвантаження теплохода.

Сертифікати якості, є складовою частиною комплексу транспортно-експедиторського обслуговування вантажів за договором транспортно-експедиторського обслуговування. Таким чином результати робіт з інспекції якості кукурудзи TOB «ЮГАС» були використанню у господарській діяльності TOB «ВІБО-ТРАНС» з надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування вантажів. Відповідно до реєстраційних документів основним видом діяльності є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД -2010 №52.29) тобто надання послуг транспортно-експедиторського обслуговування.

Так відповідно до п.198.1.ст. 198 ПК України, «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; П. 198.2. ст. 198 ПК України, «датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною».

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, то і аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податками на додану вартість в розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними, не може встановлювати факту нереальності вчинених господарських операції між TOB «ВІБО-ТРАНС» та TOB «ЮГАС» та як наслідок жодним чином не свідчить про юридичну дефектність відповідних первинних документів.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постановах від 31.01.2011 року, по справі № 21-47а10, від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10 в яких визначається: Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.1.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, «Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій.

Згідно з п.2.1 Положення «Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції».

П.2.4. Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням пункту 2 статті 3, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі - активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з п. 2 ст. Закону, «Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Відповідності до статті 4 Закону, «бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дата надходження або сплати грошових коштів».

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст: та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає нижчевикладене.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з п. 201.4 тієї ж статті, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Дата виникнення зобов'язань з ПДВ визначається виходячи з правил ст. 187 Податкового кодексу України, а саме: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Вказана норма міститься у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Слід зазначити, що ця норма Податкового кодексу України є імперативною, та, фактично, визначає єдину підставу для нарахування податкового кредиту за операціями що відбуваються всередині України.

Згідно п. 4 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом Державної Податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, сплачена (нарахована) сума рису на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових ладних.

Відповідно до п. 7 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року за № 1002, реєстр є основою для відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість результатів операцій з поставки товарів (послуг).

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. Позивачем, за допомогою належним чином оформлених первинних документів доведено здійснення господарських операції з контрагентом - ТОВ «ЮГАС»». Податкові накладні, отримані в результаті цих операцій дають право на нарахування податкового кредиту з ПДВ у вказаному періоді у визначених податковою накладною розмірах.

Відтак, суд не погоджується з висновками податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування по операціям придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «ВІБО-ТРАНС» у контрагента.

Додатково суд звертає увагу на те, що податковим органом, під час проведення перевірки ТОВ «ВІБО-ТРАНС», фактично не проаналізовано господарську діяльність самого позивача, втім висновки акту взагалі зроблені по взаємовідносинам ТОВ «ЮГАС» з іншим контрагентом, та, як наслідок, винесені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на інших актах перевірок податкових органів.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000202204 від 10.02.2014 року, а відтак воно підлягає скасуванню як у частині нарахування основних зобов'язань, так і за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

На підставі вимог частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 27 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000202204 від 10.02.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Л.М.Токмілова

02 квітня 2014 року.