Постанова

від 17.04.2014 по справі 10/б-5022/1434/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 10/Б-5022/1434/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМіщенка П.К., СуддівКуровського С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу та на постановуГосподарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року у справі№ 10/Б-5022/1434/2012 господарського суду Тернопільської області

за заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Тернопільській області доПриватного малого підприємства "Етвас" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року у справі (суддя Півторак М.Є.) затверджено звіт ліквідатора Яцини Я.І. у справі №10/Б-5022/1434/2012 щодо Приватного малого підприємства "Етвас".

Затверджено ліквідаційний баланс у справі №10/Б-5022/1434/2012 щодо Приватного малого підприємства "Етвас".

Ухвалено вважати погашеними вимоги кредиторів у справі:

Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби у сумі 301 066, 90 грн.

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у загальній сумі 773 484,10 грн..

Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі у сумі 14659,39 грн.;

Тернопільського міськрайонного центру зайнятості м. Тернопіль у сумі 564,76 грн.;

Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Тернопільське обласне відділення м. Тернопіль у сумі 744,13 грн.;

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області м. Тернопіль, у сумі 880,25 грн.

Приватне мале підприємство "Етвас" ліквідовано як юридичну особу з 29 листопада 2013 року.

Провадження у справі № 10/Б- 5022/1434/2012 - припинено.

Затверджено оплату праці ліквідатора Яцини Ярослава Івановича у розмірі 22 940 грн.

Стягнуто з Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби на користь Яцини Ярослава Івановича 6329,18 грн. оплати послуг арбітражного керуючого. Видано наказ.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ на користь Яцини Ярослава Івановича - 16 259,87 грн. оплати послуг арбітражного керуючого. Видано наказ.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі на користь Яцини Ярослава Івановича - 307,39 грн. оплати послуг арбітражного керуючого. Видано наказ.

Стягнуто з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Тернопільське обласне відділення м. Тернопіль на користь Яцини Ярослава Івановича 13,76 грн. оплати послуг арбітражного керуючого. Видано наказ.

Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області на користь Яцини Ярослава Івановича 18,35 грн. оплати послуг арбітражного керуючого. Видано наказ.

Зобов'язано Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію м. Тернопіль зняти з обліку Приватне мале підприємство "Етвас", м. Тернопіль, вул. Б. Лепкого, 1 ідентифікаційний код 14055909, як платника податків та відомості про зняття з обліку надіслати ліквідатору Яцині Я.І. та органу державної реєстрації банкрута.

Зобов'язано ліквідатора Яцину Я.І. м. Тернопіль подати органу реєстрації - державному реєстратору Тернопільської міської ради, м. Тернопіль документи, необхідні для припинення державної реєстрації Приватного малого підприємства "Етвас", м. Тернопіль, вул. Б. Лепкого, 1 ідентифікаційний код 14055909.

Не погоджуючись з даною ухвалою кредитори - ПАТ "Дельта Банк" та УПФУ у м. Тернополі звернулись до Львівського апеляційного господарського суду зі скаргами, в яких просили скасувати наведену вище ухвалу у частині оплати послуг ліквідатора.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року (головуючий суддя - Михалюк О.В., судді: Орищин Г.В., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року у справі №10/Б-5022/1434/2012, в частині оплати праці арбітражного керуючого-ліквідатора (п.п.8,9) - залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Судові витрати покладено на скаржника - ПАТ "Дельта Банк".

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року у даній справі, в частині стягнення оплати послуг ліквідатора з Управління, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 72, ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до суду касаційної інстанції зі скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року у даній справі, з проханням скасувати наведені судові акти, в частині стягнення з банківської установи оплати послуг ліквідатора, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 3 1 , 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство), надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Тобто, послуги ліквідатора у даній справі про банкрутство, у будь-якому випадку, повинні бути оплачені. Проте, оплата послуг ліквідатора повинна відбуватись в порядку, встановленому Законом про банкрутство, та з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону про банкрутство.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, постановою господарського суду Тернопільської області від 16.01.2013 року боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено Яцину Я.І.

Ліквідатор Яцина Я.І., виконавши свої обов'язки, 29.11.2013 року звернувся до суду із клопотанням про затвердження оплати його послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період здійснення ним своїх повноважень, тобто у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 3 1 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанції встановлено, що крім ініціюючого кредитора, у процесі провадження у даній справі встановлено наступних кредиторів: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" із вимогами у сумі 773 484,10 грн.; Управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі із вимогами у сумі 14659,39 грн.; Тернопільський міськрайонний центр зайнятості із вимогами у сумі 564,76 грн.; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Тернопільське обласне відділення м. Тернопіль із вимогами у сумі 744,13 грн.; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області м. Тернопіль із вимогами у сумі 880,25 грн.

Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові, затвердив звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора на загальну суму 22 940 грн. та приймаючи до уваги, що у даній справі є декілька кредиторів, дотримуючись принципу пропорційності понесених ліквідатором витрат, поклав обов'язок щодо оплати послуг арбітражного керуючого на всіх кредиторів, чиї грошові вимоги включені до ліквідаційного балансу відносно боржника, пропорційно до розміру кредиторських вимог.

Колегія суддів погоджується із висновками попередніх судових інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 12-14 ст. 3 1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Порядок та визначення кола осіб, що здійснюють оплату таких послуг у відповідні періоди також врегульований Законом про банкрутство та не передбачає врахування матеріального становища боржника або особи, на яку Законом покладений обов'язок оплати цих послуг, а також не ставиться в залежність від того, чи були погашені кредиторські вимоги у справі, у тому числі і тій особі, на яку покладений обов'язок оплати згаданих послуг.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на те, що застосування правила щодо здійснення оплати послуг арбітражного керуючого виключно за рахунок коштів ініціюючого кредитора можливо у випадку, якщо має місце загальна процедура банкрутства, де порядок такої оплати встановлюється комітетом кредиторів, або коли при здійсненні провадження за спрощеною процедурою банкрутства не буде виявлено інших, окрім ініціюючого, кредиторів боржника.

Оскільки, у даному випадку, виявлено, крім ініціюючого інших кредиторів, колегія суддів касаційної інстанції переконана, зважаючи на приписи ч. ч. 12-14 ст. 3 1 Закону про банкрутство, що оплату праці ліквідатора банкрута, у даній справі, слід покласти на всіх кредиторів банкрута пропорційно до їх кредиторських вимог, що було зроблено судом першої інстанції.

У зв'язку із викладеним, висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення з заявників касаційних скарг оплати послуг ліквідатора зроблені із вірним застосуванням норм законодавств, а тому доводи касаційних скарг Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не спростовують наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржувані ж ухвала та постанова цих судів у відповідній частині підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ч. ч. 12-14 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 101, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.11.2013 року у справі №10/Б-5022/1434/2012 в частині стягнення оплати послуг ліквідатора залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді С.В. Куровський

В.Ю. Поліщук