Постанова

від 15.04.2014 по справі 813/772/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року № 813/772/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача Кондратюка В.В., згідно довіреності,

відповідача Ортинської Н.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар" (надалі - ТзОВ "Пульсар") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ в м. Червонограді) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082200 та № 0000072200 від 22.01.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки акта ДПІ в м. Червонограді № 9/2200/13803083 від 13.01.2014 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання ТзОВ "Пульсар" товару у ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та отримання послуг від ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" видані у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції безпосередньо пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Вказує на те, що такі висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного надання послуг та поставки товарів за відповідними договорами. Водночас, в основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише твердження про те, що документи на підтвердження надання послуг та поставки продукції позивачу вказаними контрагентами не мають достатньої доказовості, в силу того, що пред'явлені до перевірки документи складені з порушенням встановленого порядку оформлення документів. Вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтвердженими, а тому, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. Крім того, податковий орган не вправі самостійно давати висновки про нікчемність правочинів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні, поданому до суду 11.02.2014 року, суть якого зводиться до наступного. Позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 125793,00 грн. та занижено податок на прибуток всього на 128403,00 грн. в результаті проведених господарських операцій з ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс". Вказаний висновок зроблений відповідачем на підставі акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Адвокатське бюро" (ЄДРПОУ 25386779) щодо підтвердження господарських зносин з постачальниками та покупцями за період діяльності з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року № 826/22.8-17/25386779 від 15.04.2013 року. Крім цього, відповідачем вказується, що представлені позивачем первинні документи не підтверджують факту поставки товарів, надання послуг та законність відображення даних правовідносин у податковій звітності. Надання всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або суперечливі) є наслідком укладення безтоварних правочинів тощо. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток. Оскільки до перевірки не представлено належних товаросупровідних документів на поставку ТМЦ, а саме належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, відповідних актів про комплектність та якість продукції, звітів експедитора, що в свою чергу не дає можливості встановити зв'язок здійснених операцій з господарською діяльністю позивача, то податковим органом не встановлено реальності операцій з зазначеними контрагентами позивача. Враховуючи вищезазначене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

ТзОВ "Пульсар" зареєстроване виконавчим комітетом Червоноградської міської ради народних депутатів 15.08.1991 року, код ЄДРПОУ 13803083; місце реєстрації 80100, м. Червоноград, вул. В. Стуса, 3. Перебуває на обліку в ДПІ у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області, і є платником ПДВ з 08.10.1997 року по даний час, індивідуальний податковий номер 183030813130.

За результатами планової виїзної перевірки ТзОВ "Пульсар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року оформлено акт № 9/2200/13803083 від 13.01.2014 року.

Перевірку проведено з відома директора ТзОВ "Пульсар" Ялини А.П, в присутності головного бухгалтера ТзОВ "Пульсар" Федчун Л.П.

Проведеною перевіркою встановлено, крім іншого, порушення ТзОВ "Пульсар" пп. 14.1.228 п 14.1 ст. 14, пп. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього на 128403,00 грн., та п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на 125793,00 грн.

На підставі акта перевірки позивачу 22.01.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000072200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток у сумі 160503,75 грн. (в т.ч. 128403,00 грн. за основним платежем та штрафна (фінансова) санкція 32100,75 грн.);

- № 0000082200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у сумі 188689,5 грн. (в т.ч. основний платіж 125793,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 62896,5 грн.).

Підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про те, що господарські операції, які відображені позивачем в документах, а саме з ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс", не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, оскільки під час перевірки не встановлено факту придбання ТМЦ у названих контрагентів та факту надання послуг даними контрагентами, до перевірки не представлено товаросупровідних документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, які б підтверджували реальне придбання платником ТМЦ від продавців; не надано документів, що підтверджують фактичне перебування відповідальних осіб позивача в місцях отримання та передачі ТМЦ, звітів експедитора, які б підтверджували фактично надані послуги в розрізі виду та вартості. Окрім того, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України відповідачем було встановлено розбіжності по податковому кредиту, задекларованому ТзОВ "Пульсар", та сумами податкових зобов'язань, задекларованих ПП "Адвокатське бюро" в розмірі 3505,33 грн. (за червень 2012 року). Фактично проведено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку в складі податкового кредиту та витрат, у наслідок чого позивачем проведено безтоварні операції.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Як вбачається з довідки з єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій АБ № 589030 одним з видів діяльності ТзОВ "Пульсар" є оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами.

