Рішення

від 14.04.2014 по справі 500/6509/13-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/6509/13-ц

Провадження № 2/500/395/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Шморг С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Ізмаїльський архів» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до комунальної установи «Ізмаїльський архів» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, судових витрат, згідно доповнення до позовної заяви від 14.04.2014 року позивачка просила стягнути з комунальної установи «Ізмаїльський архів» (ідентифікаційний код юридичної особи 03494379) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4337 грн. 70 коп., визначений без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, моральну шкоду в сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., мотивуючи тим, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року наказ № 64-л по КУ «Ізмаїльський архів» від 22 грудня 2010 року про звільнення архівіста на 0,5 ставки ОСОБА_1 з 23 грудня 2010 року по ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді архівіста на 0,5 ставки КУ «Ізмаїльський архів», стягнуто з КУ «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_1: середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 33238,73 грн., які визначені без утримання податку й інших обов'язкових платежів; моральну шкоду -1500 грн.; судові витрати - 2516 грн. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.07.2013 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року було змінено. Стягнуто з комунальної установи «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27373 грн.17 коп., визначеній без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, та 2012 грн. 80 коп. на відшкодування понесених судових витрат. У решті рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня 2013 року залишено без змін. Рішення суду в частині негайного виконання про поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідачем не було виконано негайно, і тільки 02.09.2013 року на підставі наказу № 27-л позивачка була поновлена на роботі, тобто з 17.04.2013 року по 01.09.2013 року вона не працювала, не отримувала заробітню платню, була змушена звертатися за захистом своїх трудових прав до прокуратури, суду, очікуючи більше чотирьох місяців наказу про поновлення на роботі вона не могла планувати своє життя, виїхати за межі міста, була у підвішеному стані, що завдало моральних страждань.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року в частині поновлення на роботі не було виконано негайно в зв'язку з тим, що штатний розклад КУ «Ізмаїльський архів» не передбачав 0,5 ставки посади архівіста, 18.04.2013 року директор КУ «Ізмаїльський архів» звернувся до міського голови із службовою запискою, щодо зміни штатного розпису, 29.08.2013 року відбулося засідання сесії Ізмаїльської міської ради, на якому було здійснено перерозподіл коштів, за рахунок чого 30.08.2013 року фінансовим управлінням та відділом культури був затверджений новий штатний розпис КУ «Ізмаїльський архів» і 02.09.2013 року позивачка була поновлена на роботі, тобто відповідач не ухилявся від негайного виконання рішення суду, але поновити на роботі позивачку можливо було лише після внесення відповідних змін до штатного розпису.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року наказ № 64-л по КУ «Ізмаїльський архів» від 22 грудня 2010 року про звільнення архівіста на 0,5 ставки ОСОБА_1 з 23 грудня 2010 року по ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку скасовано, поновлено ОСОБА_1 на посаді архівіста на 0,5 ставки КУ «Ізмаїльський архів», стягнуто з КУ «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_1: середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 33238,73 грн., які визначені без утримання податку й інших обов'язкових платежів; моральну шкоду -1500 грн.; судові витрати - 2516 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення 1306,20 грн. рішення підлягало негайному виконанню.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.07.2013 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 квітня 2013 року було змінено. Стягнуто з Комунальної установи «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27373 грн.17 коп., визначеній без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, та 2012 грн. 80 коп. на відшкодування понесених судових витрат. У решті рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 квітня 2013 року залишено без змін.

18.04.2013 р. держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-1828/11, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 18.04.2013 р. по справі за вказаним позовом.

Постановою головного державного виконавця Деордієвою Н.В. від 03.06.2013 р. за невиконання рішення суду на боржника КУ «Ізмаїльський архів» накладено штраф в розмірі 680 грн.

Постановою головного державного виконавця Деордієвою Н.В. від 07.06.2013 р. за невиконання рішення суду на боржника КУ «Ізмаїльський архів» накладено штраф в розмірі 1 360 грн.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2013 року було відмовлено у задоволенні скарги КУ «Ізмаїльський архів» про скасування постанов відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області по виконавчому провадженню №37658623 від 03.06.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. та від 07.06.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 1 360,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 року, ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2013 року була залишена без змін.

При цьому ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 року було встановлено, що оскільки зі штатного розкладу на 2013 рік вбачається, що існувала посада архівіста б/к (без категорії), на яку можливо було поновити ОСОБА_1 Із штатного розкладу на 2010 рік вбачається, що така ж посада була передбачена штатним розкладом на 2010 рік, на якій працювала ОСОБА_1 та з якої вона була звільнена то можливо було виконати рішення суду. Про можливість виконання рішення суду свідчить те, що після накладення штрафів ОСОБА_1 була поновлена на вищезазначеній посаді наказом директора комунальної установи «Ізмаїльський архів» від 02.09.2013 року.

На підставі наказу КУ «Ізмаїльський архів» № 27-л від 02.09.2013 року позивачка була поновлена на роботі.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.07.2013 року було встановлено, що згідно з наданою відповідачем довідкою позивачу за 2 повних місяці роботи (жовтень-листопад 2010р.), які передували звільненню, була нарахована заробітна плата у сумі 1963,58 грн. (965+998,58). Кількість робочих днів у ці місяці складала 43 дні (21+22 дні). Середньоденний заробіток позивача становитиме 45,66 грн. (1963,58:43), а середньомісячна заробітна плата - 981,69 грн. (45,66 х 21,5 год./43:2/).

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. ст. 24, 31, ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження», негайне виконання рішення суду означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.

Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Враховуючи, що КУ «Ізмаїльський архів» було зобов'язано з 18.04.2013 року поновити ОСОБА_1 на посаді архівіста на 0,5 ставки КУ «Ізмаїльський архів», однак, вона була поновлена на цій посаді тільки 02.09.2013 року, суд вважає за необхідне стягнути з КУ «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 18.04.2013 року по 30.04.2013 року (9 днів) - 45, 66 грн. х 9 днів = 410, 94 грн. та з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року (4 місяці) - 981, 69 грн. х 4 місяці = 3926, 76 грн., а всього - 4337 грн. 70 коп.)

Статтею 237-1 КЗпП України передбачена можливість відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порушення відповідачем строку виконання рішення про поновлення на роботі, змінило звичайний життєвий уклад позивачки, потребувало від неї звернення до прокуратури, суду за захистом, вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого подальшого життя. Тому суд вважає, що на засадах розумності і справедливості, необхідно стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 500 грн.

На підставі квитанцій від 23.09.2013 року та 04.11.2013 року позивачка сплатила 3000 грн. за правову допомогу.

Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 2289, 96 грн. ( 4337, 70 грн. (середній заробіток) + 500 грн. (задоволена моральна шкода) х 3000 грн. (правова допомога) : 4337, 70 грн. (середній заробіток) + 2000 грн. (заявлена моральна шкода).

Згідно зі ст. 236 КЗпП України, який було прийнято у 1971 році, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Разом з тим, ч 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Отже, при розгляді цивільних справ суди повинні керуватися ЦПК України, який діє на час їх розгляду. Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у двох формах: ухвали та рішення. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Тому за результатами розгляду справи суд приймає рішення.

Вищезазначена позиція суду співпадає з позицією викладеною в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-2957св13, головуючий - Ткачук О.С.).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунальної установи «Ізмаїльський архів» - задовольнити частково.

Стягнути з комунальної установи «Ізмаїльський архів» (ідентифікаційний код юридичної особи 03494379) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4337 грн. 70 коп., визначений без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, моральну шкоду в сумі 500 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2289 грн. 96 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Я. Присакар