Рішення

від 14.04.2014 по справі 910/2328/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2328/14 14.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» простягнення 294 908,60 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Петриченко А.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквалайф-Україна» (надалі - ТОВ «Аквалайф-Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» (надалі - ТОВ «Українські мерчандайзингові системи») про стягнення 294 908,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №09/12/2011 від 09.12.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 265 422,56 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 593,99 грн., інфляційні у розмірі 465,62 грн., 5% річних у розмірі 8 426,43 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 11 040,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. розгляд справи відкладено до 14.04.2014 р. у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання та неподанням ним витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 21, оф. 5, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18350105 від 17.03.2014 р.

Крім того, ухвали суду направлялися на адреси відповідача у справі: 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, б. 6, корп. 6, кв. 44, та 02232, м. Київ, вул. Радистів, 64-А, які вказані в позовні та містяться в матеріалах справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2011 р. між ТОВ «Аквалайф-Україна» (продавець) та ТОВ «Українські мерчандайзингові системи» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №09/12/2011 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору. Ціна за одиницю товару та загальна кількість товару визначається у видаткових накладних продавця.

За змістом п. 3.2 Договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений продавцем товар на умовах відстрочки (розстрочки) платежу, а саме, впродовж, але не пізніше 60 календарних днів з дати приймання покупцем товару на складі продавця.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 481 949,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у період з 09.12.2011 р. по 31.05.2013 р., а також податковими накладними №2035 від 28.05.2013 р. та №2370 від 14.06.2013 р.

Позивачем частково оплачено поставлений згідно Договору товар у розмірі 216 527,20 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 265 422,56 грн. за поставлений товар.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні за період з 09.12.2011 р. по 31.05.2013 р., а також податкові накладні №2035 від 28.05.2013 р. та №2370 від 14.06.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 481 949,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 60 календарних днів з дати приймання покупцем товару на складі продавця.

Відповідачем частково сплачено вартість поставленого товару на 216 527,20 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 265 422,56 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 265 422,56 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Українські мерчандайзингові системи» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Аквалайф-Україна» про стягнення з ТОВ «Українські мерчандайзингові системи» заборгованості у розмірі 265 422,56 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 20 593,99 грн., інфляційних у розмірі 465,62 грн. та 5% річних у розмірі 8 426,43 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 07.02.2012 р. по 13.02.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором своїх обов'язків по сплаті коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважаються таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.1 Договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2 Договору у випадку, якщо прострочення оплати складає більше 10 календарних днів (в порушення п. 3.2 даного договору), покупець крім сплати пені, що передбачена у п. 4.1 даного договору, повинен сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% річних від простроченої суми.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 20 593,99 грн., інфляційних у розмірі 465,62 грн. та 5% річних у розмірі 8 426,43 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з «Українські мерчандайзингові системи» на користь ТОВ «Аквалайф-Україна» заборгованості у розмірі 265 422,56 грн., пені у розмірі 20 593,99 грн., інфляційних у розмірі 465,62 грн. та 5% річних у розмірі 8 426,43 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 11 040,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

23.08.2013 р. між Адвокатом ОСОБА_2 (виконавець) (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 05.03.2004 р.) та ТОВ «Аквалайф-Україна» (замовник) було укладено договір про надання професійних послуг, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику професійні послуги, які визначені в п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами даного договору.

25.11.2013 р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання професійних послуг від 23.08.2013 р., за змістом якої з метою відновлення порушених майнових прав замовника при взаємовідносинах з ТОВ «Українські мерчандайзингові системи» за договором купівлі-продажу №09/12/2011 від 09.12.2011 р., виконавець зобов'язується представляти інтереси замовника в господарських судах України. За надання вищевказаних юридичних послуг протягом 3 днів від дати підписання цієї угоди замовник сплачує на користь виконавця винагороду у розмірі 11 040,00 грн.

Позивачем було оплачено вартість наданих згідно додаткової угоди №1 до договору про надання професійних послуг від 23.08.2013 р. послуг, що підтверджується платіжним дорученням №1024 від 29.11.2013 р.

Суд відзначає, що адвокат ОСОБА_2 підготував та подав позовну заяву №34/16 від 13.02.2014 р., а також надавав документи по справі та пояснення по суті спору, а відтак виконав зобов'язання передбачені договором про надання професійних послуг від 23.08.2013 р.

За таких обставин суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням повного задоволення судом позовних вимог ТОВ «Аквалайф-Україна», такі витрати підлягають покладенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські мерчандайзингові системи» (03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 21, оф. 5; ідентифікаційний код 35391212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф-Україна» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, оф. 920; ідентифікаційний код 37817318) заборгованість у розмірі 265 422 (двісті шістдесят п'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 56 коп., пеню у розмірі 20 593 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 99 коп., інфляційні у розмірі 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 62 коп., 5% річних у розмірі 8 426 (вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 5 898 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 17 коп. та витрати оплату послуг адвоката у розмірі 11 040 (одинадцять тисяч сорок) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2014 р.

Суддя В.П. Босий