08.02.2012р. між ТзОВ "Пульсар" та ДВАТ "Шахта "Надія" укладено договір № 53 купівлі продажу вугілля. За умовами даного договору ДВАТ "Шахта "Надія" зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця вугілля, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1.); найменування товару: вугілля рядове енергетичне в кількості, асортименті і по цінах не нижче собівартості, згідно накладних на момент відвантаження вугілля (п. 1.2.).

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей ТзОВ "Пульсар" у ДВАТ "Шахта "Надія" підтверджений наявними в матеріалах справи накладною № 195 від 28.02.2012р, та накладною № 322 від 30.03.2012р. на загальну суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ., платіжним дорученням № 44 від 09.02.2012р., яким проведено оплату за придбаний товар.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що придбаний товар ТзОВ "Пульсар" у ДВАТ "Шахта "Надія" в подальшому згідно договору № 08/02/12 купівлі-продажу вугілля від 08.02.2012р. поставлено на користь ФО - СПД ОСОБА_5, про що складено наступні первинні документи: акт прийому передачі товару від 29.02.2012р. № 1 до Договору № 08/02/12 від 08.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000001 від 16.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000002 від 23.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000003 від 24.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000004 від 27.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000005 від 28.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000006 від 29.02.2012р.; акт прийому передачі товару від 22.03.2012р. № 2 до договору № 08/02/12 від 08.02.2012р.; видаткова накладна № РН-0000007 від 02.03.2012р.; видаткова накладна № РН-0000008 від 05.03.2012р.; видаткова накладна № РН-0000009 від 07.03.2012р.; видаткова накладна № РН-0000010 від 16.03.2012р.; видаткова накладна № РН-0000011 від 19.03.2012р.; видаткова накладна № РН-0000012 від 22.03.2012р.; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 08.02.2012р.; довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3 від 01.03.2012р.

Крім того, на підтвердження факту здійснення поставки ДВАТ "Шахта "Надія" позивачу товарно-матеріальних цінностей та їх подальшої реалізації на користь ФО - СПД ОСОБА_5 до матеріалів прави подано копії примірників ТзОВ "Пульсар" товарно-транспортними накладних № 143 від 14.02.2012р.; № 144 від 14.02.2012р.; 145 від 14.02.2012р.; № 146 від 14.02.2012р.; № 147 від 14.02.2012р.; № 148 від 14.02.2012р.; № 149 від 14.02.2012р.; № 150 від 14.02.2012р.; № 151 від 14.02.2012р.; 152 від 14.02.2012р.; № 153 від 14.02.2012р.; № 154 від 14.02.2012р.; № 155 від 14.02.2012р.; № 156 від 14.02.2012р.; № 157 від 14.02.2012р.; № 158 від 14.02.2012р.; № 159 від 14.02.2012р.; № 160 від 14.02.2012р.; № 161 від 14.02.2012р.; № 162 від 14.02.2012р.; № 163 від 14.02.2012р.; № 164 від 14.02.2012р.; № 165 від 14.02.2012р., а також копії примірників ДВАТ "Шахта "Надія" значених товарно-транспортних накладних, з відповідними відмітками про пропуск товару та лист ДВАТ "Шахта "Надія" № 10/209 від 25.02.2014р., з якого вбачається підтвердження контрагентом позивача факту поставки товарно-матеріальних цінностей про, що складені відповідні товарно-транспортні накладні, у тому числі з відмітками про пропуск товарно-матеріальних цінностей та накладні № 195 від 28.02.2012р. та № 322 від 30.03.2012р. після передачі ТзОВ "Пульсар" придбаних у ДВАТ "Шахта "Надія" товарно-матеріальних цінностей.

Вказані операції були належним чином відображені позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується карткою рахунку 28, та на підставі податкової накладної № 120 від 09.02.2012р. відображені у складі податкового кредиту податкової декларації за лютий 2012 року.

Постановляючи рішення судом взято до уваги, що відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ДВАТ "Шахта "Надія", останнім за наслідками господарських зносин з ТзОВ "Пульсар" задекларовано 33333,33 грн. у складі податкових зобов'язань, що кореспондується зі сплатою позивачем податку на додану вартість у розмірі 33333,33 грн., який віднесений ТзОВ "Пульсар" до податкового кредиту.

