Рішення

від 16.04.2014 по справі 904/1353/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.14р. Справа № 904/1353/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 380,81 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Гейко В.І.- представник (дов. від 12.01.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 21.06.2013 року у сумі 20 380,81 грн., з яких: 2 532,74 грн. - заборгованість з орендної плати, 14 730,59 грн. - пеня за прострочення сплати орендної плати та 3 117,48 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по поверненню об'єкта оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди № 2 від 21.06.2013 року щодо своєчасної оплати орендних платежів за користування майном.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 20.03.2014 року на 16.04.2014 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.04.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" (орендар) було укладено договір оренди № 2 (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове платне користування частину приміщення будівлі ремонтно-інструментального корпусу, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23 в. Об'єкт оренди передається в оренду для ведення господарської діяльності.

Пунктом 1.2.1 договору передбачено, що загальна площа приміщення, що передається в оренду, становить 18,2 кв. м. у т ч. будівлі ремонтно-інструментального корпусу 18,2 кв.м.

Згідно з пунктом 1.3.1 договору передача приміщення орендарю оформлюється Актом передачі-приймання приміщення.

Відповідно до пункту 2.1.1 строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту передачі-приймання приміщення, і діє до «31» грудня 2013р.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2013 року (а.с.13) відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що місячний розмір орендної плати складається з:

а) плати за користування орендованими приміщеннями з розрахунку вартості оренди 1 кв. м. площі: - 45,00 грн. (сорок п'ять грн. 00 коп.) з ПДВ приміщення будівлі ремонтно-інструментального корпусу;

б) відшкодування витрат на енергозабезпечення - згідно з показаннями лічильників за формулою;

в) відшкодування витрат на водоспоживання - згідно з показниками лічильника, а при його відсутності згідно балансових норм водовідведення та водоспоживання;

г) відшкодування витрат на опалення (при його наявності) - згідно з орендної площі, з розрахунку 18,24 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі.

Відповідно до пункту 3.2 договору розмір орендної плати визначається щомісячно представниками сторін у наступному порядку:

- за користування площами та відшкодування їх опалення проводиться передоплата,

- відшкодування витрат на енергозабезпечення, водоспоживання проводиться за попередній місяць.

Згідно з пунктом 3.3 договору орендна плата сплачується у гривнях, у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця, на підставі виставлених орендодавцем рахунків не пізніше п'ятого числа поточного місяця.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року у сумі 2 532,74 грн.

Доказів сплати у повному обсязі заборгованості з орендної плати відповідачем не надано, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.3 договору, строк оплати є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 532,74 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.1.1 договору у разі прострочення орендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві за кожен день прострочення пеню у розмірі 10.0 % відсотків від суми заборгованості.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 06.12.2013 року по 28.02.2014 року у сумі 14 730,59 грн.

Господарський суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу частково у розмірі 49,55 грн., оскільки відповідно до діючого законодавства пеня за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Крім того, перевіривши розрахунок позивача (а.с.15), судом встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування пені було використано неправильну формулу для розрахунку розміру пені, а саме правильною формулою розрахунку є: сума боргу х подвійна облікова ставка НБУ х кількість прострочених днів : 365 : 100.

894,74 (заборгованість за грудень 2013 року) х 6,5 х 2 х 85 : 365 : 100 = 27,09;

819,00 (заборгованість за січень 2014 року) х 6,5 х 2 х 54 : 365 : 100 = 15,75;

819,00 (заборгованість за лютий 2014 року) х 6,5 х 2 х 23 : 365 : 100 = 6,71;

27,09 + 15,75 + 6,71 = 49,55.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 49,55 грн.

Стосовно нарахування позивачем пені за прострочення зобов'язання по поверненню приміщення, суд зазначає наступне.

Позивач ґрунтує свої вимоги в цій частині на п. 6.5.4 договору відповідно до якого у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню приміщення в зазначений в п. 6.5.1 цього договору строк, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення.

Пунктом 6.5.1 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору, а також у разі розірвання або припинення, орендар зобов'язаний звільнити приміщення від будь-якого майна і повернути приміщення орендодавцеві протягом 2 (двох) днів з дня настання однієї із згаданих в цьому пункті обставин. Зазначений в цьому пункті дводенний строк надається орендареві виключно для звільнення приміщення, і не може бути використаний для проведення будь-якої підприємницької діяльності в приміщенні.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 2.1.1 строк оренди починається з дати підписання сторонами Акту передачі-приймання приміщення і діє до « 31» грудня 2013р.

Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Доказів звернення до відповідача з заявою про те, що договір не буде продовжуватись позивач не надав.

Оскільки, сторонами не був підписаний акт передачі-приймання з оренди та заперечень протягом одного місяця відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України від сторін не надходило, тому господарський суд дійшов висновку, що договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, господарський суд звертає увагу позивача на те, що пунктом 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" встановлено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 117,48 грн. за прострочення виконання зобов'язання по поверненню приміщення.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 231,49 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Дніпроінвестбуд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 23-в; ідентифікаційний код 36727234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІНЗА" (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Прибережна, 40; ідентифікаційний код 32349985) - 2 532,74 грн. заборгованість з орендної плати, 49,55 пеня та 231,49 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.04.2014р.

Суддя Я.С. Золотарьова