Рішення

від 16.04.2014 по справі 918/221/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2014 р. Справа № 918/221/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість-агро"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 20 512 грн. 40 коп.

за участі представників:

від позивача: Якимчук В.В., довіреність від 27.02.2014 року;

від відповідача: ОСОБА_4, договір від 25.03.2014 року; ОСОБА_2

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

В судовому засіданні 25 березня 2014 року оголошувалась перерва до 01 квітня 2014 року, 01 квітня 2014 року до 11 квітня 2014 року, 11 квітня 2014 року до 16 квітня 2014 року, про що сторони повідомлялись під розписку у відповідних протоколах судового засідання.

Обставини справи: В лютому 2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Родючість-агро" (далі Товариство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за поставлений по накладній №62 від 13.09.2012 року товар в сумі 20 512,40 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 04 березня 2014 року.

16 квітня 2014 року позивачем подано клопотання, відповідно до якого, останній просив суд припинити провадження в частині стягнення 10 572,00 грн. основного боргу, оскільки ФОП ОСОБА_2 здійснено часткову проплату в сумі 10 572,00 грн., та просив стягнути з відповідача залишок заборгованості в сумі 9 940,40 грн., та покласти на останнього судові витрати у справі.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 16 квітня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги із врахуванням вищевказаного клопотання та просив стягнути з відповідача 9 940,40 грн. основного боргу, в решті позову припинити провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору. Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 9 940,40 грн. та просив суд принити провадження у справі в частині стягнення 10 572,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариством поставлено, а ФОП ОСОБА_2 прийнято товар, а саме: картоплю товарну сорту "Латона" в кількості 20 147 кг. та картоплю товарну сорту "Альвара" в кількості 5 280 кг. на загальну суму 30 512,40 грн., що підтверджується накладною № 62 від 13.09.2012 року, належним чином копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.6).

Разом з тим, відповідач прийняв вказаний в накладній товар без заперечень, чим погодився із найменуванням, кількістю, ціною за одиницю товару, що свідчить про дотримання сторонами вимог законодавства щодо письмової форми узгодження ціни товару і частково сплатив вартість товару - у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з особового рахунку позивача (а.с. 7,8).

Договір між сторонами на поставку товару у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено наявність заборгованості перед відповідачем за поставлений по накладній товар в сумі 20 512,40 грн.

Разом з тим, 16.04.2014 року відповідачем через відділ канцелярії суду подано докази часткової сплати суми основного боргу, а саме квитанція №3613.44.1 від 15.04.2014 року та квитанція №45 від 15.04.2014 року, відповідно до яких відповідач сплатив 10 572,00 грн. (а.с. 47, 48).

Крім того, позивачем 16.04.2014 року подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 10 572,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, на підставі наведеного суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 10 572,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а в частині стягнення залишку основної заборгованості в сумі 9 940,40 грн. позов підлягає до задоволення.

На підставі ч.2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість-агро" (45612, Волинська область, Луцький район, смт. Торчин, вулиця Незалежності, будинок 2А, код ЄДРПОУ 31572488) 9 940 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 40 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родючість-агро" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10 572 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "22" квітня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.