Вказане, спростовує висновки податкового органу щодо не підтвердженості факту придбання ТзОВ "Пульсар" товарно-матеріальних цінностей у ДВАТ "Шахта "Надія".

Крім того, судом встановлено, що 18.07.2011р. між позивачем та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" укладено Договір № Є-18/07, до якого згідно Додаткової угоди № 2 від 18.01.2012р., Додаткової угоди № 3 від 01.02.2012р., Додаткової угоди № 4 від 18.02.2012р., Додаткової угоди № 5 від 27.04.2012р., Додаткової угоди від 29.06.2012р. Додаткової угоди від 01.10.2012р., Додаткової угоди № 1 від 01.12.2012р. внесенні відповідні зміни.

Так, ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" за плату і рахунок ТзОВ "Пульсар" зобов'язується організувати у відповідності до заявок ТзОВ "Пульсар" виконання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, як у вагонах парку УЗ, так і власним рухомим складом (п.1.1.).

Позивач зобов'язується прийняти надані ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" послуги, сплатити ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" вартість перевезення вантажів, відшкодувати всі витрати, пов'язані з організацією перевезення вантажів, а також винагороду за надані послуги (п. 2.1.1.).

Також, судом на підставі матеріалів справи встановлено, що за наслідками наданих послуг між ТзОВ "Пульсар" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" складено акт № 263 по наданих експедиторських послугах за березень 2012р. від 31.03.2012р.; акт № 262 по наданих експедиторських послугах за березень 2012р. від 31.03.2012р.; звіт експедитора № 262 за березень від 31.03.2012р.; акт № 198 по наданих експедиторських послугах за квітень 2012р. від 30.04.2012р.; акт № 199 по наданих експедиторських послугах за квітень 2012р. від 30.04.2012р.; звіт експедитора № 198 за квітень від 30.04.2012р.; акт № 122 по наданих експедиторських послугах за липень 2012р. від 31.07.2012р.; акт № 122/1 по наданих експедиторських послугах за липень 2012р. від 31.07.2012р.; звіт експедитора № 122 за липень 2012 від 31.07.2012р. копії яких долучено до матеріалів справи.

На підставі виставлених рахунок-накладних за № 263 від 31.03.2012р., № 262 від 31.03.2012р., № 198 від 30.04.2012р., № 199 від 30.04.2012р., № 122 від 31.07.2012р. ТзОВ "Пульсар" згідно платіжних дорученнь № 94 від 27.03.2012р., № 109 від 09.04.2012р., № 118 від 20.04.2012р., № 228 від 02.07.2012р., № 240 від 06.07.2012р., № 243 від 11.07.2012р., № 254 від 17.07.2012р., № 257 від 18.07.2012р., №262 від 23.07.2012р., 272 від 27.07.2012р. сплатило на користь ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" кошти у сумі 736133,4 грн.

Суму податку на додану вартість згідно отриманих від ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" податкових накладних за березень, квітень та липень 2012р. за № 275 від 27.03.2012р., № 276 від 31.03.2012р., № 277 від 31.03.2012р., № 298 від 20.04.2012р., № 299 від 30.04.2012р. та № 300 від 30.04.2012р., № 18 від 02.07.2012р., № 37 від 06.07.2012р., № 62 від 11.07.2012р., № 63 від 17.07.2012р., № 229 від 18.07.2012р. та № 129 від 23.07.2012р. № 130 від 27.07.2012р., ТзОВ "Пульсар" віднесло до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" наявна Ліцензія Міністерства транспорту та зв'язку України (серія АЕ № 190861), на здійснення господарської діяльності з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Доводи відповідача про відсутність звітів експедитора, які б підтверджували фактично надані послуги в розрізі контрагентів, не беруться судом до уваги враховуючи наступне.

У відповідності до абз. 1 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За приписами п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду відповідної вимоги до ТзОВ "Пульсар" про надання документів до перевірки, та акту згідно положень п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України, який би засвідчував факт відмови позивача надати затребувані документи відповідачу до перевірки.

Крім того, з досліджених у судовому засіданні звітів експедитора вбачається, що такі складені у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки містять у собі всі необхідні реквізити для ідентифікації господарської операції, як наслідок розрахунки ТзОВ "Пульсар" з ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" проведено у відповідності до дійсних договірних зобов'язань.

Відносно тверджень відповідача про неможливість встановлення зв'язку наданих ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" на користь ТзОВ "Пульсар" послуг з господарською діяльністю останнього суд зазначає наступне.

З долучених до матеріалів копій документів, а саме:

· договору поставки № 2204-У від 22.04.2011р між ТзОВ "Пульсар" та ТзОВ "Сантро" за наслідками виконання якого складена накладна № 3 від 22.03.2012р., акт приймання-передачі товару від 02.03.2012р.;

· договору поставки № 299-Ш від 29.09.2011р. між ТзОВ "Пульсар" та ТзОВ "Аліскар" за наслідками виконання якого складено накладна № 1 від 21.04.2012р., акт приймання-передачі товару від 21.04.2012р., накладна № 2 від 21.04.2012р., акт приймання-передачі товару від 21.04.2012р.;

· договору поставки № 02/04-УФМ від 02.04.2012р. між ТзОВ "Пульсар" та ТзОВ "Промтрейдинг", за наслідками виконання якого складено накладна № 1 від 05.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 05.07.2012р., накладна № 2 від 13.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 13.07.2012р., накладна № 3 від 23.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 23.07.2012р., накладна № 4 від 26.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 26.07.2012р., накладна № 1 від 18.04.2012р., акт приймання-передачі товару від 18.04.2012р.;

· договору поставки № 156 від 15.06.2011р. між ТзОВ "Пульсар"та ТзОВ "Т.Е.К." за наслідками виконання якого складено накладна № 1 від 05.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 05.07.2012р., накладна № 2 від 07.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 07.07.2012р., накладна № 3 від 09.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 09.07.2012р., накладна № 4 від 11.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 11.07.2012р., накладна № 6 від 13.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 13.07.2012р., накладна № 9 від 18.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 18.07.2012р. накладна № 12 від 21.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 21.07.2012р., накладна № 13 від 23.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 23.07.2012р., накладна № 14 від 23.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 23.07.2012р., накладна № 17 від 25.07.2012р., акт приймання-передачі товару від 25.07.2012р.;

· договору поставки №28/02 від 28.02.2012р. між Позивачем та ПрАТ "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського", за наслідками виконання якого складено видаткова накладна № РН-0000013 від 22.03.2012р., акт № 1 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000015 від 18.04.2012р., акт № 2 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000056 від 26.07.2012р., акт № 10 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000053 від 23.07.2012р., акт № 9 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000049 від 13.07.2012р., акт № 8 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000044 від 05.07.2012р., акт № 7 прийому передачі товару згідно договору № 28/02 від 28.02.2012р.;

· договору поставки № 27/02 від 27.02.2012р. між Позивачем та АТ "Коломийське ЗУБМ", за наслідками виконання якого складено видаткова накладна № РН-0000016 від 21.04.2012р., акт № 1 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000055 від 25.07.2012р., акт № 28 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000052 від 23.07.2012р., акт № 27 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000051 від 21.07.2012р., акт № 26 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000050 від 18.07.2012р., акт № 25 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000048 від 13.07.2012р., акт № 24 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000047 від 11.07.2012р., акт № 23 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000046 від 09.07.2012р., акт № 22 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000045 від 07.07.2012р., акт № 21 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р., видаткова накладна № РН-0000043 від 05.07.2012р., акт № 20 прийому передачі товару згідно договору № 27/02 від 27.02.2012р.;

· договору поставки № 07/05. від 07.05.2012р., між ТзОВ "Пульсар" та ПП "Богданівський цегельний завод", за наслідками виконання якого складено видаткова накладна № РН-0000053 від 23.07.2012р., акт № 3 прийому передачі товару згідно договору № 07/05 від 07.05.2012р, вбачається, що ТзОВ "Пульсар" вступило у господарські відносини з ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" з метою транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ "Сантро", ТзОВ "Аліскар", ТзОВ "Промтрейдинг", ТзОВ "Т.Е.К" та реалізації їх в подальшому на користь ПрАТ "Вістовицький завод будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського", АТ "Коломийське ЗУБМ", ПП "Богданівський цегельний завод".

Поміж іншого, факт надання ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" на користь ТзОВ "Пульсар" транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів підтверджується перевізними документами перевезення вантажів - накладними за № 47375571, № 45423688, № 45265279, № 45683747, № 45911476, № 46062758, № 45311776, № 45265297, № 45352630, № 45420262, № 45484839, № 45583432, № 45733557, № 45868189, № 45911492, № 45911468, № 46012258, що складені у відповідності до вимог Правил оформлення перевізних документів завтерджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р.

Відповідно до абз. 1 п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів завтерджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Про цьому, суд бере до уваги, представлений позивачем витяг з договору № 1053/129-2012 від 26.04.2012р. між ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс", ДП "Український транспортно-логістичний центр", ДП "Дарницький вагонтноремонтний завод" та ДА "Український державний центр по експлуатації спеціалізовних вагонів".

Сторонами не заперечується той факт, що сплачений ТзОВ "Пульсар" податок на додану вартість за наслідками господарських зносин, який віднесений позивачем до податкового кредиту, відображено ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" у складі власних податкових зобов'язань.

З приводу фінансово-господарських відносин між ТзОВ "Пульсар" та ПП "Адвокатське бюро", судом встновлено наступне.

На виконання усного договору в травні 2012р. між ТзОВ "Пульсар" та ПП "Адвокатське бюро", останнє поставило основні засоби, а саме планшети та аксесуари до них, про що складено видаткову накладну № РН-283 від 01.06.2012р., рахунок № СФ-283 від 31.05.2012р. та згідно платіжного доручення № 183 від 01.06.2012р. позивачем здійснено оплату придбаного товару. Позивачем здійснюється облік придбаних товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів № 56 та копією інвентарної картки обліку основних засобів № 57, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно податкової накладної № 1 від 01.06.2012р. ТзОВ "Пульсар" віднесло до податковго кредиту сплачений податок на додану вартість в сумі 3505,33 грн.

Доводи відповідача, щодо нереального характру відносин між ТзОВ "Пульсар" та ПП "Адвокатське бюро", з огляду на висновки акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Адвокатське бюро" (ЄДРПОУ 25386779) щодо підтвердження господарських зносин з постачальниками та покупцями за період діяльності з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року" № 826/22.8-17/25386779 від 15.04.2013р., то такі судом до уваги не беруться враховуючи на наступне.

Суд вважає, що під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку витрат та податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги. При здійсненні такого контролю податковому органу необхідно перевіряти факт укладення та виконання відповідних договорів саме між особою, яка поставила товар і склала податкові накладні, та особою, яка отримувала товар і сформувала витрати та податковий кредит.

Натомість, відповідачем цього зроблено не було, а лише здійснено покликання на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Адвокатське бюро" (ЄДРПОУ 25386779) щодо підтвердження господарських зносин з постачальниками та покупцями за період діяльності з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року" № 826/22.8-17/25386779 від 15.04.2013р.

Однак, зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення перевірки зазначеного платника податків, а причини, за яких їх складено, жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникли між ТзОВ "Пульсар" та ПП "Адвокатьсе бюро".

Висновки про відсутність будь-яких умов для здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП "Адвокатське бюро" отримані з аналізу податкової звітності, які (умови) податковим органом і не перевірялись. Крім того, само по собі ці обставини не можуть впливати на зміст господарських операцій позивача.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача на вищезазначений акт, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, крім того, сам по соб акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказам даних фактів, а інших доказів всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що оплата придбаних позивачем товару та отриманих послуг здійснювалась ним шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунки ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс", що не заперечується податковим органом і підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень про перерахування грошових коштів.

Згідно ст.180 Господарського кодексу України - господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Надані позивачем договори з ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"підписані уповноваженими особами та скріплені печатками, при їх укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а, тому, такі договори створюють, змінюють та припиняють правовідносини між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до п.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Згідно п.2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.152.1. ст.152 Податкового кодексу України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тобто обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Однак, податковим органом під час проведення перевірки не встановлено, що представлені податкові накладні (виписані ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"), на підставі яких останнім віднесено суми до податкового кредиту, не відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

У свою чергу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість дотримані були не в повній мірі, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки № 9/2200/13803083 від 13.01.2014р.

Висновки відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем з ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" договорів не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими ТзОВ "Пульсар" збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість по контрагентах ДВАТ "Шахта "Надія", ПП "Адвокатське бюро" та ТзОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс".

Звідси, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 487,20 грн. судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000082200 та № 0000072200 від 22 січня 2014, прийняті Державною податковою інспекцією в м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", ЄДРПОУ 13803083, Львівська область, м. Червоноград, вул. Стуса, 3, 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22.04.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.